Постанова № 41203344, 27.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р. Справа№ 910/9083/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Козлова Д.Д.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_6

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2014р.

у справі №910/9083/13 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Компанії «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED)

до Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань»

треті особи: 1. ОСОБА_7

2. ОСОБА_6

про визнання недійсними рішень виконавчого органу товариства

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» про визнання недійсним наказу генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» №10-к від 25.04.2012р. в частині надання ОСОБА_6 права виконувати повноваження без обмежень та право першого підпису всіх документів, а також правочинів від імені Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань»; визнання недійсним наказу генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» №11-к від 25.04.2012р.; визнання недійсним наказу генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» №12-к від 26.04.2012р.; визнання недійсним наказу заступника генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» №13-к від 27.04.2012р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2014р. позовні вимоги задоволені частково, визнано наказ №12-к від 26.04.2012р., виданий генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань», та наказ №13-к від 27.04.2012р., виданий заступником генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» недійсними, в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з Компанії «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED) на користь Державного бюджету України 3 441,00 грн. судового збору, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» на користь Компанії «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED) 2 294,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_6 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2014р. у справі №910/9083/13 в частині визнання недійсними наказу ПрАТ «Дніпровська пристань» №12-к від 26.04.2012р., виданого генеральним директором ПрАТ «Дніпровська пристань», та наказу ПрАТ «Дніпровська пристань» №13-к від 27.04.2012р., виданого заступником генерального директора ПрАТ «Дніпровська пристань», прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Компанії «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED) в частині визнання недійсними наказу №12-к від 26.04.2012р. та наказ №13-к від 27.04.2012р. відмовити повністю.

На думку апелянта, спірні накази були видані з додержанням вимог законодавства, вимог Статуту ПрАТ «Дніпровська пристань», а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Позивач - Компанія «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED), надала апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2014р. залишити без змін.

Позивач зазначає, що суд першої інстанції, оцінюючи подані сторонами докази, дійшов правильного висновку, що даний спір є корпоративний і вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014р. колегією суддів у складі головуючий суддя Мальченко А.О., судді Суховий В.Г., Жук Г.А. було прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6 та розгляд справи призначено на 08.09.2014р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2014р. №02-15/303, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Мальченко А.О. у відпустці, на підставі підпунктів 3.1.11, 3.1.13. п. 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/9083/13.

04.09.2014р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_6, про що була винесена відповідна ухвала.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014р. залучено ОСОБА_6 до участі у справі №910/9083/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 22.09.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, з огляду на відсутність у судовому засіданні представника позивача, відповідача та третьої особи1.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 20.10.2014р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про визнання недійсним наказу генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» №10-К від 25.04.2012р. в частині надання ОСОБА_6 права виконувати повноваження без обмежень та право першого підпису всіх документів, а також правочинів від імені Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань»; визнання недійсними наказів генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» №11-К від 25.04.2012р. та №12-К від 26.04.2012р.; визнання недійсним наказу заступника генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» №13-К від 27.04.2012р. Дані вимоги пред'явлені Компанією «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED), що є акціонером Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань», який володіє 999 простими іменними акціями товариства загальною номінальною вартістю 271 927,80 грн. із загальної кількості 1 000 акцій.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, спір, що розглядається у даній справі, є корпоративним, так як, враховуючи суб'єктний склад сторін та підстави його виникнення, він є спором учасника товариства з товариством з приводу, як вважає позивач, перевищення виконавчим органом цього товариства - генеральним директором, своїх повноважень при прийнятті оспорюваних наказів.

Так, згідно наказу №10-К від 25.04.2012р., виданого генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» ОСОБА_7, було переведено ОСОБА_6 з посади директора з будівництва на посаду заступника генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» з 25.04.2012р. та надано заступнику генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» ОСОБА_6 права виконувати повноваження без обмежень (обмеження не встановлюються) та права першого підпису всіх документів, правочинів від імені товариства.

Згідно спірного наказу від 25.04.2012р. №11-К генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» ОСОБА_7 визначено, що під час відсутності генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» чи наявності інших підстав, що унеможливлюються виконання генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» своїх функцій, відповідно до п. 7.60 Статуту Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань», покласти виконання функцій генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» без обмеження повноважень (крім визначених Статутом) на заступника генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» ОСОБА_6.

Спірним наказом від 26 квітня 2012р.12-К генерального директора ОСОБА_7, зважаючи на подану заяву від 19.03.2012р. акціонеру Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» - Компанії «Ассофіт Холдінгс Лімітед», м. Ларнака, Кіпр, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України, припинено виконання обов'язків генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» 26.04.2012р.

Відповідно до спірного наказу №13-к від 27.04.2012р. заступника генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» ОСОБА_6, беручи до уваги відсутність генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань», у зв'язку із звільненням генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» ОСОБА_7 та не призначення нового генерального директора, враховуючи наказ №11-К від 25.04.2012р. та керуючись п. 7.60. Статуту Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» заступник генерального директора ОСОБА_6 приступив до виконання функцій та повноважень, якими наділяється генеральний директор згідно Статуту ПрАТ «Дніпровська пристань» з 27.04.2012р.

У відповідності до п. 7.1. Статуту відповідача органами управління товариства є загальні збори, генеральний директор. За рішенням загальних зборів у товаристві можуть бути створені інші органи управління.

Відповідно до п. 7. 49. Статуту відповідача генеральний директор є одноособовим виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю.

Крім того, як вбачається з п. 7.60. Статуту відповідача цим Статутом передбачена посада заступника генерального директора.

Згідно з п. 60 Закону України «Про акціонерні товариства» особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства, а у разі неможливості виконання нею своїх повноважень, ці повноваження здійснюються призначеною нею особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.

Також п. 7.58 Статуту відповідача передбачено, що генеральний директор має право передавати свої повноваження іншим працівниками, в порядку, передбаченому Статутом та цим Положенням.

Таким чином, і статтею 60 Закону України «Про акціонерні товариства», Статутом відповідача (п. 7.58) передбачено право виконавчого органу товариства - генерального директора, передавати свої повноваження іншим працівникам.

Як встановлено вище, наказом №10-К від 25.04.2012р. заступнику генерального директора було передано право виконувати повноваження без обмежень та права першого підпису всіх документів, правочинів від імені товариства.

Отже, з огляду на те, що згідно п. 7.58. Статуту відповідача генеральний директор наділений правом першого підпису документів та правочинів, а також враховуючи приписи ст. 60 Закону України «Про акціонерні товариства», п. 7.58. Статуту відповідача стосовно права виконавчого органу передавати свої повноваження іншим працівникам, наказ №10-К від 25.04.2012р. про передачу заступнику генерального директора відповідача повноважень генерального директора та права першого підпису всіх документів, правочинів від імені товариства відповідає вказаним нормам та положенням. А, відтак, не порушує корпоративні права акціонера.

Крім того, відповідно до п. 7.60. Статуту відповідача у разі відсутності генерального директора чи наявності інших підстав, що унеможливлюють виконання генеральним директором своїх функцій, останні виконує заступник генерального директора на підставі наказу, виданого генеральним директором, або на підставі рішення загальних зборів - інша особа, уповноважена ними.

Як встановлено судовою колегією апеляційного господарського суду, спірний наказ №11-К від 25.04.2012р. прийнятий з урахуванням положень п. 7.60. Статуту відповідача та повністю відповідає цим положенням.

Як вбачається, на підставі наказу №11-К від 25.04.2012р. та, беручи до уваги відсутність генерального директора відповідача у зв'язку із його звільненням згідно наказу №12-К від 2604.2012р. (оспорюваний наказ), заступником генерального директора був прийнятий наказ №13-К від 27.04.2012р., який також оспорюється акціонером.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно недійсності наказів від 26.04.2012р. №12-К та від 27.04.2012р. №13-К, виходячи з наступного.

Пункт 7.60. Статуту відповідача передбачає, що повноваження генерального директора припиняється за рішенням загальних зборів.

Згідно з підпунктом 27 п. 7.12. Статуту відповідача до виключної компетенції загальних зборів належить обрання та відкликання (звільнення) генерального директора.

Так, наказ №12-К від 26.04.2012р. був виданий генеральним директором відповідача на підставі його заяви від 19.03.2012р. про звільнення за власним бажанням та згідно ст. 38 Кодексу законів про працю, яка, зокрема, передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Таким чином, стаття 38 Кодексу законів про працю передбачає право працівника підприємства звільнитися з роботи за власним бажанням, повідомивши про це власника товариства. При цьому положення Статуту відповідача встановлюють виключну компетенції загальних зборів на прийняття рішення про припинення повноважень генерального директора.

З аналізу статті 38 Кодексу законів про працю, а також положень п. 7.60. та підпункту 27. п. 7.12. Статуту відповідача вбачається, що для звільнення генерального директора відповідача з займаної посади за власним бажанням необхідна заява генерального директора про звільнення за власним бажанням, адресована загальним зборам, а також рішення загальних зборів відповідача про припинення повноважень (звільнення) генерального директора, яке згідно Кодексу законів про працю має бути прийняте за два тижні після подачі відповідної заяви на звільнення.

Матеріалами справи не спростовано факт подачі ОСОБА_7 заяви від 19.03.2012р. акціонеру ПрАТ «Дніпровська пристань» про звільнення з посади генерального директора відповідача за власним бажанням.

Рішення про припинення повноважень генерального директора ОСОБА_7 у строк, визначений законодавством України, загальними зборами не приймалось.

Разом з тим, ч. 3 ст. 43 Конституції України встановлює, що використання примусової праці забороняється.

В частині 2 статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.

З огляду норми Конституції України та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які забороняють використання примусової праці, можна констатувати, що виключні повноваження загальних зборів стосовно припинення повноважень генерального директора відповідача носять формальний характер, оскільки в разі відмови у задоволенні заяви про звільнення на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю, мало б місце пряме порушення цих норм.

Оскільки загальні збори відповідача в силу своїх виключних повноважень не вирішили питання звільнення генерального директора, а також виходячи із встановленої найвищим законом України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод заборони на використання примусової праці, апеляційний суд приходить до висновку про те, що наказ №12-К від 26.04.2012р. не може порушувати права позивача, як акціонера відповідача. Із встановленого вбачається навпаки зловживання позивачем, як акціонером, своїм виключним правом стосовно припинення повноважень генерального директора шляхом неприйняття відповідного рішення.

Логічним продовженням наказу №12-К від 26.04.2012р. є наказ №13-К від 27.04.2012р., який прийнятий в межах повноважень, визначених наказом №11-К від 25.04.2012р., та положень п. 7.60. Статуту відповідача, та передбачають у разі відсутності генерального директора виконувати його функції заступником.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивачем не доведено належними засобами доказування обставин, встановлення яких мало б наслідком визнання недійсними наказів виконавчого органу відповідача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2014р. у справі №910/9083/13 скасувати частково, відмовивши в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним наказу №12-К від 26.04.2012р., виданого генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань», та визнання недійсним наказу №13-К від 27.04.2012р., виданого заступником генерального директора Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань».

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2014р. у справі №910/9083/13 залишити без змін.

4. Стягнути з Компанії «Ассофіт Холдінгс Лімітед» (ASSOFIT HOLDINGS LIMITED) (Кіпр, Нікосія, вул. Діагороу, 2, Ера Хаус, 1097, реєстраційний номер 220610) на користь ОСОБА_6 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 2 436,00 (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу №910/9083/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця