Ухвала суду № 41216422, 25.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 року

справа № 1170/2а-3409/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року

у справі № 1170/2а-3409/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР»

до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання: відсутності компетенції (повноважень), протиправними дії, неправомірним наказу, протиправними податкових повідомлень-рішень та їх скасування,–

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про встановлення відсутності компетенції (повноважень) щодо винесення наказу від 20 вересня 2012 року №1607, а також щодо визнання нікчемними угод; визнання неправомірним наказу №1607 та протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2012 року №0000840224, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 1427203,00 грн. та №0000850224, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 1498563,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року №0000840224 та №0000850224, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» проти вимог апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, на підставі наказу від 20 вересня 2012 року №1607, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість і доходів та витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ІЦК – інститут магістральних трубопроводів» за період з 01 червня 2012 року по 31 липня 2012 року, за результатами якої складено акт від 21 вересня 2012 року №141/22-4/38211955.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в розмірі 1141762,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 1141762,00 грн.; пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за I півріччя 2012 року на суму 1198850,00 грн., в тому числі за II квартал 2012 року на суму 1198850,00 грн.

На підставі акту перевірки, Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 04 жовтня 2012 року №0000840224, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1427203,00 грн., в тому числі: за основним платежем 1141762,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 285441,00 грн.; №0000850224, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1498563,00 грн., в тому числі: за основним платежем 1198850,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 299713,00 грн.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

Враховуючи те, що захист прав позивача перемістився в площину оскарження рішень податкового органу, якими визначено суми грошового зобов’язання, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 20 вересня 2012 року №1607 не підлягають задоволенню.

Перевірка господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» вже проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право, оскільки це не є підставою для спростування даних акту перевірки та можливого скасування податкового повідомлення-рішення. Оперативний захист порушеного права при винесені протиправного наказу про проведення перевірки можливий лише за умови звернення до суду з позовом до початку її проведення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб’єкта владних повноважень щодо визнання правочинів нікчемними, пов’язані зі складанням відповідачем акта перевірки.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Між тим, висновки податкового інспектора, викладені в акті перевірки підприємства, самі по собі та окремо від податкового повідомлення-рішення не можуть вплинути на права та обов’язки платника податків щодо сплати податків, зборів або штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У відповідності до статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20 липня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою визначено суму 3667,00 грн. податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 – рядок 21), розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в якій зазначено, що обсяг поставки без ПДВ усього за місяць складає 14580453,00 грн., сума ПДВ 2916091,00 грн. Разом з тим, 14 серпня 2012 року позивачем подано уточнюючий розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року.

Також, 20 серпня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» подано податкову декларацію за липень 2012 року, якою визначено суму 724,00 грн. податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 – рядок 21).

Між тим, відповідачем при проведенні податкової перевірки та при складанні акта перевірки за її наслідками протиправно не прийнято до уваги уточнюючий розрахунок від 20 серпня 2012 року, яким зменшено суму до сплати в бюджет за рахунок суми від’ємного значення, що виникло у липні 2012 року, адже з нього вбачається відсутність фактичних господарських відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «ІЦК – інститут магістральних трубопроводів» в періоді, який підлягав перевірці.

При цьому, безпосереднім контрагентом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» в періоді, який перевірявся, було товариство з обмеженою відповідальністю «Еля Агроекспорт».

З матеріалів справи вбачається, що господарські взаємовідносини між позивачем і контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «ІЦК – інститут магістральних трубопроводів» за період з 01 червня 2012 року по 31 липня 2012 року відсутні, що підтверджується податковою декларацією №0950653875 з податку на додану вартість за липень 2012 року та розрахунком №9050664093 коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Натомість, судом першої інстанції встановлено, що у червні 2012 року відбувалися господарські операції за договором купівлі-продажу від 01 червня 2012 року № 10 щодо придбання товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР» у товариства з обмеженою відповідальністю «Еля Агроекспорт» товарів (трансформатори струму, фарба, споли, полипропилен, кульки скляні, розчинник, тощо), які оприбутковані та використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними фінансово-господарськими документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби не підтверджені належними та допустимими доказами висновки, наведені в акті перевірки, внаслідок чого не доведено законності прийняття податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2012 року, у зв’язку з чим вони підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙКОР».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим