Постанова № 41202059, 14.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2014 рокусправа № 333/1071/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 р. по справі №333/1071/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, суми компенсації за невикористані дні відпустки та суми винагороди державного службовця відповідно постанови КМУ №212 від 24.02.2003 р., на які справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, суми компенсації за невикористані дні відпустки та суми винагороди державного службовця відповідно постанови КМУ №212 від 24.02.2003 р на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з моменту призначення пенсії.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постанова мотивована тим, що матеріальна допомога є разовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».

Як вбачається з матеріалів справи 27 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням в складових заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення і сум індексації заробітної плати та всіх складових, які виплачувались за 24 місяці до звільнення на пенсію з яких нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний податок на загальнообов'язкове пенсійне страхування на підставі довідки від 31.03.2008 року №08-11-15/167.

Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя листом від 14.01.2014 року № 190/П-9 повідомило позивача, що законних підстав для перерахунку пенсії з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації немає. Крім того у довідці, на підставі якої звернулась ОСОБА_1, не зазначені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань, та виплати, пов'язані з індексацією заробітної плати є одноразовими виплатами та не відносяться до заробітної плати державних службовців.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

По-перше, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині за період з 05.12.2007 року по 31.07.2013 року, не вірно застосував норми процесуального права.

Матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції взагалі не вирішувалось питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Виходячи з матеріалів справи вбачається, що позивач не навела поважних причин пропуску строку.

Враховуючи, що позивач мала відомості про розмір своєї пенсії під час кожного щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком суду відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.

За таких обставин, у зв`язку зі зверненням позивача до суду у лютому 2014 року суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 05.12.2007 року по 31.07.2013 року залишити без розгляду.

Тобто, розгляду підлягають позовні вимоги з 01.08.2013 року.

За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР ) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Таким чином, враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань не входить до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включаються до складу заробітної плати державного службовця при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, в даному випадку - статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, суми компенсації за невикористані дні відпустки та суми винагороди державного службовця відповідно постанови КМУ №212 від 24.02.2003 р., на які справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, суми компенсації за невикористані дні відпустки та суми винагороди державного службовця відповідно постанови КМУ №212 від 24.02.2003 р на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з моменту призначення пенсії, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Відповідно до п.14 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії, у зв'язку із зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, зокрема, довідка про заробітну плату особи. Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя в грудні 2013 року з заявою про перерахунок пенсії. Докази звернення ОСОБА_1 до відповідача про перерахунок пенсії на підставі довідки від 12.02.2014 р. у матеріалах справи відсутні.

Отже, управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя не порушено прав позивача, оскільки підстави для здійснення перерахунку розміру пенсії позивача та виплати її перерахованого розміру відсутні.

Таким чином позов в частині зазначених позовних вимог задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови по суті заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202,203, 205, 207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2014 р. - скасувати.

Позовні вимоги за період з 05.12.2007 року по 31.07.2013 року - залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим