Ухвала суду № 41216564, 24.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2014 рокусправа № 804/2582/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника відповідача: Фініченко Людмили Вікторівни,

представника позивача: Сидорова Юрія Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод оцинкованих труб і конструкцій "Комінмент" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод оцинкованих труб і конструкцій "Комінмент" звернулося з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0005622203 від 20.12.2013 р., яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 7 640 447,25 грн., з яких збільшено грошове зобов'язання за основним платежем на суму 7 172 332,00 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - на суму 468 115,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що векселі повністю відповідають нормам чинного законодавства щодо їх форми та змісту, а правочини щодо їх придбання та продажу не досліджувалися та недійсними судом не визнавалися, всі господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів було відображено в податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди у складі доходів та витрат у додатку ЦП до декларації. Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 у справі № 1-702-11, не є підставою для висновку про недійсність векселів, емітованих ТОВ «Монтажбудстрой». Саме по собі здійснення ОСОБА_3 реєстрації ТОВ «Монтажбудстрой» без мети реального здійснення підприємницької діяльності та номінальне її керівництво даним підприємством, за відсутності інших обставин, не тягне за собою фіктивність векселів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0005622203 від 20.12.2013р. Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що перевіркою позивача не встановлено факту зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України обігу цінних паперів - векселів ТОВ «Монтажбудстрой», або прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про визнання цінних паперів - векселів ТОВ «Монтажбудстрой» такими, що мають ознаки фіктивності, та включення зазначеної інформації станом на дату вчинення правочину в перелік емітентів, що мають ознаки фіктивності. Не надано таких документів і під час розгляду справи. Отже, обставин, які не дають право на формування доходів та витрат за операціями з цінними паперами у відповідності до п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), судом не встановлено. Суд першої інстанції також враховував, що Уніфікований закон про переказні та прості векселі пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, коли вони видані з дефектом форми, а тому навіть визнання судом недійсними правочинів купівлі-продажу векселів не спричиняє недійсність векселя як цінного паперу та не перериває індосаментний ряд. Векселі, що були предметом укладених угод, містять усі необхідні реквізити, жодних зауважень з цього приводу акт перевірки не містить.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем (податковим органом) подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що перевіркою ПрАТ «ЗОТК «Комінмет» встановлено здійснення позивачем у перевіреному періоді операцій з купівлі-продажу цінних паперів (векселів), емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой». Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 року по кримінальній справі №1-702/11 визначено, що ТОВ «Монтажбудстрой» є фіктивним, створеним з метою прикриття незаконної діяльності. На даний час дане підприємство зареєстровано та знаходиться на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, але відносно посадової особи винесено вирок, який набрав законної сили, із згідно якого посадова особа ТОВ «Монтажбудстрой» - директор ОСОБА_3 була визнана винною у скоєні злочину передбаченого ст.205 ККУ, не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, не мала законних повноважень на здійснення господарських операцій, на складання фінансово - господарських документів та на їх підписання, що детально вказано в описовій частині вироку від 07.11.2011. Вважає, що підписані ОСОБА_3 векселя, яка не мала на те право, не мають властивостей, визначених статтею 14 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок», видані з порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПК України - тому не є товаром. Отже, грошові кошти, отримані на розрахункові рахунки товариства «Комінмет» є іншими доходами товариства в розумінні підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4, 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 і пп. 135.1.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України. Тому в акті перевірки зроблено правильні висновки, що операції з купівлі-продажу векселів ТОВ «Монтажбудстрой», здійснені ПрАТ «ЗОТК «Комінмет», не є операціями з активами фондів.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що вважає рішення законним та обґрунтованим. Зазначив, що формування витрат на придбання, цінних паперів у відповідності з п.п.7.6. 3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не пов'язується з фактом їх наступного продажу (моментом продажу), вказавши на аналогічну позицію ВСУ у Постанові від 11.04.2011 року № 21-23а11. Вважає, що посилання податкового органу в акті перевірки на вирок суду від 07.11.2011 року, як на підставу протиправного відображення позивачем у податковому обліку операцій купівлі-продажу цінних паперів є безпідставним т. я. обов'язковим для врахування адміністративним судом є факти, встановлені вироком в кримінальній справі лише щодо питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок. У вироку, на який посилається податковий орган, відсутнє дослідження господарської діяльності, що стали підставою для видачі векселів підприємством «Монтажбудстрой», відсутній також висновок про безпідставність видачі векселів товариством «Монтажбудстрой» в рахунок оплати за придбані товари. Крім того, під час розгляду кримінальної справи досліджувався період діяльності «Монтажбудстрой» з 01.02.2010 року по 30.04.2010 року, в той час, як всі векселі емітовані товариством «Монтажбудстрой» та в подальшому придбані позивачем після 30.04.2010 року. Також зазначив, що емітентом зазначених векселів виступило товариство «Монтажбудстрой», проте, їх купівля-продаж здійснювалася позивачем у інших підприємств, зокрема у товариства «Мікронкепітал» та у товариства «Дніпрогазресурс», господарську діяльність яких не визнано неправомірною. Крім того, доказів обізнаності позивача з фіктивним характером діяльності товариства «Монтажбудстрой», податковим органом в акті перевірки також не встановлено. Товариство «Монтажбудстрой» на даний час є зареєстрованою юридичною особою, не перебуває у стадії ліквідації або банкрутства, керівником підприємства є ОСОБА_3, яка вироком суду не була позбавлена права займати цю посаду.

У судовому засіданні Представник відповідача (податкового органу) підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі (викладено вище). Представником заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання відхилено у зв'язку з відсутністю правових підстав для зупинення провадження у справі (п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України).

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги (викладено вище).

Вислухавши учасників процесу перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом у період з 18.11.2013 р. по 29.11.2013 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой» за період з 01.10.2010 р. по час проведення перевірки. За результатами перевірки складено акт № 1102/04-61-22-3/34364518 від 06.12.2013 р. (а.с. 50, 51-64 т. 1).

Перевіркою встановлені порушення ПрАТ ЗОТК «Комінмет»:

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження доходів у 1 кварталі 2011 року на суму 3 938 000 грн.;

- пп.135.5.15 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження доходів на суму 27 678 960 грн., внаслідок чого, позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 7 172 332 грн. (а.с. 63-64 т. 1).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Закони України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про обіг векселів в Україні».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

З матеріалів справ вбачається, що у період з 26.11.2010 р. по 13.07.2011 р. товариством «Завод оцинкованих труб і конструкцій «Комінмет» придбано у товариства «Мікронкепітал» та товариства «Дніпрогазресурс» цінні папери - векселі, які емітовані (випущені в обіг) товариством «Монтажбудстрой», а саме: АА 2354630, АА 2354636, АА 2354643, АА 2354641, АА 2354642, АА 2354681, АА 2354683, АА 2062612 номінальною вартістю 70 000 000 грн., вартістю продажу 69 922 380 грн.

Операції з купівлі-продажу цінних паперів підтверджуються: договорами № Д47-2611-1/1 від 26.11.2010 р., № Д49-0612-1/1 від 06.12.2010 р., № Д49-0712-2/1 від 07.12.2010 р., № Д49-0812-1/1 від 08.12.2010 р., № Д49-08.12-1/1 від 08.12.2010 р., № Д49-0912-1/1 від 09.12.2010 р., № Д50-1412-2/1 від 14.12.2010 р., № Б28-1307-1/1 від 13.07.2011 р., векселями товариства «Монтажбудстрой», актами прийому-передачі векселів.

В подальшому, у період з 21.12.2010 р. по 28.07.2011 р., зазначені векселі були реалізовані позивачем підприємству «Комінметкепітал», підприємству «Цімеконінвест», на загальну суму 69 924 580 грн.

За даними податкового обліку ПрАТ «ЗОТК Комінмет», витрати на придбання векселів, що емітовані товариством «Монтажбудстрой» складають 69 922 380 грн., доходи - 69 924 580 грн. Розрахунки з продавцями векселів (ТОВ «Мікронкепітал», ТОВ «Дніпрогазресурс») проведено в повному обсязі. В подальшому позивач продав вказані векселі Покупцю ПАТ ЗНВКІФ «Комінметкепітал», дебіторська заборгованість за яким дорівнює 28 036 620 грн., тобто, ПрАТ «ЗОТК Комінмет» фактично отримало грошових коштів за продані ним векселі на суму 41 887 960 грн.

Позивач відобразив результати операцій з цінними паперами - векселями ТОВ «Монтажбудстрой» у податковій звітності.

При цьому, до 01.04.2011 р. оподаткування операцій з цінними паперами регулювалося п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З 01.04.2011 р. оподаткування операцій з цінними паперами регулюється п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 4 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Згідно пп.7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент придбання векселів за договорами № Д47-2611-1/1 від 26.11.2010 р., № Д49-0612-1/1 від 06.12.2010 р., № Д49-0712-2/1 від 07.12.2010 р., № Д49-0812-1/1 від 08.12.2010 р., № Д49-08.12-1/1 від 08.12.2010 р., № Д49-0912-1/1 від 09.12.2010 р., № Д50-1412-2/1 від 14.12.2010 р.), платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів.

Згідно пп.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Згідно пп.7.6.3. п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Отже, за змістом зазначених положень Закону, формування витрат на придбання цінних паперів не пов'язується з фактом їх наступного продажу (моментом продажу).

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що аналогічну позицію з цього приводу висловив Верховний Суд України у постанові від 11.04.2011 р. по справі № 21-23а11.

У відповідності до п. 153.8 ст. 158 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Наказом Державної податкової служби України від 05.07.2012 р. № 579 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на прибуток операцій з цінними паперами на вторинному ринку, у якій зазначено про те, що витрати на придбання цінних паперів на вторинному фондовому ринку визначаються у відокремленому обліку фінансових результатів від операцій з цінними паперами у тому податковому періоді, на який припадає їх понесення (нарахування) незалежно від періоду отримання доходу від подальшого відчуження таких цінних паперів.

Податковим органом не оспорюється правильність заповнення позивачем додатків ЦП декларацій з податку на прибуток за спірний період, а лише зазначається про те, що операції з купівлі-продажу ним векселів ТОВ «Монтажбудстрой» не є операціями купівлі-продажу цінних паперів в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, з посиланням на наявність вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, посилання податкового органу у акті перевірки на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 р. по справі № 1-702-11, як на підставу протиправного відображення позивачем у податковому обліку операцій купівлі-продажу цінних паперів, є безпідставним з наступних причин.

Частиною 4 статті 72 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від положень ч. 1 ст. 72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає адміністративну справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок. Разом з тим, розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

У вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 р. по справі № 1-702-11 відсутнє дослідження господарських операцій, що стали підставою для видачі векселів підприємством ТОВ «Монтажбудстрой», відсутній також висновок про безпідставність видачі векселів ТОВ «Монтажбудстрой» в рахунок оплати за придбані товари (роботи, послуги). Крім того, під час розгляду кримінальної справи судом досліджувався період діяльності ТОВ «Монтажбудстрой» з 01.02.2010 року по 30.04.2010 року, в той час, коли всі векселі, що емітовані ТОВ «Монтажбудстрой», в подальшому придбані позивачем після 30.04.2010 року. До того ж, емітентом зазначених векселів виступило ТОВ «Монтажбудстрой», проте, їх купівля-продаж здійснювалась позивачем у інших підприємств, зокрема, у ТОВ «Мікронкепітал» та ТОВ «Дніпрогазресурс», господарську діяльність яких у встановленому законом порядку не визнано неправомірною, в резолютивній частині вироку не зазначено будь якого періоду за який було б визнано їх підприємницьку діяльність фіктивною.

Згідно матеріалів справи, укладені між позивачем та його контрагентами договори купівлі-продажу векселів не віднесено до нікчемних за законом, а також, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Також, доказів обізнаності позивача з фіктивним характером діяльності ТОВ «Монтажбудстрой», податковим органом у акті перевірки не зазначено, та матеріалами справи не підтверджено.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 03.03.2014 року, ТОВ «Монтажбудстрой» є зареєстрованою юридичною особою, не перебуває у стадії ліквідації або банкрутства, керівником юридичної особи та учасником є ОСОБА_3, яка вироком суду не була позбавлена права займати посаду директора товариства та займатися підприємницькою діяльністю.

Ознаки фіктивності емітента встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Внесення та виключення емітента з переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, здійснюються на підставі спільного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Порядок визначення емітентів, що мають ознаки фіктивності, та оприлюднення такої інформації визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

При перевірці позивача не встановлено факту зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України обігу цінних паперів - векселів ТОВ «Монтажбудстрой», або прийняття НКЦПФР рішення про визнання цінних паперів - векселів ТОВ «Монтажбудстрой» такими, що мають ознаки фіктивності, та включення зазначеної інформації станом на дату вчинення правочину в перелік емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Не надано таких документів і під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Отже, обставин, які не дають право на формування доходів та витрат за операціями з цінними паперами у відповідності до п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у даній справі судом не встановлено.

Статтею 75 Уніфікованого Закону встановлено обов'язкові реквізити простого векселя, якими є: найменування «простий вексель»; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець). За вимогами ч. 1 ст. 76 Уніфікованого Закону документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не має сили простого векселя за винятком випадків, зазначених у частинах 2-4 цієї статті.

Колегія суду апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що Уніфікований закон про переказні та прості векселі пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, коли вони видані з дефектом форми, а тому навіть визнання судом недійсними правочинів купівлі-продажу векселів не спричиняє недійсність векселя як цінного паперу та не перериває індосаментний ряд.

Векселі, що були предметом укладених угод, містять усі необхідні реквізити, жодних зауважень з цього приводу акт перевірки не містить. Крім того, позивачем до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулярно подавалася звітність щодо професійної діяльності на ринку цінних паперів, де відображалися операції з векселями ТОВ «Монтажбудстрой», при цьому, жодних зауважень зазначений контролюючий орган до позивача не висував.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 09.10.2012 р., що визнання векселедавця банкрутом не впливає на правомірність віднесення покупцем вартості придбання простого векселя до витрат від операцій з цінними паперами у звітному податковому періоді, якщо на момент придбання векселя та формування витрат відповідно до пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) векселедавець не набув зазначеного статусу.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податковий орган в акті перевірки безпідставно дійшов висновку, що операції позивача із цінними паперами - векселями товариства «Монтажбудстрой», не є операціями з купівлі-продажу цінних паперів. Відповідно, позивачем правомірно сформовані доходи та витрати за операціями з цінними паперами - векселями ТОВ «Монтажбудстрой», які окремо відображалися у податковому обліку. У зв'язку з викладеним, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, суб'єктом владних повноважень (податковим органом) не доведено правомірності своїх рішень, дій.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод оцинкованих труб і конструкцій "Комінмент" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна