Ухвала суду № 41210429, 20.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року м. Київ К/800/62104/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач) Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року

у справі № 817/3055/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 31.01.2013 року №0000021751 та №0000031751.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Клопотання про розгляд справи за участю представників сторін не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті відповідно до вимог статті 222 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп», СП ТОВ «Кершер», ППФ «Лілія», ТОВ «Волна», ТОВ «Річ Ойл», ТОВ «Авангард 10», ТОВ «Октант Трейд», ТОВ «Еліт Нафта», ПП «Окко-нафтопродукт», ТОВ «Ювента Ойл», ТОВ «Гал Славія», громадянином ОСОБА_5 за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, відповідачем складено акт від 07.11.2012 року № 349/42/1751/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем: - пп. 7.1 ст. 7, п.п. 9.12.1, 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13, абз. б п. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року «Про прибутковий податок з громадян», п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.2 ст. 138, п.167.1 ст. 167, п.п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 5 791, 38 грн.; - п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 637, 00 грн.; - п. 1.12 ст.1, п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2 ст. 4, пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, пп. 9.10 ст. 9, п. 7.1 ст. 7, п.п.8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19, п.п. 20.3.1, 20.3.2 п. 20.3 ст. 20, п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб при перевірці коштів отриманих під звіт в сумі 5 796, 78 грн. за 2010 рік.

На підставі даного акта перевірки 22.11.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №00000751751, №00000761751 та №00000771751.

За результатами адміністративного оскарження скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.11.2012 року №00000751751 у частині визначення грошового зобов'язання в сумі 2 463, 63 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та від 22.11.2012 року № 00000771751 про зменшення розміру від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 3 620, 00 грн. за основним платежем.

31.01.2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000021751, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 5 791, 38 грн. за основним платежем та 432, 06 грн. за штрафними санкціями; - №0000031751, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 017, 00 грн.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову у даній справі, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/721/13-а від 20.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року № 00000751751, від 22.11.2012 року № 00000761751 та від 22.11.2012 року № 00000771751.

Даними рішеннями встановлено обставини щодо правомірності формування позивачем витрат внаслідок придбання підзвітною особою найманим працівником меду, податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по господарських операціях з транспортного перевезення меду ТОВ «Гал Славія» за перевіряємий період.

Відтак, враховуючи те, що оскаржені у справі, що розглядається, податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками адміністративного оскарження визнаних судовим рішенням, яке набрало законної сили, протиправними та скасованих податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та їх скасування.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 року у справі № 817/3055/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук