ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
28 жовтня 2014 року
справа № 804/2151/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтан-Д" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтан-Д" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013 року №0005682202, винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Відповідач - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Альтан-Д» (код ЄДРПОУ 30720689) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "НВП "Ньютек" (код ЄДРПОУ 311442723) за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт №444/225/34883314 від 03 вересня 2013 року.
В акті перевірки встановлені наступні порушення ТОВ «Альтан-Д»:
- не реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Альтан-Д", а саме встановлено відсутність об'єкта оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Альтан-Д" операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ "НВП "Ньютек" за серпень 2012 року;
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 54322 грн., в т.ч. по періодам: у серпні 2012 року на суму 54322 грн..
На підставі вказаного акту перевірки, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення №0005682202 від 28.11.2013 року, яким ТОВ "Альтан-Д" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 67902,50 грн., з яких 54322,00 грн. - за основним платежем, 13580,50 грн. - за штрафними санкціями.
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.
З огляду на фактичні обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість висновків податкового органу викладених в акті перевірки та неправомірність прийнятого податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права встановлено, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ "НВП "Ньютек".
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Альтан-Д" (замовник) було укладено договір підряду від 11.07.2012 року №1107-А з ТОВ "НВП "Ньютек" (підрядник), відповідно якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому Договорі та додатку №1 до договору, монтаж дверних блоків 1000*200-h за адресою м. Кременчук, вул. Київська, 66-г.
На виконання умов договору між ТОВ "Альтан-Д" та ТОВ "НВП "Ньютек" підписано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №НТ-0001017 та виписано податкову накладну №10 від 01.08.2012 року. Роботи були виконані на загальну суму 12528 грн., у тому числі ПДВ - 2088 грн. Оплата по договору здійснювалась у безготівковій формі платіжним дорученням №75 від 31.08.2012 року.
Зокрема, ТОВ "Альтан-Д" (замовник) було укладено договір від 01.08.2012 року №0108-А з ТОВ "НВП "Ньютек" (підрядник), відповідно якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому Договорі та додатку №1 до договору, монтаж завіси ПВХ 1000*200-h за адресою м. Кременчук, вул. Київська, 66-г, та ремонт дверного блоку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 52, ресторан "Макдональдс".
На виконання умов договору між ТОВ "Альтан-Д" та ТОВ "НВП "Ньютек" підписано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №НТ - 0001356 та виписано податкову накладну №118 від 07.08.2012 року, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №НТ-0001378 та виписано податкову накладну №311 від 16.08.2012 року. Роботи були виконані на загальну суму 3 474,80 грн., у тому числі ПДВ - 579,13 грн..
ТОВ "Альтан-Д" (замовник) було укладено договір від 20.08.2012 року №2008-А з ТОВ "НВП "Ньютек" (підрядник), відповідно якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому Договорі та додатку №1 до договору, збірку агрегату 4СС-9.2/SPR27 та монтаж холодильного обладнання за адресою: Харківська область, Лозовський район, с.Катеринівка.
На виконання умов договору між ТОВ "Альтан-Д" та ТОВ "НВП "Ньютек" підписано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №НТ - 0001402 та виписано податкову накладну №377 від 20.08.2012 року. Роботи були виконані на загальну суму 16180,00 грн., у тому числі ПДВ - 2696,67 грн. Оплата по договору здійснювалась у безготівковій формі платіжним дорученням №50 від 20.08.2012 року.
ТОВ "Альтан-Д" (замовник) було укладено договір від 30.08.2012 року №3008-А з ТОВ "НВП "Ньютек" (підрядник), відповідно якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому Договорі та додатку №1 до договору, улаштування стін та стель із сандвіч - панелей на об'єкті "Овощесховище" за адресою : Київська область, смт. Велика Димерка.
На виконання умов договору ТОВ "НВП "Ньютек" виписано податкову накладну №558 від 30.08.2012 року, №612 від 31.08.2012 року. Вартість робіт на загальну суму 283200 грн., у тому числі ПДВ - 47200 грн. Оплата по договору здійснювалась у безготівковій формі платіжним дорученням №71 від 30.08.2012 року, №74 від 31.08.2012 року.
ТОВ "Альтан-Д" (замовник) було укладено договір від 20.07.2012 року №2007-А з ТОВ "НВП "Ньютек" (підрядник), відповідно якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними силами та засобами в строки і за цінами, обумовленими в цьому Договорі та додатку №1 до договору, улаштування стін та стель за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 27В.
На виконання умов договору між ТОВ "Альтан-Д" та ТОВ "НВП "Ньютек" підписано акт №НТ - 0001269 здачі - прийняття робіт (надання послуг) та виписано податкову накладну №613 від 31.08.2012 року. Роботи були виконані на загальну суму 10550,42 грн., у тому числі ПДВ - 1758,41 грн..
Всі зазначені роботи/послуги були використані у власній господарській діяльності, зокрема на виконання умов договору з ТОВ "Стор ЛТД" від 07.08.2012 року та договору №1107СТ від 11.07.2012 року, договору ПОСТ "Агросвіт" №КМП - 13/07 від 13.07.2012 року, договору з ООО "Укр Будспецпроект" №062 від 07.06.2012 року, договору з ТОВ "Укрглас" №18/07/12-П від 24.07.2012 року.
Позивачем були надані до суду всі первинні документи, копії яких знаходяться в матеріалах справи, на підтвердження факту здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "НВП "Ньютек", сумнівність яких зазначена відповідачем в акті перевірки.
Дослідивши вищезазначені первинні документи позивача та його контрагента, колегія суддів приходить до висновку, що дані первинні документи відповідають вимогам встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.
Окрім того, в процесі розгляду справи відповідачем не було надано витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які б містили відповідні записи щодо відсутності контрагента позивача за місцезнаходженням враховуючи передусім період здійснення господарських операцій. Відсутня також інформація, що контрагент позивача не був зареєстрований платником ПДВ та не мав права видавати податкові накладні.
Надаючи оцінку доказам позивача про отримання та фактичне використання у власній господарській діяльності отриманих товарів (надання робіт/послуг), колегія суддів зазначає, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентом свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами.
Отже, з урахуванням досліджених судом матеріалів справи, колегія суддів робить висновок про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем і його контрагентом та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до досліджених судом первинних бухгалтерських документів.
Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що єдиною підставою для висновку податкового органу про те, що операції між ТОВ "Альтан-Д" та ТОВ "НВП "Ньютек" не мають реального характеру став акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВП "Ньютек" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за лютий, серпень 2012 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим законодавством не ставиться в залежність право платника податку на додану вартість на податковий кредит від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Судом першої інстанції було вірно зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі “Булвес” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013 року №0005682202, прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Судове рішення № 41216665, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/2151/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: