Ухвала суду № 41204659, 29.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/662/14-ц 29.10.2014

Провадження №22-ц/784/2907/14 Головуючий у першій інстанції -Циганок В.Г.

Категорія 44 Суддя - доповідач апеляційного суду - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,

із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,

за участю : відповідачки ОСОБА_3 та представника відповідачів ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2014 року ухвалене за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (далі - ПАТ КБ «Приват Банк», Банк)

до

ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в тому числі і в інтересах неповнолітніх дітей сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, за участю третьої особи Служби у справах дітей адміністрації Корабельного району м. Миколаєва

про виселення

У С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка представляє в тому числі і інтереси малолітніх дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач зазначав, що 25 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір кредиту на суму 24978 доларів США строком до 25 квітня 2018 року зі сплатою 12 відсотків річних за користування кредитними коштами. В забезпечення вказаного кредитного договору 8 травня 2008 року сторони уклали договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, в неї виникла заборгованість сума якої станом на 5 березня 2013 року складала 61963, 76 долари США, що еквівалентно 495090 грн. 48 коп.

Посилаючись на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки, тобто на вказану квартиру, відповідачки та членів її сім'ї, які відмовляються добровільно виселитись з займаного житлового приміщення, позивач просив виселити всіх відповідачів, в тому числі з неповнолітніми дітьми без надання їм іншого житлового приміщення.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк» просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхні позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду стосовно не повідомлення відповідачів про вимогу банку щодо їх виселення не відповідає обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення районного суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, що 25 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір строком дії до 25 квітня 2018 року , відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 24 978 доларів США , та взяла на себе обов'язок сплачувати 12 відсотків річних за користування вказаними кредитними коштами з(а.с. 5,8).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань 8 травня 2008 року між тими ж сторонами укладено договір іпотеки за умовами якого відповідачка ОСОБА_3 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).

В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 жовтня 2010 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» стягнуто заборгованість в сумі 191165 грн. 78 коп. (а.с. 12-13).

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 7 листопада 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Вказане рішення набрало законної сили 18 листопада 2013 року (а.с. 44-45).

Відповідно до довідки, виданої Комунальним підприємством ДЄЗ «Пілот» від 3 червня 2014 року в квартирі АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані відповідачі та двоє неповнолітніх дітей (а.с. 48, 35, 36).

Згідно з положеннями п. 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку , передбачених законом.

Положеннями ст. 109 ЖК України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» встановлено порядок виселення мешканців з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, та проводиться за рішенням суду в разі якщо громадяни, які є зареєстровані в цьому приміщенні, добровільно його не звільняють на письмову вимогу іпотекодержателя на протязі одного місяця.

Відповідачі добровільно відмовляються від виселення з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, що підтверджується неодноразовим зверненням до суду ПАТ КБ «Приватбанк» про виселення з інших підстав (а.с. 12-13, 44-47).

Проте, відповідно до положень Закон України «Про мароторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 7 червня 2014 року, забороняється примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови , що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника (майнового поручителя) та у власності позичальника або його майнового поручителя не знаходиться інше нерухоме майно; загальна площа такого нерухомого майна не перевищує 250 кв.м для житлового будинку.

Матеріали справи свідчать, що передана в іпотеку квартира є місцем постійного проживання відповідачів. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іншого житлового приміщення на праві власності боржник ОСОБА_3 не має (а.с. 85-86).

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову банку про виселення відповідачів з житлового приміщення. При цьому, хоча суд також зробив висновки стосовно неналежного повідомлення та порушення прав неповнолітніх дітей, що, враховуючи положення вказаного закону, є передчасним, однак таке не вплинуло на правильність вирішення спору, тому колегія не вбачає підстав для зміни чи касування оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення районного суду, на підставі ст. 308 ЦПК України слід залишити без змін.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приват Банк» - відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: