Постанова № 41209151, 30.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 922/1440/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіБакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" та Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 рокуу справі№ 922/1440/14господарського судуХарківської областіза позовомДержавного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго", 2. Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного концерну "Укроборонпром"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"провизнання недійсним договоруВ засіданні взяли участь представники:

- позивача:Степанишена А.В. дов. № 31/16 від 14.01.2014 року,- відповідачів:ТОВ "Еко-Комуненерго": Прокопченко К.А. дов. б/н від 01.11.2013 року, ПАТ"Харківхолодмаш": не з'явився,- третіх осіб:ДК "Укроборонпром": Пащук В.В. дов. № Д-999/2014 від 11.06.2014 року, ПАТ "Укрсоцбанк": Борецький Б.О. дов. № 08.6-186/84-2714 від 22.10.2013 рокуВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" (далі за текстом - ДП "Завод ім. В.О. Малишева") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (далі за текстом - ТОВ "Еко-Комуненерго") та публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" (далі за текстом - ПАТ "Харківхолодмаш") про визнання недійсним договору оренди № 8/11 від 04.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2014 року, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача залучено публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" (далі за текстом - ПАТ "Укрсоцбанк").

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.07.2014 року у справі № 922/1440/14 позовні вимоги задоволено: визнано недійсним договір оренди № 8/11 від 04.07.2011 року, укладений між ТОВ "Еко-Комуненерго" та ПАТ "Харківхолодмаш".

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Еко-Комуненерго" та ПАТ "Харківхолодмаш" звернулись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Завод ім. В.О. Малишева" в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року залучено до участі у справі Державний концерн "Укроборонпром" (далі за текстом - ДК "Укроборонпром") в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 922/1440/14 апеляційні скарги ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Еко-Комуненерго" та ПАТ "Харківхолодмаш" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Еко-Комуненерго" та ПАТ "Харківхолодмаш" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 922/1440/14 та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 13, 41 Конституції України, ст. 34 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 203, 316, 317, 319, 638, 761 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 32, 33, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 29.10.2014 року № 03-05/2058 для розгляду касаційних скарг публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" та публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" у справі № 922/1440/14, у зв'язку із перебування судді Фролової Г.М. у відпустці та завантаженістю судді Костенко Т.Ф. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що рішенням господарського суду Харківської області від 18.07.2007 року у справі № 21/235-07 на задоволення вимог акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії (ПАТ "Укрсоцбанк") за договором кредиту № 805/6/18/6-031 від 22.03.2006 року та договором кредиту № 805/6/18/6-111 від 19.09.2006 року звернено стягнення за іпотечними договорами: № 805/13/26/6-408 реєстровий № 964 від 22.03.2006 року та № 805/13/26/6-1492 реєстровий № 3382 від 19.09.2006 року на предмет іпотеки: нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17 323, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Надано акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві. Встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки для його подальшої реалізації на нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17 323, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 в розмірі не менш 24 141 996 грн., в тому числі ПДВ в сумі 4 023 660 грн.

22.09.2008 року ТОВ "Еко-Комуненерго" та акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" уклали договір кредиту № 805/6/18/8-116, відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 5 772 005, 00 доларів США.

Пунктом 1.2. вказаного кредитного договору сторони погодили, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: купівлі нежитлового приміщення загальною площею 17 323, 2 кв. м., що розташоване за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 126, літ. Р/1-7, належить на правах власності ДП "Завод ім. Малишева" та є предметом забезпечення по кредиту ДП "Завод ім. Малишева" за іпотечними договорами: № 805/13/26/6-408 реєстровий № 964 від 22.03.2006 року та № 805/13/26/6-1492 реєстровий № 3382 від 19.09.2006 року.

Судаим досліджено, що на виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007 року у справі № 21/235-07 про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить державі Україна (користувач - ДП "Завод ім. В.О. Малишева") шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", 22.09.2008 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТОВ "Еко-Комуненерго" було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 4020, відповідно до умов якого, продавець, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупцеві нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17 323, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти зазначений у п. 1.1. об'єкт і сплатити продавцеві договірну ціну за нього, яка становить 30 000 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 5 000 000, 00 грн.

22.09.2008 року ТОВ "Еко-Комуненерго" та ПАТ "Укрсоцбанк" уклали іпотечний договір № 805/13/18-5/8-846, згідно пп. 1.1.1. п. 1.1. якого іпотекодавець передає у наступну іпотеку іпотекодержателю, у якості забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту № 805/6/18/8-116 від 22.09.2008 року, нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17 323 кв. м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 вересня 2008 року було здійснено державну реєстрацію права власності першого відповідача на вказану вище нежитлову будівлю, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно.

01.10.2008 року між ТОВ "Еко-Комуненерго" та ДК "Укроборонпром" було укладено договір оренди № 640дп, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у відплатне користування нежитлове приміщення літера "Р/1-7", що знаходить за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, загальною площею 17 323, 2 кв. м. (об'єкт оренди) для використання в господарській діяльності орендаря.

Положеннями п. 1.2. Договору оренди сторони узгодили, що об'єкт оренди знаходиться в іпотеці за вказаним вище іпотечним договором.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 29.10.2009 року, у зв'язку із невиконанням ТОВ "Еко-Комуненерго" своїх зобов'язань перед акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" за договором кредиту від 22.09.2008 року № 805/6/18/8-116, ПАТ "Укрсоцбанк", звернулось з позовом до ТОВ "Еко-Комуненерго" про стягнення заборгованості за вказаним договором в розмірі 6 025 548, 00 (шість мільйонів двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім доларів) та пені в розмірі 279 796, 48 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09 позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Еко-Комуненерго" задоволені: звернено стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17 323, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, надано АКБ "Укрсоцбанк" право на продаж предмета іпотеки, а також право проведення всіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмета іпотеки; надано АКБ "Укрсоцбанк" до моменту продажу предмета іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки у якості Орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами; зобов'язано ТОВ "Еко-Комуненерго" звільнити займані приміщення, передати АКБ "Укрсоцбанк" одночасно з Актом приймання-передачі нежитлової будівлі ключі від предмету іпотеки, податкову накладну.

Судами досліджено, що рішення господарського суду Харківської області від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09, в передбачений процесуальним законодавством строк, оскаржено не було, а тому набрало законної сили 01.01.2010 року. Апеляційні скарги ТОВ "Машгідропривід", як заінтересованої особи, на рішення від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09, подані останнім 11.03.2011 року, 24.03.2011 року та 19.04.2011 року та які були залишені без розгляду відповідно до ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 року, від 07.04.2011 року та 28.04.2011 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2011 року у справі № 27/362-09 касаційну скаргу ТОВ "Машгідропривод" залишено без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року у справі № 362-09 залишено без змін.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.07.2011 року ТОВ "Еко-Комуненерго" та ВАТ "Харківхолодмаш" (правонаступником якого є ПАТ "Харківхолодмаш") уклали договір оренди № 8/11, згідно п. 1.1. якого перший відповідач надає, а другий відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 4-го поверху № № 1-59 загальною площею 2 160, 5 кв. м., 5-го поверху № № 1-63 загальною площею 2 143, 9 кв. м. та 6-го поверху № № 1-46 загальною площею 2 065, 3 кв. м. нежитлової будівлі літ. "Р/1-7", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Згідно п. 1.2. Договору оренди, об'єкт, що орендується, є предметом іпотеки за договором № 850/13/18-5/8-846 від 22.09.2008 року, укладеним між ТОВ "Еко-Комуненерго" та АКБ СР "Укрсоцбанк".

Положеннями п. 5.1. Договору оренди сторони погодили, що ТОВ "Еко-Комуненерго" не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту укладання цього договору зобов'язався передати ВАТ "Харківхолодмаш" в оренду об'єкт, що орендується, по відповідному акту приймання-передачі.

Пунктом 7.4. Договору оренди закріплено, що якщо перший відповідач не передає другому відповідачу об'єкт оренди, то другий відповідач має право, зокрема, відмовитись від договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що у зв'язку з тим, що перший відповідач в обумовлений договором строк, об'єкт оренди другому відповідачу не передав, ВАТ "Харківхолодмаш" скористалось своїм правом, передбаченим ст. 766 Цивільним кодексом України та п. 7.4. Договору, щодо відмови від договору оренди, про що направило повідомлення ТОВ "Еко-Комуненерго" за вих. № 8/7 від 08.07.2011 року про відмову від договору.

Судами встановлено, що в зв'язку з викладеними обставинами, 19.12.2013 року перший відповідач у даній справі звернувся з позовом до позивача у даній справі про стягнення з останнього, зокрема, 9 954 625, 00 грн. упущеної вигоди, яку ТОВ "Еко-Комуненерго" міг отримати надавши ПАТ "Харківхолодмаш" в оренду спірне приміщення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2014 року у справі № 922/5190/13 досліджено, що станом на момент розгляду справи № 922/5190/13 ДП "Завод імені В.О.Малишева" фактично займані за договором оренди № 640дп від 01.10.2008 року приміщення не звільнив, у зв'язку з чим, вказані позовні вимоги задоволено, стягнуто з ДП "Завод імені В.О.Малишева" на користь ТОВ "Еко-Комуненерго", зокрема, упущену вигоду в розмірі 9 954 625, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої доводи щодо недійсності оскаржуваного правочину тим, що спірний договір, з огляду на зазначене вище рішення суду від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09, з боку орендодавця, укладено не уповноваженою особою, оскільки відповідним рішенням суду перший відповідач (як орендодавець за спірним договором) був обмежений у реалізації відповідної правомочності, а орендне майно за спірним договором мало бути передане виключено за письмовою згодою іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено про те, що виходячи зі змісту вказаної норми, майно може передаватися в оренду альтернативними суб'єктами: або власником, або особою, якій належать майнові права.

Враховуючи вищевикладене судами обґрунтовано вказано про те, що надання АКБ "Укрсоцбанк" права господарського управління предметом іпотеки одночасно позбавляє ТОВ "Еко-Комуненерго" відповідних правомочностей, одночасно така дія не є позбавленням першого відповідача права власності в цілому (закріпленого ст. ст. 13, 41 Конституції України, про порушення яких вказують скаржники), а лише обмежує його у реалізації деяких правомочностей відповідно до чинного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Такі випадки, зокрема, передбачені Законом України "Про іпотеку", відповідно до ст. 1 та ч. 1 ст. якого іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, а тому правова природа іпотеки характеризується, серед іншого, обмеженнями щодо розпорядження заставленим майном.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, використання законодавцем терміну "переданий" виключає можливість тлумачення, за якого у власника майна залишається правомочність з управління (зокрема, розпорядження) заставленим майном, у тому числі - і щодо передання його в оренду.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про те, що до прийняття судом рішення від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09 у першого відповідача як власника майна існувало саме право (а не обов'язок) розпоряджатися спірним майном, яке (право, а не обов'язок) і було передано банку як іпотеко держателю за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене судами обґрунтовано вказано про те, що правомочність щодо розпорядження заставленим майном переходить до іпотекодержателя, при цьому, нормами чинного законодавства не передбачено, що - у разі нездійснення іпотекодержателем дій з розпорядження даним майном протягом певного часу - нереалізоване право повертається власникові майна без вжиття сторонами або судом заходів, спрямованих на зняття встановлених обмежень у здійсненні права власності.

Необґрунтованими є доводи скаржників про те, що банку було надано лише право (а не обов'язок) укладати від свого імені договори оренди, а рішення суду від 16.12.2009 року у справі № 27/362-09 не було виконано з огляду на те, що на момент укладення спірного договору єдиною особою, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення спірного договору зі сторони орендодавця, був АКБ СР "Укрсоцбанк".

Необґрунтованими є доводи ТОВ "Еко-Комуненерго" щодо порушення ст. 35 ГПК України стосовно рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2014 року у справі № 922/5190/13, в мотивувальній частині якого зазначено, що до правомочностей ТОВ "Еко-Комуненерго" як власника нежитлової будівлі належить, зокрема, право передати нежитлову будівлю в користування (оренду) з огляду на наступне..

Судами досліджено, що згідно змісту рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2014 року у справі №922/5190/13, в його мотивувальній частині не встановлено жодних нових фактичних обставин порівняно з тими, що підтверджуються доказами, які надані учасниками процесу в даній справі № 922/1440/14 в порядку ст.ст. 32, 33 ГПК України та мають значення для вирішення спору саме в цій справі.

Так, зроблений висновок у судовому рішенні від 24.02.2014 року у справі № 922/5190/13 про наявність у ТОВ "Еко-Комуненерго" права передання заставленої нежитлової будівлі в оренду, зроблено судом на підставі оцінки доказів та застосування правових норм. При цьому серед фактичних обставин, на підставі яких суд дійшов зазначеного висновку, вказано, що укладені ТОВ "Еко-Комуненерго" з ПАТ "Харківхолодмаш" договори оренди недійсними не визнавались. Таким чином, факт дійсності (недійсності) договору оренди є преюдиційним для вирішення спору про застосування наслідків його припинення (що було предметом спору у справі №922/5190/13), а не навпаки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що правова оцінка обставин справи № 922/5190/13 (щодо наявності у ТОВ "Еко-Комуненрго" права передання заставленої нежитлової будівлі в оренду), здійснена господарським судом Харківської області при розгляді вказаної справи, не може бути визнана преюдиційним фактом під час розгляду даної справи № 922/1440/14 та, відповідно, не може вплинути на оцінку доказів у даній справі, предметом доказування в якій є саме наявність або відсутність правових підстав для визнання недійсним договору оренди (за наслідками припинення якого господарським судом прийнято рішення у справі № 922/5190/13 про стягнення коштів на користь ТОВ "Еко-Комуненерго").

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у ТОВ "Еко-Комуненерго" був відсутній належний обсяг цивільної дієздатності (зокрема, правочиноздатності) на момент укладення спірного договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому судами обґрунтовано задоволено позовні вимоги та визнано спірний договір недійсним з посиланням на ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, безпідставними є доводи скаржників щодо неналежності позивача у даній справі, у зв'язку з відсутність порушення прав та охоронюваних інтересів останнього спірним договором оренди з огляду на наступне.

За приписами ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в разі коли чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК України.

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є стороною спірного договору, втім є суб'єктом, права та охоронювані законом інтереси якого порушує спірний договір, оскільки, як зазначалось вище, рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2014 року у справі № 922/5190/13 з ДП "Завод імені З.О. Малишева" стягнуто на користь TOB "Еко-Комуненерго", зокрема, упущену вигоду в розмірі 9 954 625, 00 грн. Підставою для стягнення відповідної суми коштів, зокрема, є спірний договір оренди.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент укладення спірного договору у ТОВ "Еко-Комуненерго" була відсутня письмова згода банку як іпотекодержателя, однак, як вірно вказано судами дана обставина не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки суб'єктний склад сторін спірного договору свідчить про відсутність у орендодавця (першого відповідача) необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення спірного договору.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 922/1440/14 залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 922/1440/14 залишити без задоволення.

3. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 922/1440/14 залишити без задоволення.

4. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 922/1440/14 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко