Ухвала суду № 41202009, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № 811/586/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олто" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олто" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олто" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олто", не погодившись з вказаною постановою суду, подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було з'ясовано обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, що призвело до постановлення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ фірма "Олто" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Еліт Агро Центр" за листопад 2009 року, ПП "Колос Кіровоградщини-2009" за травень 2010 року, ТОВ "Агро Регіон Трейд-7" за жовтень та листопад 2010 року, ПП "Спец-тех-агро" за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт №104/22-5/24744314 від 07.09.2012 року (а.с.12-26).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ фірма "Олто": пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 158327 грн., в т.ч. за листопад 2010 р. - 78096 грн., грудень 2010 р. - 80231 грн.; завищено залишок від'ємного значення ПДВ, ряд. 26 Декларації на суму 16479 грн.; завищено дозволений податковий кредит на загальну суму 20771 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 18 вересня 2012 року №0001010225, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16479,00 грн.;

- від 05 грудня 2012 року №0001640225, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 223873 грн., з яких 179098,00 грн. основний платіж та 44775,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

З огляду на фактичні обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийнятих податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

У відповідності до п. 1.6, п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі - Закон України №168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є податкова накладна, що видається платником податку на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм матеріального права, колегія суддів робить висновок про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності до ч.ч. 3, 5 ст. 65 ГК України визначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

З урахуванням вказаного вище, судом першої інстанції було вірно зазначено, що реалізація господарської компетенції юридичної особи, в даному випадку ПП "Еліт Агро Центр", ПП "Колос Кіровоградщини-2009", ТОВ "Агро Регіон Трейд-7", ПП "Спец-тех-агро", здійснюється через відповідні органи, які здійснюють керівництво юридичною особою.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення господарських операцій здійснених позивачем з ПП "Спец-тех-агро" та ПП "Еліт Агро Центр" позивачем надано до суду договір купівлі-продажу від 09.11.2010 року, видаткові та податкові накладні, рахунки фактури (а.с. 58-61, 70-72, 115, 116).

Матеріалами справи підтверджено, що від імені ПП "Спец-тех-агро" та ПП "Еліт Агро Центр" вказані документи підписані ОСОБА_3.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться протоколи допиту підозрюваного - ОСОБА_4, яка пояснює, що діяльність суб'єктів господарювання, в т.ч. і ПП "Спец-тех-агро" та ПП "Еліт Агро Центр", спрямована лише на документування видимості господарських операцій, без їх реального здійснення, керівник підприємств ніякого відношення до їх діяльності не мав (а.с. 125-130).

На підтвердження здійснення господарських операцій здійснених позивачем з ТОВ "Агро Регіон Трейд-7" надано видаткові та податкові накладні, рахунки фактури (а.с. 81, 82, 91-93).

При цьому, в матеріалах справи міститься постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.02.2014 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в т.ч. і по факту створення ТОВ "Агро Регіон Трейд-7" з метою ухилення від сплати податків з використанням для цього підроблених офіційних документів (а.с.220-225).

На підтвердження здійснення господарських операцій здійснених позивачем з ПП "Колос Кіровоградщини-2009" надано видаткову та податкову накладні (а.с. 104, 105).

Від імені ПП "Колос Кіровоградщини-2009" вказані документи підписані гр. ОСОБА_7.

Відповідно до акту невиїзної документальної перевірки ПП "Колос Кіровоградщини-2009" від 10.06.2011 року №61/23-30/36793511 (а.с. 174-188), гр. ОСОБА_7 створив вказане підприємство без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, до діяльності вказаного підприємства не причетний, первинних документів щодо придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не виписував.

Разом з тим, в ході перевірки ПП "Колос Кіровоградщини-2009" встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, офісних та торгівельних приміщень, транспорту, сировини, матеріалів для здійснення підприємницької діяльності.

За приписами частини 1 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

Виходячи з досліджених судом матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що докази надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами ПП "Еліт Агро Центр", ПП "Колос Кіровоградщини-2009", ТОВ "Агро Регіон Трейд-7", ПП "Спец-тех-агро" не можуть вважатись безумовною підставою для встановлення факту реальності здійснення господарських операцій.

Отже, проаналізувавши дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів робить висновок про те, що податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року №0001010225, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16479,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року №0001640225, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 223873 грн., з яких 179098,00 грн. основний платіж та 44775,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, прийняті податковим органом правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства позивача, у зв'язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, а відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олто" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко