Ухвала суду № 41202145, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 року

справа № П/811/831/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № П/811/831/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Кіровоградський митний термінал” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, №0000072207 від 13 березня 2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 114 000,00 грн., у тому числі 76 000,00 грн. основного платежу та 38 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем, незважаючи на наявність належним чином оформленої первинної бухгалтерської документації, користуючись виключно інформацією акта перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Ф’южен Груп” і баз даних Державної податкової служби, дійшов помилкового висновку про недійсність правочинів, укладених Приватним підприємством “Кіровоградський митний термінал” з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ф’южен Груп”.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, відповідач у поданому до суду клопотанні, просив проводити апеляційний розгляд без участі його уповноваженого представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у період з 24 лютого 2014 р. по 25 лютого 2014 р. Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства “Кіровоградський митний термінал” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ф’южен Груп” за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт №11/11-23-22-05/36793637 від 28 лютого 2014 р., висновками якого, є порушення ПП “Кіровоградський митний термінал” позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошове зобов’язання з податку на додану вартість за листопад 2013 року у сумі 76 000,00 грн. На підставі акта перевірки Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000072207 від 13 березня 2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 114 000,00 грн., у тому числі 76 000,00 грн. основного платежу та 38 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Також було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Ф’южен Груп” у листопаді 2013 р. відповідно до договору на виконання робіт №011113 від 01 листопада 2013 р. надало Приватному підприємству “Кіровоградський митний термінал” послуги з перевірки документів поданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів на загальну суму 456 000,00 грн., у тому числі ПДВ – 76 000,00 грн., що підтверджується податковими накладними №12 від 04.11.2013 р., №23 від 07.11.2013 р., №38 від 12.11.2013 р., №43 від 14.11.2013 р., №51 від 18.11.2013 р., №59 від 20.11.2013 р., №69 від 26.11.2013 р., №89 від 28.11.2013 р. та актами виконаних робіт від 04.11.2013 р., від 07.11.2013 р., від 12.11.2013 р., від 14.11.2013 р., від 18.11.2013 р., від 20.11.2013 р., від 26.11.2013 р., від 28.11.2013 р. з додатками. Відповідно до укладених договорів-доручень на декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України, Приватне підприємство “Кіровоградський митний термінал” у листопаді 2013 р. надавало послуги з декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю “Садеко” , Товариством з обмеженою відповідальністю “Садеко Органік” , Товариством з обмеженою відповідальністю “Богданівське-М” , Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ “Велта” , Товариством з обмеженою відповідальністю “Преображенське-М” , Приватним підприємством “Кіровоградська нафтова компанія”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Родіна”, Державним підпиємством “Олександрівський лісгос», ТДВ “Інтерресурси”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Тісседі Трейд” , Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Алеф” ЛТД . Позивачем на підтвердження виконання зазначених договорів надано до суду копії актів виконаних робіт та розрахунок доходу одержаного від наданих митних брокерських послуг .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Ф’южен Груп», а відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Згідно ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, всі первинні документи, надані позивачем на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про не доведення податковим органом нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також не доведено фіктивність первинних документів, що містяться у матеріалах справи, тому не має підстав вважати, що умови договорів сторонами не виконувались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкове повідомлення-рішення; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції в м. Кіровограді – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № П/811/831/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко