Ухвала суду № 41216585, 09.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2014 рокусправа № 811/2921/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Композиція" звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень. Просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року №0000502220, №0000512220, винесені Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, мають дійсний економічний смисл, направлені на реальне настання дійсних економічних наслідків, відповідають нормам чинного законодавства та підкріплені належними первинними документами, які і покладені в основу бухгалтерського обліку та податкових звітів. До того ж, органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконним та підлягають скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000512220, яким ТОВ "Композиція" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 435,00 грн. (за основним платежем - 9148,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 2287,00 грн.). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000502220 в частині нарахування ТОВ „Композиція" податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 184 293,00 гривень (за основним платежем - 147 434,00 та (штрафними) фінансовими санкціями - 36038,00 грн.). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача обґрунтована тим, що між позивачем та його контрагентами укладені господарські операції, на підставі яких сформовано податковий кредит, фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (крім ТОВ «Промінь Л»). За наявності у ТОВ "Композиція" передбачених Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних, не є доказом безтоварності господарських операції позивача. Тому суд дійшов висновку про протиправне застосування до позивача штрафних санкцій на суму 2287,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України податковим повідомленням-рішенням №0000512220 та на суму 36038,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000502220.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволення вимог позивача обґрунтована тим, що враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили, у кримінальній справі за обвинуваченням керівника контрагента позивача - ТОВ "Промінь-Л" у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, у відповідача були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині взаємовідносин ТОВ „Композиція" з ТОВ "Промінь-Л". Крім того, суд зазначив, що у спірних правовідносинах судом не можуть бути взяті до уваги податкові накладні №8 від 09 січня 2010р.; №12,13 від 12 січня 2010р.; № 17 від 16 січня 2010 р.; №18 від 19 січня 2010р.; №24 від 22 січня 2010р.; №25 від 22 січня 2010р., підписані нібито директором ТОВ „Промінь Л" ОСОБА_1, оскільки згідно вищезазначеного вироку ОСОБА_1 жодних накладних не підписувала, і печатка їй не передавалась. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000502220, якими позивачеві нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 1847,00 грн. (821,00 грн. за основним платежем та 1026 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) за взаємовідносинами з ТОВ „Промінь-Л".

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем (податковим органом) подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог позивача та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що податковий кредит та валові витрати позивача, сформовані за рахунок контрагентів, проведено на підставі угод, здійснених без мети реального здійснення господарських операцій. Отже, такі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому, є нікчемними. До того ж, первинні документи, покладені в основу господарських взаємовідносин позивача та його контрагентів, складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а, отже, не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій та не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. З огляду на зазначене, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Відповідачем надано до апеляційної суду письмові уточнення до апеляційної скарги, в яких він повністю підтримує вимоги апеляційної скарги та зазначає наступне.

Досудовим слідством встановлено, що в одному злочинному механізмі, наряду з ТОВ «Н.Т.К Октан» та ТОВ «Сінергія-С» активно використовувалися зареєстровані невстановленими слідством особами на «підставних осіб» у період з 2008-2010 р.р. низка підприємств, серед яких, зокрема, є ТОВ «Промагролізинг», ТОВ «Промінь Л», які зареєстровані за обіцяну грошову винагороду без мети зайняття підприємницькою діяльністю та не мають ніякого відношення до їх діяльності. Усі вище перераховані підприємства за адресами, заявленими у документах не знаходяться. Інформація про наявність основних засобів, нематеріальних активів у ТОВ «Промагролізинг», який є контрагентом позивача, - відсутня, трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності також відсутні.

Крім того, при від слідкуванні в ході досудового слідства діяльності ТОВ «Агропромсервіс Трейд» та ТОВ «Промагролізинг» та відповідно до аналізу додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ, встановлено, що ТОВ «Композиція» здійснювало формування податкового кредиту за рахунок відображення в звітності операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від суб'єктів фіктивного підприємництва, а саме ТОВ «Промагролізинг», тобто виступило вигодонабувачем - суб'єктом господарювання - отримувач товару (робіт, послуг), що здійснює господарські операції з використанням вигодоформуючих суб'єктів (у т.ч. по ланцюгу поставки товару), діяльність яких спрямовано на отримання податкової вигоди.

В свою чергу, ТОВ «Агропромсервіс Трейд» та ТОВ «Промагролізинг» по взаємовідносинам з реально діючими підприємствами є вигодоформуючим суб'єктом (податкова яма), тобто - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), в т.ч. шляхом зменшення об'єкта оподаткування за рахунок проведення нікчемних та безтоварних операцій. Вважає, що первинні документи, які складені ТОВ «Промінь-Л» з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського га податкового обліку, оскільки судом встановлено, що дані документи містять недостовірні дані. ТОВ «Промінь Л» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, первинні документи контрагентів-постачальників ТОВ «Композиція», а саме ТОВ «Промагролізинг» за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2010 р. та ТОВ «Промінь-Л» за період з 01.12.2009 по 31.01.2010 р. не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність суб'єктів господарювання була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. Тому, враховуючи порушення законодавства товариствами «Промагролізинг» та ТОВ «Промінь-Л», не підлягають включенню товариством «Композиція» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що ТОВ "Композиція" зареєстроване як юридична особа 15 грудня 1995 року (т.1, а.с.55) та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків.

Податковим органом 29 березня 2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Композиція" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Промінь Л" за період з 01 грудня 2009 року по 31 січня 2010 року, ТОВ "Промагролізинг" за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 04 квітня 2013 року №45/22-2/23686520. Вказаним актом встановлені порушення вимог

підпунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 148 596,00 грн.;

підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 9148,00 грн.; (т.1, а.с.10-26).

На підставі Акта перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року:

- №0000512220, яким ТОВ "Композиція" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11435,00 грн. (за основним платежем - 9148,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 2287,00 грн.);

- №0000502220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 185 319,00 грн. (за основним платежем - 148 255,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 37064,00 грн.) (т.1,а.с.27-28).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про податок на додану вартість" (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вимог Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту і заявлення відповідних сум до бюджетного відшкодування, а також віднесення певних сум до валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Досліджуючи правомірність формування позивачем валових витрат по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Промінь Л", ТОВ "Промагролізинг", а також податкового кредиту за взаємовідносинами позивача із ТОВ „Промагролізинг" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій, судом першої інстанції зазначено, що основними видами діяльності ТОВ "Композиція" за КВЕД є, зокрема, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10) (т.1, а.с.55).

У період протягом січня-жовтня 2010 року товариство "Композиція" придбавало у ТОВ "Промагролізинг" слабоалкогольні напої, а саме: пиво різного сорту. Факт купівлі-продажу вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними (т.2, а.с.39-241; т.3, а.с.97-248), та відповідними видатковими накладними (т.1, а.с.137-245; т.2, а.с.1-23). Розрахунок за поставлений товар ТОВ "Композиція", здійснювало у готівковій формі, про що свідчать відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів (т.3, а.с.249-250; т.4, а.с.1-61). Загальна сума поставки за взаємовідносинами позивача з товариством "Промагролізинг" склала 628 019,97 грн. (із них ПДВ - 125 603,99 грн.).

Придбаний товар доставлявся до місцезнаходження товариства „Композиція" силами контрагента. У зв'язку з чим у позивача відсутні документи, які засвідчили б факт транспортування такого товару. Законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств. Тому, за наявності у ТОВ "Композиція" передбачених Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних, не є доказом безтоварності господарських операції позивача.

Наявні в матеріалах справи податкові, видаткові накладні, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Промагролізинг", є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами поставки. При перевірці позивача податковим органом не було зроблено висновку про юридичну дефектність первинних бухгалтерських документів, наданих на перевірку ТОВ "Композиція", та невідповідність їх вимогам, що висуваються до такого роду документів.

Отже, реальний характер господарських операцій ТОВ "Композиція" та ТОВ "Промагролізинг", підтверджено, а відтак - і правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними правовідносинами.

Таким чином, існують правові підстави для висновку про протиправне застосування до позивача штрафних санкцій на суму 2287,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України податковим повідомленням-рішенням №0000512220 та на суму 36038,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000502220.

З огляду на викладене, обгрунтована наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та для визнання протиправними і скасування оскаржуваних повідомлень-рішень в частині нарахованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за взаємовідносинами позивача з контрагентом ТОВ "Промагролізинг".

Щодо взаємовідносин позивача з товариством "Промінь-Л": ТОВ "Промінь-Л" зареєстроване як юридична особа 04 лютого 2009 року (т.1,а.с.47)

Однак, обвинувальним вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року, який набрав законної сили 06 травня 2011 року, у кримінальній справі №1-187/11, директора ТОВ "Промінь Л", було визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 Кримінального кодексу України - створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємство) (т.3, а.с.89-93).

Вищезазначеним вироком встановлено, що дії директора ТОВ "Промінь Л" ОСОБА_1 щодо створення ТОВ "Промінь Л" за обіцяну матеріальну винагороду, були спрямовані на легалізацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу, без наміру здійснення господарської діяльності. Використовуючи фіктивне підприємство ТОВ "Промінь-Л", невстановлені особи прикривали не легалізовану господарську діяльність інших суб'єктів підприємницької діяльності, здійснюючи ведення незаконної господарської діяльності.

Згідно з пунктом 58.4. статті 58 Податкового кодексу України, судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили, у кримінальній справі за обвинуваченням керівника контрагента позивача - ТОВ "Промінь-Л" у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, у відповідача були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині взаємовідносин ТОВ „Композиція" з ТОВ "Промінь-Л".

Крім того, суд зазначає, що у спірних правовідносинах судом не можуть бути взяті до уваги податкові накладні №8 від 09 січня 2010р.; №12,13 від 12 січня 2010р.; № 17 від 16 січня 2010 р.; №18 від 19 січня 2010р.; №24 від 22 січня 2010р.; №25 від 22 січня 2010р. (Т.2,а.с.32-38), підписані нібито директором ТОВ „Промінь Л", оскільки згідно вищезазначеного вироку директор ТОВ "Промінь Л" жодних накладних не підписувала, і печатка їй не передавалась (т. 3, а.с. 92).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000502220, якими позивачеві нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 1847,00 грн. (821,00 грн. за основним платежем та 1026 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) за взаємовідносинами з ТОВ „Промінь-Л".

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна