Рішення № 41212874, 03.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7323/13-ц

Провадження № 2/639/400/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

за участю секретаря - Олійника Я.С.,Веглюк Т.В.,Шевченко А.В.,Антохіної О.С.,ЛапкоО.В,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування жилим будинком та земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки жилого будинку з надвірними будівлями,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, відповідно до якої просила суд визначити порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_2 відповідно з ідеальними частками в праві власності, посилаючись на те, що сторонам по справі належить на праві власності по 1/2 частини житлового будинку літ. А-1 з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці площею 800 кв м. Позивачка користується ? частиною будинку літ. А-1 з відповідною частиною надвірних будівель. Між сторонами склалося фактичне користування земельною ділянкою, сторони мають окремі виходи, але відповідач без згоди позивачки встановив паркан, захопив та користується частиною земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 Вирішити спір у добровільному порядку сторони не мають можливості, внаслідок чого позивачка не може реалізувати своє право на приватизацію належної їй земельної ділянки та вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.

В процесі розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги заявою від 29.09.2014 р.(а.с. 216), внаслідок чого просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_2 відповідно до варіанту № 2 проведеної по справі судової будівельно- технічної експертизи , при цьому зазначила, що не згодна з жодним варіантом вказаної експертизи щодо розподілу житлового будинку.

Відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про припинення права спільної часткової власності на вказаний житловий будинок та просив суд виділити в натурі належну йому 1/2 частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме : приміщення №№ 2-1, 2-3, 2-4, 2-7, 2-8 в літ. "А-1" та ? частину сараю, літ. "И", льох літ. "Г" згідно з технічним паспортом.

Свої вимоги позивач за зустрічним позовомРубашкін П.М. обґрунтовує тим, що спільне користування співвласниками вказаним нерухомим майном не вбачається можливим, оскільки між ними склалися дуже неприязні стосунки , відповідачка за зустрічним позовом не сплачує комунальні послуги, не проводить поточний та капітальний ремонти будинку, не утримає в належному стані прибудинкову територію та сад. Всі витрати з утримання будинку та прибудинкової території здійснює позивач за зустрічним позовом, роботи по дому та огороду відповідачка також не робить. У зв'язку з цим весь тягар утримання будинку в цілому покладається лише наОСОБА_2. та членів йогосім'ї.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, при цьому ОСОБА_1 заперечувала проти зустрічного позову, посилаючись на те, що не бажає розподілу житлового будинку в натурі між співвласниками, оскільки має намір лише визначити порядок користування будинком з надвірними будівлями та земельною ділянкою відповідно з ідеальними частками сторін по справі в праві власності. ОСОБА_1 заперечувала проти виділу в натурі співвласникам вказаного житлового будинку з надвірними будівлями відповідно до варіанту, зазначеного у висновку № 20/10/07 судової будівельно-технічної експертизи від 04.07.2014 року, на якому наполягав її представник ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_1 зазначила, що це особиста позиція її представника, з якою вона не згода, оскільки заявляла лише позовні вимоги про визначення порядку користування будинком з надвірними будівлями та земельною ділянкою та не бажає його розподілу в натурі з відступом від ідеальних часток співвласників, вважає, що має бути визначено саме порядок користування нерухомим майном.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні проти первісного позову заперечували, просили задовольнити зустрічний позов у повному обсязі та здійснити розподіл житлового будинку з надвірними будівлями згідно представленого варіанту висновку судової експертизи, зазначивши, що встановлення між співвласниками порядку користування будинком з визначенням конкретних приміщень не припиняє право спільної часткової власності, тому такі частки не перетворюються в самостійний об'єкт власності кожного з них, а згідно ст. 364 ЦК України виділ в натурі частки з спільного майна є однією з правомочностей з розпорядження майном. В обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову представник позивача за зустрічним позовом також зазначила, що правовстановлюючі документи на право власності або право користування на спірну земельну ділянку відсутні, також відсутні документи про відведення її в натурі. Встановлення меж, площі і конфігурації земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства України не відбувалося. Тобто, об'єкт цивільних правовідносин відсутній.

У судовому засіданні за клопотанням позивача за первісним позовом, його представника експертом ОСОБА_4 надано роз'яснення щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04.07.2014 року та зазначено, що з технічної точки зору можливо запропонувати тільки один варіант реального поділу житлового будинку з надвірними будівлями з урахуванням сформованого фактичного порядку користування ним, з незначним відступом від ідеальних часток співвласників, який вказано у висновку експерта.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, пояснення експерта, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони по справі є рідними сестрою та братом, їм у рівних частках належить на праві спільної часткової власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_1 належить на праві власності ? частина вказаного нерухомого майна на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.09.2004 року (а.с.5). ОСОБА_2 належить на праві власності інша ? частина житлового будинку з надвірними будівлями на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою 09.12.2004 року (а.с.18-19).

Правовстановлюючі документи на право власності або право користування на земельну ділянку в матеріалах справи відсутні, також відсутні документи про відведення її в натурі. Встановлення меж, площі і конфігурації земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства України не відбувалося.

Між сторонами тривалий час існує суперечка з приводу порядку користування спірним домоволодінням.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦКУкраїни.

Стаття 321 ЦКУкраїни закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності визначено в ч. 1 ст. 356 ЦКУкраїни як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

З моменту прийняття спадщини двома або більше спадкоємцями спадкове майно є об'єктом їх спільної часткової власності. Спадкові частки спадкоємців, є переважно не реальними, а ідеальними.

Стаття 1278 Цивільного кодексу України передбачає, що кожен зі спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Поділ спадщини здійснюється за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину, і оформляється договором між ним. При недосягненні згоди поділ здійснюється у судовому порядку відповідно до часток, належних кожному із спадкоємців.

Пунктом 26 Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що при розподілі спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідно правовідносини спільної часткової власності (ст.ст. 364-367 Цивільного кодексу України), з урахуванням особливостей поділу спадкового майна, визначеного нормами спадкового права.

На підставі ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 183, 364, 379, 380, 381 ЦКУкраїни слід дійти висновку, що виділ часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд України в своїх роз'ясненнях в Постанові Пленуму Верховного суду України № 7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності і громадян на жилий будинок" (п. 6, 7).

За клопотанням обох сторін, ухвалою суду від 13.11.2013 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення варіантів реального виділу частки позивача за зустрічним позовом з спірного жилого будинку з надвірними будівлями та визначення на вимогу позивача за первісним позовом порядку користування вказаним нерухомим майном та земельною ділянкою на якому воно розташовано. Оплату за проведення експертизи було покладено на сторони, однак, не зважаючи на роз'яснені сторонам у судовому засіданні положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі,ОСОБА_1 в послідуючому відмовилась від оплати експертизи, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом з метою проведення експертизи та доведення відповідними доказами своїх позовних вимог вимушений був одноособово внести грошові кошти у повному обсязі за проведення експертизи.

У надісланому суду висновку судової будівельно-технічної експертизи № 20/10/07 від 04.07.2014 р., проведеної експертом ТОВ "Міський центр експертиз", варіанти порядку користування житловим будинком з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 не надавалися, оскільки можливий виділ в натурі ідеальної частки кожного з співвласників з незначним відступом від них. Запропоновано один варіант реального поділу житлового будинку з надвірними будівлями з урахуванням сформованого фактичного користування, з незначним відступом від ідеальних часток співвласників, який передбачає виділення ОСОБА_1 квартири № 1, яка складається з приміщень I, II, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, загальною площею 52,8 кв.м., в т.ч. житловою - 24,9 кв.м., з обслуговуючими їх надвірними будівлями і спорудами - 1/2 частиною сараю літ "И", літньою кухнею літ. "В", вбиральнею літ. "К", зливною ямою № 4, огорожею № 1, хвірткою № 2, 1/2 частиною огорожі № 5, загальною вартістю 61156 грн., що складає 44/100 частини домоволодіння; ОСОБА_2 - квартиру № 2, яка складається з приміщень №№ 2-1, 2-3, 2-4, 2-7, 2-8, загальною площею 49 кв.м., в т.ч. житловою - 28,9 кв.м., з обслуговуючими їх надвірними будівлями і спорудами - 1/2 частиною сараю літ. "И", льохом літ "Г", ворітьми № 3, 1/2 частиною огорожі № 5, огорожею № 6, огорожею № 7, огорожею № 8, замощенням I, загальною вартістю 76479 грн., що складає 56/100 частини домоволодіння.

Внаслідок розподілу в натурі ідеальні частки співвласників перерозподіляються та складають: ОСОБА_1 - 44/100 частини домоволодіння, замість одної другої частини; ОСОБА_2 - 56\100 частини домоволодіння, замість одної другої частини.Грошова компенсація, котру ОСОБА_2 повинен сплатити ОСОБА_1 буде складати 5759 грн.

Порядок користування земельною ділянкою експертом відображено у двох варіантах - по фактичному користуванню та згідно ідеальних часток співвласників.

З пояснень сторін у судовому засіданні вбачається, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 з 1984 року не проживає в указаному будинку, витрат з утримання будинку не несе, мешкає разом зі своїм чоловіком в квартирі АДРЕСА_1. В будинок АДРЕСА_2 час від часу довідалася. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 з моменту свого народження та по теперішній час проживає в спірному будинку, утримує його за власні кошти, здійснює поточні та капітальні ремонти, іншого житла не має та користується 1/2 часткою будинку, на яку припадають приміщення №№ 2-1, 2-3, 2-4, 2-7, 2-8 з окремим виходом з цією половини будинку, ці приміщення постійно тримає у належному стані, здійснюючи ремонти за власні кошти.

Враховуючи те, що виділ частки позивача ОСОБА_2 в спільному майні є технічно можливим з невеликим відхиленням від ідеальних часток сторін, кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру), вказаний варіант виділу не передбачає реконструкції будинку, та приймаючи до уваги той факт, що позивач ОСОБА_2 з моменту свого народження проживає в спірному будинку та користується саме тією половиною, яка складається з приміщень №№ 2-1, 2-3, 2-4, 2-7, 2-8, суд приходить до висновку, що виділ частки позивача за зустрічним позовом слід здійснити за запропонованим варіантом висновку судової експертизи.

При цьому суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення порядку користування житловим будинком не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю. Суду не надано обґрунтованих заперечень проти зустрічного позову та не встановлено обставин, які б перешкоджали виділу в натурі ідеальної частки ОСОБА_2

Статтями 10, 11, 57, 58, 60, 212, 213 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог абозаперечень, крімвипадків, встановленихцим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджаєтьсясвоїми правами щодо предмета спору на власнийрозсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. ст. 79, 86, 88, 89, 107 Земельного Кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Земельна ділянка - це частина земельно поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання земельної ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У висновку експерта від 04.07.2014 року зазначено, що на час дослідження фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_2 складає 850 кв.м. Зміни в площі вказаної земельної ділянки сталися через самочинне захоплення частини площі земельних ділянок суміжних домоволодінь. Порядок користування земельною ділянкою визначається , виходячи з площі земельної ділянки у 831 кв. м.

В матеріалах справи відсутній правовстановлюючий документ про право власності або користування спірною земельною ділянкою, земельна ділянка не визначена в натурі , межі її та площа згідно чинного законодавства не встановлені, конфігурація не визначена, тобто висновок експерта ґрунтується на даних про розмір земельної ділянки , які не можуть бути відповідно ст. 58 ЦПК належним доказом щодо належності сторонам земельної ділянки та її розміру.

За цих обставин позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою також вважається необґрунтованим, тому відсутні правові підстави для його задоволення.

Відповідно ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені ОСОБА_2 на оплату судового збору та за проведення судової експертизиу загальній сумі 4685 ( чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 99 коп.

Керуючисьст.ст. 5, 6,10, 57-59, 60, 66, 88, 208,209, 212 -215 , 218 , 294 ЦПК України , 79, 86, 88, 89, 107 Земельного Кодексу України, ст.ст. 317, 321, ч. 1 ст. 364, 356 Цивільного кодексу України, суд ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ДигалоЛюбовіМиколаївни до ОСОБА_2 про визначення порядку користування жилим будинком та земельною ділянкою - відмовити .

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки жилого будинку з надвірними будівлями.

Поділити в натурі житловийбудинок АДРЕСА_2 з урахуванням фактично сформованого порядку користування, з незначним відступом від ідеальних часток співвласників.

Виділити ОСОБА_2 частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з приміщень: 2-1, 2-3, 2-4, 2-7, 2-8 в літ. "А-1", загальною площею 49,0 кв.м, в т.ч житловою площею 28,9 кв.м з обслуговуючими їх надвірними будівлями і спорудами : 1/2 частину сараю літ. "И", льоху літ. "Г", ворітьми № 3, 1/2 частину огорожі № 5, огорожу № 6, огорожу № 7, огорожу № 8, замощення I, загальною вартістю 76479 грн., що складає 56/100 частини домоволодіння.

Виділити ОСОБА_1 частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, яка складається з приміщень: 1,11, 1-3, 1-4,1-5,1-6,1-7, загальною площею 52,8 кв. м, в т.ч. житловою площею 24,9 кв.м. з обслуговуючими їх надвірними будівлями і спорудами : 1/2 частину сараю літ. "И», літню кухню літ.»В», вбиральню літ. «К», зливну яму № 4, огорожу № 1, хвіртку № 2, 1/2частину огорожі № 5, загальною вартістю 61156 грн., щоскладає 44/100 частини домоволодіння.

Внаслідок розподілу в натурі частки співвласників перерозподіляються та складають: ОСОБА_1 - 44/100 частини домоволодіння, замість 1/2 частини; ОСОБА_2 - 56\100 частини домоволодіння, замість 1/2 частини.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошову компенсацію внаслідок перерозподілу ідеальних часток співвласників в сумі 5759 ( п'ять тисяч сімсот п'ятдесят девять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 4685 ( чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 99 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківськоїобласті через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк