Постанова № 41215275, 28.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа№ 910/13975/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Янко М.І. - представник за дов. б/н від 18.12.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз"

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2014 р.

у справі № 910/13975/14 (суддя: Любченко М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз"

про стягнення 173 701,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 159 955,16 грн., пені в розмірі 3 492,14 грн., інфляційних втрат в сумі 9 693,59 грн. та 3% річних в сумі 560,70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р. частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Хауз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" (основний борг в сумі 159 955,16 грн., пеню в розмірі 2 632,18 грн., інфляційні втрати в сумі 7543,41 грн. та 3% річних в сумі 421,43 грн., а також судовий збір в розмірі 3411,04 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд змінити рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р. у справі №910/13975/14 та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 71011,16 грн., пені в розмірі 2632,18 грн. інфляційних витрат в сумі 7543,41 грн. та 3% річних в сумі 421,43 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що спірні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які не підписані замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Хауз", а саме: №191 від 21.05.2014р. на суму 49 000 грн., №211 від 17.05.2014р. на суму 22 011,16 грн. були направлені позивачем на адресу: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, в той час як юридичною та фактичною адресою відповідача є: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5 літ. Б.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 19.09.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз" було прийнято до провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014р. "Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на навчанні у Національній школі суддів України було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №910/13975/14 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Авдеєв П.В., Гаврилюк О.М.

27.10.2014р. від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю з'явитися представнику відповідача у судове засідання через зайнятість у інших судових засіданнях.

Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проте, відповідачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості бути присутнім в судовому засіданні або забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Представник позивача в засідання Київського апеляційного господарського суду 28.10.2014 р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2014р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 28.10.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Хауз" (замовник) було укладено договір №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору є зобов'язання виконавця надати, а замовника прийняти та оплатити послуги баштових кранів.

Згідно п. 8.1 договору, останній набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2013р.

Відповідно до п.8.2 договору без укладання будь-яких додаткових угод останній є пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін в десятиденний термін до дати закінчення строку його дії, не виявить бажання його розірвати та письмово не попередить іншу сторону про свій намір.

01.09.2013р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток №1 до договору №26/13 від 01.09.2013р. (далі - додаток №1) про надання послуг баштовими кранами, в якому контрагенти погодили, що послуги будуть надаватись виконавцем за адресою: м.Київ, пр.-т Перемоги, 15-км, адміністративно-технічний корпус з підземним паркінгом у м.Києві.

Пунктом 3.1.1 додатку № 1 сторони узгодили, що виконавець зобов'язаний надати послуги баштовим краном, введеним виконавцем в експлуатацію, згідно графіка надання послуг, погодженого замовником. В святкові дні виконавець не надає послуги, крім випадків, коли замовник письмово повідомив про необхідність надання послуг за три календарні дні. В цьому випадку, послуги надаються і оплачуються в звичайному порядку на умовах, та за ціною, передбаченою додатковими угодами. Сторони домовились, що в період дії несприятливих погодних умов (зливи, обледеніння, вітер більш 10м/с), а також за температури повітря нижче чи вище дозвільних експлуатаційних показників крану) послуги не надаються, що не є простоєм баштового крану з вини замовника чи виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" зобов'язання за укладеним між сторонами правочином було виконано в повному обсязі, на підтвердження чого суду було надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №365 від 30.09.2013р. на суму 55182 грн., №401 від 31.10.2013р. на суму 57 188 грн., №444 від 30.11.2013р. на суму 52 598 грн., №500 від 26.12.2013р. на суму 50 830 грн., №20 від 31.01.2014р. на суму 41854 грн., №64 від 28.02.2014р. на суму 43 146 грн., №114 від 31.03.2014р. на суму 44 846 грн. та №166 від 30.04.2014р. на суму 44 098 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд щодо посилання скаржника на спірні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які не підписані замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Хауз", а саме: №191 від 21.05.2014р. на суму 49 000 грн., №211 від 17.05.2014р. на суму 22 011,16 грн., які були направлені позивачем на адресу: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, в той час як юридичною та фактичною адресою відповідача є: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5 літ. Б, відзначає наступне.

Згідно з п.2.8 договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами замовник підписує акти виконаних робіт протягом семи робочих днів з моменту їх отримання від виконавця. У випадку, коли замовник не підписав акти у зазначений строк без мотивованої відмови щодо їх підписання, акти вважаються підписаними.

Відповідно до розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) для місцевої кореспонденції складають: Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання

Пунктом 2 розділу ІІ вказаних вище Нормативів встановлено, що при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 вказаного розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 16.06.2014р. на адресу 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, виконавцем було направлено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №191 від 21.05.2014р. та №211 від 17.05.2014р., що підтверджується представленим позивачем описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №9432 від 16.06.2014р. (ас. 74).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивач на протязі дії спірного договору направляв акти здачі-приймання робіт (надання послуг), претензії (а.с. 25), листи, тощо на адресу 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, які в свою чергу були прийняті та оплачені.

Крім того, Київський апеляційний господарській суд звертає увагу, що ухвала суду про прийняття до провадження апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз", яка була направлена за адресою зазначеною в апеляційній скарзі (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова 5-Б) повернулася за закінченням встановленого строку зберігання.

За умовами укладеного між сторонами правочину обов'язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків негайно про них заявити (у тому числі, шляхом мотивованої відмови від підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг), покладений саме на замовника.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Аналогічна позиція викладена в постанові від 15.05.2014р. Вищого господарського суду України у справі №910/10128/13.

Відповідно до листа №7 від 17.04.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Хауз", у зв'язку з Пасхальними та травневими святами встановив наступний графік вихідних днів на об'єкті, коли послуги баштового крану не будуть потрібні: з 19.04.20.14р. до 21.04.2014р. (включно), з 01.05.2014р. до 04.05.2014р. (включно), з 09.05.2014р. до 11.05.2014р.(включно). Одночасно, даним листом відповідач повідомив, що у всі інші дні, роботи будуть проводитись за звичайним графіком.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції вищевказаний документ є замовленням відповідача згідно з п.3.1.1 договору №26/13 від 01.09.2013р. по надання послуг баштовим краном у квітні та травні 2014 року.

З огляду на викладене та як правильно встановлено судом першої інстанції, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів мотивованої відмови замовника від підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №191 від 21.05.2014р. та №211 від 17.05.2014р., направлення вказаних документів 16.06.2014р. відповідачу, виходячи з встановлених зазначеними вище нормативами строків пересилання поштових відправлень, вказані акти вважаються підписаними в силу п.2.8 договору №26/13 від 01.09.2013р. з 01.07.2014р., а роботи на суму 71011,16 грн. прийнятими.

З огляду на погоджені сторонами у п.2.8 договору №26/13 від 01.09.2013р. строки та порядок підписання наданих виконавцем замовнику актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), а також відсутність жодних заперечень з боку відповідача з приводу отриманих послуг, за висновками суду за період з вересня 2013 року по травень 2014 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 460 753,16 грн.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У п.2.5 договору №26/13 від 01.09.2013р. сторони погодили, що вартість наданих послуг визначається в актах здачі-приймання наданих послуг, складених на підставі змінних рапортів та фактичної кількості днів надання послуг.

У відповідності до п.2.4 спірної угоди оплата здійснюється замовником щомісячно, протягом семи робочих днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за звітний період та надання виконавцем оригіналу рахунку.

Отже, враховуючи визначені замовником та виконавцем в договорі №26/13 від 01.09.2013р. порядок та строки оплати наданих послуг, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази надання послуг та погодження їх вартості сторонами у вказаних вище актах, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк оплати останніх настав.

На виконання умов договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" виставило відповідачу рахунки на оплату по замовленню: №481 від 30.09.2013р. на суму 55 182 грн., №536 від 31.10.2013р. на суму 57 188 грн., №592 від 30.11.2013р. на суму 52 598 грн., №640 від 26.12.2013р. на суму 50 830 грн., №29 від 31.01.2014р. на суму 41 854 грн., №83 від 28.02.2014р. на суму 43 146 грн., №130 від 31.03.2014р. на суму 44 846 грн., №157 від 29.04.2014р. на суму 44 098 грн., №206 від 15.05.2014р. на суму 49 000 грн. та №237 від 17.05.2014р. на суму 22 011,16 грн.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Хауз" свої зобов'язання за вказаним правочином в частині оплати виконало частково, на суму 300798 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 159955,16 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.6.1.1 договору №26/13 від 01.09.2013р. зазначено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за надані послуги у вигляді стягнення з останнього пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

Враховуючи вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок суми пені, інфляційних та 3% річних погоджується з розрахунком суду першої інстанції щодо часткового задоволення інфляційних втрат в сумі 9693,59 грн., пені 3492,14 грн. та 3 % річних в сумі 560,70 грн.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р. у справі №910/13975/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз» - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Хауз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2014р. у справі №910/13975/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13975/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді П.В. Авдеєв

О.М. Гаврилюк