Постанова № 41215283, 22.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа№ 910/6997/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Ільєнок Т.В.

за участю представників:

від позивача: Берестецький Т.Б. - представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.07.2014 року

у справі № 910/6997/14 (Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо-Логістик»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест»

про стягнення 421 484,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Темпо-Логістик» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест» про стягнення 421 484,92 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 року у справі № 910/6997/14 позов задоволено повністю, на підставі рішення підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпо-Логістик» 399 304,60 грн. основного боргу, 10 050,05 грн. пені, 7986,09 грн. штрафу, 1825,87 грн. інфляційних втрат, 2318,31 грн. 3% річних та 8 442,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс капітал інвест» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 року у справі № 910/6997/14 та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Темпо-Логістик» у задоволені позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

У своїй скарзі відповідач зазначає, що суд першої позбавив відповідача права на участь в судовому засіданні, а тому відповідач не мав можливості належним чином довести обґрунтованість своїх заперечень щодо позову, крім того відповідач зазначає, що видаткові накладні надані позивачем не можуть бути належним доказом поставки товару відповідачу, а інших доказів наявності заборгованості позивачем не надано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2014.

16.09.2014 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 22.10.2014.

Представник відповідача у судове засідання 22.10.2014 повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

24.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Темпо-Логістик» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (покупець) було укладено угоду №125 (надалі - Угода).

Пунктами 1.1. та 1.3. Угоди сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставляти покупцю харчові інгредієнти (товар) згідно асортименту та кількості, визначених покупцем. Покупець бере на себе зобов'язання приймати товар, визначений цією угодою, та оплачувати його.

Розрахунки за поставлений товар здійснюється почергово в хронологічному порядку виникнення заборгованостей (за накладними) національною валютою України в безготівковій формі шляхом переказу коштів на поточний банківський рахунок постачальника протягом 15 календарних днів від дати отримання накладної (п.3.2. Угоди).

Відповідно до видаткових накладних № 977 від 12.12.2013 року на суму 49 836,05 грн., №1010 від 17.12.2013 року на суму 49 951,30 грн., №1027 від 18.12.2013 року на суму 126 295,00 грн., №1036 від 19.12.2013 року на суму 74 299,99 грн., №1089 від 25.12.2013 року на суму 95 070,00 грн., №96 від 28.01.2014 року на суму 9 886,00 грн., №150 від 07.02.2014 року на суму 5 038,60 грн., №313 від 12.03.2014 року на суму 56 088,00 грн., копії яких містяться у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 519 091,95 грн.

Факт проведення господарських операцій та підстава виникнення, Угода № 125 від 24.06.2013, підтверджується також наданими позивачем податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 63-70).

Враховуючи, що відповідач обов'язок щодо оплати поставленого товару, на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення виконав лише частково, матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 399 304,60 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 399 304,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 2 318,31 грн. 3% річних та 1 825,87 грн. інфляційних втрат у зв'язку з простроченням відповідачем виконання з оплати поставленого товару.

Позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 3.3. Угоди за протермінування вказаних у п. 3.2. цієї угоди термінів платежів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день протермінування.

Пунктом 5.3. Угоди сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання цієї угоди однією зі сторін винна сторона зобов'язана компенсувати всі збитки іншій, а також оплатити штраф у розмірі 2% від вартості товару.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк за поставлену продукцію позивачем нараховано 10 050,05 грн. пені та 7 986,09 грн. штрафу.

Позовні вимоги в частині стягнення 10 050,05 грн. пені та 7 986,09 грн. штрафу у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленої продукції на підставі ст. 230 Господарського кодексу України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції позбавив відповідача права на участь в судовому засіданні, колегія суддів зазначає, що відповідач був обізнаний щодо дати, часу та місця розгляду справи, про що свідчить підпис представника відповідача, Лаботюка Я.М., у повістці про оголошення перерви (т. 1 а.с. 56), відповідач не скористався своїм правом щодо звернення до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та не повідомив суд щодо наявності обставин які унеможливлюють присутність представника відповідача у судовому засіданні 14.07.2014, а відповідно посилання апелянта на порушення судом норм процесуального законодавства є безпідставним, крім того, відповідач не позбавлений права у відповідності до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України направити у судове засідання іншого повноважного представника.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 року по справі № 910/6997/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/6997/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

Т.В. Ільєнок