Ухвала суду № 41210647, 29.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/800/37403/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: поновити на посаді секретаря Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 2271 грн 25 коп. за кожен місяць вимушеного прогулу.

Позов обгрунтовує тим, що він звільнений незаконно через порушення процедури, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та, що звільнення в період його тимчасової непрацездатності суперечить вимогам частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що рішенням Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області чотирнадцятої сесії VI скликання від 20 липня 2012 року №3 ОСОБА_3 обрано секретарем Пашковецької сільської ради на період декретної відпустки ОСОБА_4

24 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулась до відповідача з заявою, в якій повідомила про вихід з декретної відпустки з 1 серпня 2013 року.

На засіданні Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області дев'ятнадцятої сесії VI скликання від 31 травня 2013 року ставилось на обговорення питання про вихід з відпустки ОСОБА_4

Розпорядженням сільського голови від 24 квітня 2013 року №5 ОСОБА_3 звільнено з посади секретаря сільської ради з 1 серпня 2013 року відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Згідно з розпорядженням сільського голови від 24 квітня 2013 року №6 ОСОБА_4 мала приступити до виконання своїх посадових обов'язків з 1 серпня 2013 року.

Розпорядженням сільського голови від 22 липня 2013 року №10 ОСОБА_3 надано відпустку з 24 липня 2013 року по 31 липня 2013 року.

1 серпня 2013 року позивач не з'явився на роботу, що підтверджується актом Пашковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 1 серпня 2013 року.

Відповідно до листка непрацездатності серії АВЧ №001493 ОСОБА_3 перебував на лікарняному з 24 липня 2013 року по 2 серпня 2013 року.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року №2493-ІІІ (далі - Закон №2493-ІІІ) правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 20 Закону №2493-ІІІ встановлені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, які можуть бути як загальними, що передбачені Кодексом законів про працю України, так і спеціальними, що визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

За змістом пунктів 2 і 3 статті 23 КЗпП України строковими є трудові договори, укладені на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, або на час виконання певної роботи.

Посилання позивача на незаконність його звільнення всупереч вимог частини третьої статті 40 КЗпП України є помилковим, оскільки нормами даної статті передбачено розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, а в даному випадку мало місце припинення повноважень секретаря ради у зв'язку з виходом на роботу з декретної відпустки ОСОБА_4

Крім того, є безпідставними посилання ОСОБА_3 на те, що звільнення проведено в період тимчасової непрацездатності, оскільки його повноваження як секретаря сільської ради припинені не на підставі статті 40 КЗпП України, а у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування», що не є перешкодою для припинення повноважень в період тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», частини першої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі -№280/97-ВР) секретар сільської ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради.

Отже, посада секретаря сільської ради є виборною посадою в органі місцевого самоврядування.

Згідно з частиною п'ятою статті 10 Закону №2493-ІІІ на час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).

Виходячи з цього, строкові трудові договори (контракти) укладаються з особами на час заміщення посадових осіб органів місцевого самоврядування, які не займають виборних посад.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з частиною п'ятою статті 50 Закону №280/97-ВР повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження (частина восьма статті 59 Закону №280/97-ВР).

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розпорядження сільського голови від 24 квітня 2013 року №5 «Про звільнення з посади секретаря Пашковецької сільської ради» прийнято в межах повноважень, відповідно до Конституції України та законів України, оскільки позивач був обраний на посаду секретаря сільської ради до виходу на роботу з декретної відпустки ОСОБА_5, яку обрано на дану посаду.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

М.Г. Кобилянський