Постанова № 41209092, 03.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Справа № 904/3402/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2014у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/3402/14 за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення 32 193,36грн.за участі представників сторін:

від позивача - Шуба Я.С.;

від відповідача - Лосєв Д.В.

У С Т А Н О В И В:

20.05.2014р. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, що виникли внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами договору.

09.07.2014р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Турчин С.О.), залишеним без змін 24.09.2014р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Широбокова Л.П., Прокопенко А.Є.) позов задоволено в повному обсязі; присуджено до стягнення з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ДП "Придніпровська залізниця" 31 156,32грн. плати за користування вагонами та 1037,04грн. збору за зберігання вантажу, мотивуючи правомірністю його вимог.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, зазначаючи про відсутність їх вини у затримці визначених вагонів та неналежність наданих позивачем доказів (акти зальної форми ГУ-23).

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Стаття 908 Цивільного кодексу України установлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, іншими нормативно-правовими актами та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та збирання вагонів визначаються договором.

06.11.2008 між Державним підприємство "Придніпровська залізниця" (залізницею) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власником колії) укладено договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, яка належить ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Відповідно до п. 16 цього договору ПАТ "Південний гірничо- збагачувальний комбінат" сплачує ДП "Придніпровська залізниця" плату: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Згідно ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Строки безоплатного зберігання вантажу і плати за користування вагонами встановлено ст. 119 Статуту.

За приписами п. 3 Правил користування вагонами облік часу користування вагонами та нарахування відповідної плати провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.п. 4, 6 Правил користування вагонами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Пунктом 8 Правил користування вагонами установлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Судами обох інстанцій установлено, що у листопаді 2013 на підходах до станції призначення Кривий Ріг були затримані вагони, які прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", який усупереч укладеного договору, ст.ст. 46, 47, 119 Статуту не виконав обов'язок щодо використання поданих залізницею вагонів. Про порушення умов договору, вимог Статуту представниками залізниці складено акти загальної форми ГУ-23, на підставі яких видано відповідні накази, та направлено комбінату відомості щодо плати за користування вагонами. Представник ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписав визначені відомості із застереженням про готовність прийняти вагони.

Дослідивши наявні матеріали справи, доводи сторін, суди мотивовано відхилили твердження відповідача щодо готовності забрати відповідні вагони зі станції призначення, які не ґрунтувались на належних доказах. Згідно долучених до справи документів, зокрема, актів загальної форми, представник залізниці своєчасно повідомив комбінат про готовність передати вагони на їх під'їзду колію, що неможливо було здійснити через скупчення вагонів на станції призначення внаслідок бездіяльності комбінату, що не спростовано останнім. Акти загальної форми ГУ-23 складені з дотриманням установленого порядку, підписані представником відповідача без заперечень щодо періоду затримки за який нарахована відповідна плата

Виходячи з викладеного, попередні судові інстанції правомірно стягнули з відповідача визначені суми плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, дійшовши мотивованого висновку щодо відповідності дій ДП "Придніпровська залізниця" умовам укладеного між сторонами договору, вимогам Статуту та Правилам користування вагонами. Будь - яких належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки судів обох інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014р. у справі №904/3402/14 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Г.В. Жаботина

Суддя Л.В. Ковтонюк