Ухвала суду № 41201991, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 року

справа № 808/8130/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 808/8130/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №2 від 30.09.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржене позивачем рішення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач апеляційну скаргу не визнав, надіслав письмові заперечення, в яких зазначив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні прохав залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, в судове засідання представник не з’явився.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13.06.2013 по 19.06.2013 уповноваженими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань застосування спеціального режиму оподаткування по податку на додану вартість ТОВ "Почерк" (код ЄДРПОУ 22138510) за період 01.01.2011 по 31.03.2013, за результатами якої складено акт №12/15-4/22138510 від 26.06.2013 р..

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.209.1, 209.6, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України, зокрема встановлено, що позивачем обрано спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість без наявності здійснення сільськогосподарської діяльності у сфері рибництва. На підставі акту перевірки №12/15-4/22138510 від 26.06.2013р. податковим органом прийнято рішення №2 від 12.08.2013р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, яким встановлено, що спеціальне свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість від 07.02.2009 р. №100190331, іпн.221385108220 ТОВ "Почерк" підлягає анулюванню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, виходив з наступного.

Підставою для скасування свідоцтва стало те, що ТОВ "Почерк" у перевіряємому періоді здійснювало лише вилов риби, та реалізацію її покупцям, тобто здійснювало діяльність у сфері промислового рибальства, яке в розумінні вимог Податкового кодексу України не є сільськогосподарською діяльністю, а суми податку на додану вартість повинні відображатися в загальній декларації з податку на додану вартість.

Згідно п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Відповідно п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 209.6 ст.209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, відповідно до якого, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими, відповідно до п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснює вилов риби та її переробку на власних виробничих потужностях та питома вага сільськогосподарських товарів складає більше 75%.

Критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на рибництво (05.02.0 КВЕД): морське і прісноводне рибництво; надання послуг у рибальстві, рибництві: послуги, пов'язані з рибальством (05.01.0 КВЕД); надання послуг, пов'язаних з діяльністю риборозплідників та рибних ферм, обстеження стану водоймищ (05.02.0 КВЕД) (пп.209.17.12, 209.17.13, п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України).

Також підпунктом 209.15.4 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України передбачені види діяльності у сфері рибальства:

а)розведення та/або виловлення прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних) (05.02.0, 05.01.0 КВЕД);

б)розведення та виловлення морської або океанічної риби або безхребетних (05.02.0, 05.01.0 КВЕД);

в)розведення та виловлювання мушель, устриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

г)обробка та/або консервація риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, мушель, устриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей.

З свідоцтва №100190331 серії НБ №021654 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01.01.2009 р. встановлено, що ТОВ “Почерк” обрало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та отримало свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування на такі види діяльності:

05.02.0 Рибництво:морське і прісноводне рибництво (з 2012 року КВЕД 03.21, 03.22). Вказаний вид економічної діяльності включає вирощування молоді устриць, мідій, омарів, креветок, мальків та молоді риб у морській воді; вирощування червоних водоростей та інших їстівних морських водоростей; розведення устриць у морській воді; морське рибництво; надання допоміжних послуг, пов'язаних із морським рибництвом (аквакультурою).

05.01.0 Послуги, пов’язані з рибальством (з 2012 року КВЕД 03.11, 03.12). Вказаний вид економічної діяльності включає ловлю морської риби; діяльність суден та набережних рибозаводів, які здійснюють одночасно ловлю морської риби, її перероблення і консервування; одержування свіжої та охолодженої морської риби в кусках та з кістками або цілої; ловлю морських ракоподібних і молюсків; ловлю морських водних тварин (черепах, морських їжаків тощо); збирання морепродуктів (натуральних перлів, коралів, губок та морських водоростей); надання допоміжних послуг, пов'язаних із ловлею морської риби.

Отже, позивач здійснює види діяльності, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування.

Крім того, Верховний суд України у справах №21-57а10 від 24.12.10 р., №21-61а10, №21-73а10 від 21.01.2011 р., зазначив, що використання риболовецьким підприємством у виготовленні сільськогосподарської продукції виловленої морської риби, як природного ресурсу загального користування не позбавляє таке підприємство статусу сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач є сільськогосподарським підприємством в розумінні п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України, на яке у відповідності до норм чинного законодавства поширюється спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятого рішення, а тому таке рішення підлягало скасуванню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 808/8130/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.10.2014р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак