Ухвала суду № 41216425, 25.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 рокусправа № 811/3734/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року

у справі № 811/3734/13-а

за позовом приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року приватне акціонерне товариство «Гідросила АПМ» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року № 0004211502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 96745,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ» з питань правомірності відображення у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з приватним підприємством «Леодр-Плюс» за вересень 2010 року, травень, жовтень, грудень 2011 року, січень, лютий, червень 2012 року, яке вплинуло на заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року, червень, листопад 2011 року, січень, лютий, березень, липень 2012 року, з урахуванням матеріалів перевірки щодо правомірності нарахування податку на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 14 листопада 2013 року №474/11-23-15-02/36119987.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 64495,00 грн.

На підставі акту перевірки, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року № 0004211502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 96745,00 грн., в тому числі 64496,00 грн. за основним платежем та 32249,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між приватним акціонерним товариством «Гідросила АПМ» та приватним підприємством «Леодр-Плюс» укладено договір купівлі-продажу від 04 грудня 2008 року №4, за умовами якого позивачем придбано у контрагента товар (дерев'яні піддони, решітки спеціальні нижні, ящики дерев'яні, тощо), характеристики якого обумовлені в специфікаціях. Виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними. Оплата проведена в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями. Товар оприбутковано та використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується приходними накладними, оборотно-сальдовими відомостями, накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Суми податку на додану вартість за даними господарськими операціями віднесено до податкового кредиту: 9014,57 грн. у вересні 2010 року, 11386,16 грн. у травні 2011 року, 4422,10 грн. у жовтні 2011 року, 1531,43 грн. у грудні 2011 року, 3904,54 грн. у січні 2012 року, 8737,41 грн. у червні 2012 року.

Також, між позивачем та його контрагентом укладено договір генерального підряду від 14 листопада 2009 року №12/11-ОК на виконання роботи по капітальному і поточному ремонту будівель і споруд. Виконання робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), податковими накладними. Оплата проведена в повному обсязі в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується копіями платіжних доручень. Суми, у розмірі 25499,13 грн., включені до складу податкового кредиту в вересні 2010 року, жовтні, грудні 2011 року, січні, червні 2012 року.

Згідно з договором оперативної оренди від 30 жовтня 2009 року №2/2009 приватне акціонерне товариство «Гідросила АПМ» для здійснення господарської діяльності має у користуванні нежитлові приміщення та обладнання відповідно до переліку.

Судом першої інстанції встановлено, що саме ці приміщення ремонтувались за договором генерального підряду від 14 листопада 2009 року №12/11-ОК.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним акціонерним товариством «Гідросила АПМ» надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчинених правочинів з контрагентом, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні).

Таким чином, позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не надано належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів, а тому твердження відповідача в даному випадку є лише його припущенням.

Згідно частини 1 статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки), правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочинів має бути встановлено судом.

Судом встановлено, що угоди, укладені між приватним акціонерним товариством «Гідросила АПМ» та його контрагентом, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. До того ж, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами умов договорів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства «Гідросила АПМ».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим