Ухвала суду № 41199660, 31.10.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/476/14 Категорія: ст. 131 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Клочко О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Євтушенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЄвтушенка В.Г. суддів при секретаріІваненка І.В., Биби Ю.В. Бєлан О.В. з участю: прокурораЛуговського І.С. слідчого Сергієць О.В.

представника ТОВ «Агровіт» Педченка Р.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ТОВ «Агровіт» Дудник О.В. на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.09.2014 року про арешт майна, яке належить ТОВ «Агровіт», а саме - врожай сільськогосподарських культур, який засіяний і підлягає збиранню в 2014 році та знаходиться в полях на землях, що знаходяться у власності та/або користуванні ТОВ «Агровіт» (код ЄДРПОУ 34334001) за клопотанням заступника начальника ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області слідчого підполковника міліції Сергієць О.В., узгодженого із прокурором відділу управління прокуратури Черкаської області Луговським І.С , про арешт майна ТОВ «Агровіт» у кримінальному провадженні № 42014100000001129.

Як вбачається з клопотання слідчого, в провадженні ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області знаходяться згадане кримінальне провадження, відкрите від 19.09.2014 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, про те, що невстановлені службові особи ТОВ «Агрейн Трейдинг», ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «Агровіт», зловживаючи своїм службовим становищем згідно кредитнного договіру № ОС2013-00013 від 10.04.2013 року між ТОВ «Агрейн Трейдинг» в особі директора ОСОБА_1. та ПАТ АБ «Південний» (сума кредиту 40 000 000,00 доларів США, максимальний строк повернення якого 29.03.2023 із забезпеченням зобов'язань (з урахуванням Додаткової угоди від 30.09.2013), в тому числі - порукою зокрема ТОВ «Агровіт» та належною товариству сільськогосподарською технікою) шляхом вчинення підробки документів оформили кредит в ПАТ «Південний» в сумі 40 млн. дол. США, та в подальшому їх привласнили.

Незаконність отримання кредиту вбачається з того, що представники іноземних компаній в Україні (ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.) не мали жодних повноважень на прийняття рішень про отримання кредитів та розпорядження майном підприємств, в тому числі й шляхом надання майна в заставу, або шляхом укладання договорів поруки, оскільки згідно рішень Ради директорів компаній-нерезидентів про порядок вчинення дій представників за довіреностями на Україні, повинні були завчасно повідомити Раду директорів відповідної іноземної компанії про заплановану дату проведення зборів учасників української компанії та їх порядок денний голосувати на зборах учасників товариства лише стосовно рішень, які були попередньо обговорені та затверджені на зборах Ради директорів іноземних компаній, зокрема учасників ТОВ «Агровіт» - компанії Аgrеіn Маnagement Limited (Агрейн Менеджмент Лімітед), якій належить частка номінальною вартістю 7920000,00 грн., що становить 99% статутного капіталу ТОВ «Агровіт» та - компанії Аgrеіn Finance Limited (Агрейн Файненс Лімітед), якій належить частка номінальною вартістю 80000,00 грн., що становить 1% статутного капіталу ТОВ «Агровіт» (до 28.09.2013 року представником в Україні компанії Agrein Management Limited був ОСОБА_1., представником в Україні компанії Аgrеіn Finance Limited був ОСОБА_2. Станом на 28.09.2012 року ОСОБА_1. був членом ради директорів компанії Agrein Management Limited, а ОСОБА_2. був членом ради директорів компанії Аgrеіn Finance Limited)).

Рішення про отримання кредиту та надання забезпечень за рахунок майна цих українських підприємств повинно прийматися і оформлюється протоколами Рад директорів, та повинні бути нотаріально посвідченими і апостильованими. Проте такі рішення Ради директорів Agrein Management Limited (Агрейн Менеджмент Лімітед) та Аgrеіn Finance Limited (Агрейн Файненс Лімітед) не приймали.

Отже рішення про отримання кредиту та надання забезпечень по кредиту виходить від директорів українських підприємств за дорученнями ОСОБА_1та ОСОБА_2. (як представниками в Україні Agrein Management Limited та Аgrеіn Finance Limited), які за результати нібито проведених Загальних зборів учасників і підписали відповідні Протоколи, та, разом із ОСОБА_3. і невстановленими посадовими особами ДП «Агрофірма «Іскра» і ТОВ «Агровіт» вчинили з метою отримання кредиту фальсифікацією документів щодо отримання кредиту та надання забезпечення кредиту в особливо великих розмірах, а АБ «Південний» прийняв ці документи як підставу для видачі коштів, не надавши цим, документам відповідної правової оцінки та не звернувся в правоохоронні органи з заявою про намір вчинення злочину.

3 огляду на це слідчий вважає, що є реальна загроза вчинення ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та невстановленими посадовими особами ДП «Агрофірма «Іскра» і ТОВ «Агровіт» та/або підконтрольними ним особами дій, кінцевою метою яких є подальше привласнення майна ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «Агровіт» всупереч волі іноземних інвесторів, у тому числі шляхом відчуження готової продукції, що належить підприємствам, які входять до структури бізнесу.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.09.2014 року задоволено подане до суду 26.09.2014 року та погоджене із прокурором відділу управління прокуратури Черкаської області Луговським І.С. клопотання заступника начальника ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області слідчого Сергієць О.В. і вирішено накласти арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агровіт» (код ЄДРПОУ 34334001), а саме:

А) кукурудза в обсязі 3706 тон на полях площею 545 га, що розташовані на території Аврамівської сільської ради (с. Аврамівка) Монастирищенського р-ну Черкаської області;

Б) кукурудза в обсязі 6313 тон на полях площею 928,4 га, що розташовані на території Бачкуринської сільської ради (с. Бачкурино) Монастирищенського р-ну Черкаської області;

В) кукурудза в обсязі 4633 тони на полях площею 681,4 га, що розташовані на території Леськівської сільської ради (с. Леськи) Монастирищенського р-ну Черкаської області;

Г) кукурудза в обсязі 5867 тон на полях площею 792,9 га, що розташовані на території Бабанської сільської ради (с. Бабанка) Уманського р-ну Черкаської області;

Д) соняшник в обсязі 1762 тони на полях площею 734,1 га, що розташовані на території Бабанської сільської ради (с. Бабанка) Уманського р-ну Черкаської області;

Є) соняшник в обсязі 334 тони на полях площею 139 га, що розташовані на території Гродзівської сільської ради (с. Гродзеве) Уманського р-ну Черкаської області;

Ж) соняшник в обсязі 405 тон на полях площею 168,9 га, що розташовані на території Сушківської сільської ради (с. Сушківка) Уманського р-ну Черкаської області;

3) соняшник в обсязі 667 тон на полях площею 278 га, що розташовані на території Коржовокутської сільської ради (с. Коржовий кут) Уманського р-ну Черкаської області;

І) кукурудза в обсязі 1756 тон на полях площею 237,3 га, що розташовані на території Коржовокутської сільської ради (с. Коржовий кут) Уманського р-ну Черкаської' області;

К) кукурудза в обсязі 4655 тон на полях площею 629 га, що розташовані на території Великосевастьянівської сільської ради (с. Велика Севастьяновка) Уманського р-ну Черкаської області.

Слідчий суддя вказав, що вказаний вище врожай сільськогосподарських культур в полях може бути зібраний ТОВ «Агровіт», під контролем слідчого, з подальшою передачею врожаю на зберігання ТОВ «Агровіт» (код ЄДРПОУ 34334001).

В обґрунтування такого рішення суддя погодився з доводами клопотання, що зазначений врожай сільськогосподарських культур, який належить ТОВ «Агровіт» та знаходиться в полях на землях, що знаходяться у власності та/або користуванні ТОВ «Агровіт» відповідно до ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, на яке було спрямовано кримінальне правопорушення, і, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказаний врожай сільськогосподарських культур може бути незаконно зібраний та відчужений на користь третіх осіб, що потягне за собою спричинення ще більшої шкоди, і що незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, втрати майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Суддя дійшов висновку, що існує реальна загроза вчинення ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., та невстановленими посадовими особами ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «Агровіт» та/або підконтрольними ним особами подальшого привласнення майна ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «Агровіт» всупереч волі іноземних інвесторів, у тому числі шляхом незаконно зібрання та відчуження готової продукції на користь третіх осіб, що потягне за собою спричинення ще більшої шкоди.

У апеляції представника ТОВ «Агровіт» Дудник О.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.09.2014 року, скасувати вказаної ухвалу, як незаконну і не вмотивовану, винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області Сергієць О.В. про накладення арешту на майно ТОВ «Агровіт», мотивуючи наступним.

Стверджує, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 30.09.2014 р. був пропущений з поважних причин, а саме, в судове засідання представник ТОВ «Агровіт» не викликався, розгляд справи проводився за його відсутності, копія ухвали від 30.09.2014 року останньому не надсилалась, про існування ухвали слідчого ТОВ «Агровіт» дізналось лише 17 жовтня 2014 року, коли директор товариства був викликаний до заступника начальника ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області, де йому цю ухвалу оголосили та надали копію.

Вважає, що слідчий суддя не вірно визначив правову підставу для арешту майна, оскільки ТОВ «Агровіт» не є а ні підозрюваною, а ні обвинуваченою, а ні особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, також вона не є особою у володінні якої перебуває майно підозрюваного чи обвинуваченого, а також не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження;слідчий суддя не зазначає жодних доказів, які б доводили вчинення ТОВ «Агровіт» чи його посадовими особами кримінального правопорушення.

Крім того суддею не було враховано наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, позбавивши фактично підприємство можливості вчасно розрахуватися з фізичними особами - орендодавцями по виплаті орендної плати за використання належних їм земельних паїв, в тому числі в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією), від чого в першу чергу постраждають інтереси звичайних селян, яким доведеться купувати збіжжя за завищеними ринковими цінами тощо.

Буде завдана шкода сільськогосподарському підприємству, оскільки вчасно не зібравши урожай, підприємство зазнає значних фінансових втрат, не матиме змоги виконувати свої зобов'язання зі сплати податків і зборів та інше. Фактично накладено заборону на збирання урожаю, що призведе до його зіпсування ще на стеблі, та як наслідок, до повної втрати забезпечення можливої конфіскації майна чи цивільного позову, що суперечить меті застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

Вважає, що у слідчого судді були відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, ні в ухвалі суду ні в клопотанні слідчою не наведено достатніх обґрунтувань необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника апелянта, який підтримав апеляцію, доводи прокурора та слідчого, які заперечили апеляцію представника ТОВ «Агровіт» Дудника О.В., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що в судове засідання представник ТОВ «Агровіт» не викликався, розгляд справи проводився за його відсутності, в матеріалах справи відсутні відомості про направлення копії ухвали від 30.09.2014 року апелянту, про існування ухвали слідчого ТОВ «Агровіт» дізналось лише 17 жовтня 2014 року, коли директор товариства був викликаний до заступника начальника ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області, де йому вказану ухвалу оголосили та надали копію.

Таким чином слід вважати, що представником ТОВ «Агровіт» Дудник О.В. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30.09.2014 року як такий не був пропущений, оскільки, в порядку ст..395 КПК України він обчислюється з дня отримання копії судового рішення, а тому клопотання апелянта про поновлення строку підлягає задоволенню.

По суті, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Агровіт» слідчий суддя зазначив, що в провадженні ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42014100000001129 від 19.09.2014, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме , що невстановлені службові особи ТОВ «Агрейн Трейдинг», ДП «Агрофірма «Іскра», ТОВ «Агровіт», зловживаючи своїм службовим становищем згідно кредитнного договіру № ОС2013-00013 від 10.04.2013 року між ТОВ «Агрейн Трейдинг» в особі директора ОСОБА_1. та ПАТ АБ «Південний» (сума кредиту 40 000 000,00 доларів США, максимальний строк повернення якого 29.03.2023 із забезпеченням зобов'язань (з урахуванням Додаткової угоди від 30.09.2013), в тому числі - порукою зокрема ТОВ «Агровіт» та належною товариству сільськогосподарською технікою) шляхом вчинення підробки документів оформили кредит в ПАТ «Південний» в сумі 40 млн. дол. США, та в подальшому їх привласнили.

За висновками слідчого судді, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існує реальна загроза вчинення невстановленими посадовими особами ДП ТОВ «Агровіт» та/або підконтрольними ним особами привласнення майна ТОВ «Агровіт» всупереч волі іноземних інвесторів, у тому числі шляхом відчуження готової продукції, що належить підприємствам, які входять до структури бізнесу.

Разом з тим, з викладених в ухвалі слідчого судді фактичних обставин кримінального провадження, в рамках якого порушено питання про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Агровіт», немає логічного і правового зв'язку між об'єктивною стороною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та необхідністю накладення арешту на майно ТОВ «Агровіт».

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК України, характеризується вчиненням дій, пов'язаних з привласненням, розтратою, заволодінням чужого майна, а при одночасній кваліфікації таких дій за ст. 366 КК України - вчиненням їх шляхом службового підроблення тощо.

Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним. Момент закінчення розтрати збігається з моментом витрачання чужого майна. Заволодіння чужим майном вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд особою, яка незаконно обернула майно на свою користь чи на користь інших осіб.

В ухвалі слідчого судді і в клопотанні слідчого немає будь-яких даних про те, що певні особи привласнили, розтратили чи заволоділи майном ТОВ «Агровіт», у тому числі шляхом підроблення документів, про підозру у вчиненні таких дій нікому не повідомлено і не вказано даних про особу, яка вчинила протиправні дії та способу їх вчинення.

Посилання в ухвалі на те, що певні особи мають на меті в майбутньому привласнити майно цих підприємств, не утворює собою закінчених складів злочинів, передбачених за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за якими проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Про наявність обґрунтованої підозри про вчинення кримінальних правопорушень щодо майна ТОВ «Агровіт» у клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді, всупереч вимогам ст.132 КПК України, не доведено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агровіт» не підтверджують факту вчинення протиправних дій службовими особами товариства щодо майна товариства, повідомляють, що ТОВ «Агровіт» є законними власниками належних їм майна і зі змісту ухвали слідчого судді спростувати ці твердження не видається можливим.

В ухвалі слідчого судді, як і в клопотанні слідчого, також немає посилань на те, хто, в розумінні ст. 55 КПК України, є потерпілим у кримінальному провадженні, чи звертався потерпілий з відповідною заявою про вчинення злочину щодо нього або з заявою про залучення як потерпілого у кримінальному провадженні.

Не з'ясованим слідчим суддею і питання про можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України.

Залишені слідчим суддею поза увагою вимоги ст. 132, ст. 173 КПК України, і не наведено посилань на докази вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та не проаналізовано докази в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності і майна ТОВ «Агровіт».

Що стосується доводів клопотання та даних ЄРДР з приводу обставин кримінального провадження і місця ТОВ «Агровіт» у ньому, то слід зазначити, що в них також з достатньою повнотою не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень та достатність доказів, що вказують на їх вчинення. Вбачається лише, що невстановлені службові особи ТОВ «Агровіт» разом з іншими невстановленими особами ТО «Арген Трейдінг», за попередньою змовою, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом підроблення документів отримали кредит в ПАТ»Південний» 40 млн. дол. США, які привласнили.

Тобто, зміст даних ЄРДР містить неконкретизований опис обставин кримінального провадження, який не дає змоги дійти однозначного висновку, що дійсно мала місце подія вчинення кримінальних правопорушень щодо майна ТОВ «Агровіт».

Клопотання слідчого містить загальний опис обставин кримінального провадження, які не мають прямого відношення до майна ТОВ «Агровіт», а висновки слідчого про те, що певні особи, отримавши повне управління над ТОВ «Агровіт», всупереч волі іноземних інвесторів, здійснили розкрадання належних іноземним компаніям матеріальних цінностей та прибутків конкретними доказами не не підтверджені, тобто у клопотанні не зазначено при яких обставинах було фактично незаконно привласнено майно ТОВ «Агровіт» та отримано реальну можливість ним розпорядитися. Не міститься у клопотанні і посилань на достатні докази тих обставин, на які посилається слідчий.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у клопотанні всупереч вимог ст. 132 КПК України не надано достатніх і належних доказів тих фактичних обставин, на які є послання, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Колегія суддів наявності таких доказів не вбачає.

Визначаючи правову підставу для накладення арешту, слідчий суддя, як і слідчий у клопотанні, вказали, що врожай сільськогосподарських культур, який належить ТОВ «Агровіт» та знаходиться в полях на землях, що знаходяться у власності та/або користуванні ТОВ «Агровіт», є предметом кримінального правопорушення, що відповідно до ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України дає підстави для арешту майна.

Правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Предметом кримінального правопорушення є речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину. Властивостями предмету злочину є ті обставини, з приводу яких чи шляхом впливу на які вчинюється це правопорушення (ст. 191 КК України).

Однак, ні в клопотанні слідчий, ні в ухвалі слідчий суддя, з достатньою повнотою не обґрунтували, яким саме чином врожай сільськогосподарських культур, що належать ТОВ «Агровіт», набув ознак предмету кримінального правопорушення.

Згідно матеріалів клопотання, на даний час органом досудового розслідування не зібрано достатніх доказів про те, що зазначений сільськогосподарський врожай має ознаки предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не було надано таких доказів для дослідження і слідчому судді, а також не встановлено їх при апеляційному розгляді. Тому, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді і слідчого та наявність правової підстави, передбаченої ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК, для накладення арешту є помилковими.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах клопотання обставин щодо відношення майно ТОВ «Агровіт» до розслідуваних кримінальних правопорушень, а також даних про те, чи мало місце реальне посягання на таке майно, за відсутності доказів такого посягання, колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно ТОВ «Агровіт», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Обґрунтовано посилається апелянт і на те, що накладаючи арешт на майно товариства, слідчий суддя, в порушення вимог закону, не врахував наслідки арешту майна для третіх осіб і не забезпечив своїм рішенням розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Зокрема суддя не оцінив тих обставин, що на сьогоднішній день ТОВ «Агровіт» здійснює законну підприємницьку діяльність, пов'язану з сільськогосподарським виробництвом, а тому накладення арешту на урожай сільськогосподарських культур може призвести до фінансових втрат підприємства, позбавити підприємство можливості сплатити податки і збори, виплатити заробітну плату, виконати фінансові зобов'язання перед орендодавцями по виплаті орендної плати за використання належних їм земельних паїв, в тому числі в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією), може завдати шкоди сільськогосподарському підприємству, може привести до зіпсування зерна ще на стеблі, що суперечить меті застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, слід наголосити, що мали місце й інші істотні порушення процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. Не прибуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Тобто, слідчий суддя має право розглянути клопотання за відсутності власника майна, однак при цьому в матеріалах провадження мають міститися дані про належне повідомлення цієї особи про дату та час розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів судової справи, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого про арешт майна без участі власника майна та за відсутності даних про те, що власник майна був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання. Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням прав власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ТОВ «Агровіт» задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Також колегія суддів ураховує надані суду апелянтом відомості про те, що у іншому кримінальному провадженні по цьому ж факту судами (Апеляційним судом м,Києва) відмовлено в задоволенні аналогічних клопотань органів розслідування у тому числі щодо накладення арешту майна «Агровіт» - урожай сільськогосподарських культур, який засіяний і підлягає збиранню в 2014 році, за відсутності правових підстав цього заходу, і будь-яких нових та додаткових даних про такі правові у клопотанні слідчого у даному кримінальному провадженні суду не надано.

Як і раніше у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, суду не надано докази про наявність правових підстав для арешту майна (ст.. 167 КПК України), зокрема, що майно ТОВ «Агровіт» - урожай сільськогосподарських культур, який засіяний і підлягає збиранню в 2014 році, є предметом кримінального правопорушення, на що є необґрунтовані належним чином і не підтверджені доказами посилання у клопотанні слідчого.

Тому, керуючись ст. ст. 404,407,409, 422, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

поновити ТОВ «Агровіт» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.09.2014 р.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Агровіт» Дудник О.В. задовольнити.

Ухвалу слідчого ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.09.2014 року про арешт майна ТОВ «Агровіт», а саме - врожай сільськогосподарських культур, який засіяний і підлягає збиранню в 2014 році та знаходиться в полях на землях, що знаходяться у власності та/або користуванні ТОВ «Агровіт», скасувати.

Постановити нову ухвалу і відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника ВРЗСГД СУ УМВС України в Черкаській області Сергієць О.В. про арешт майна ТОВ «Агровіт» (код ЄДРПОУ 34334001), а саме - врожаю сільськогосподарських культур, який засіяний і підлягає збиранню в 2014 році та знаходиться в полях на землях, що знаходяться у власності та/або, користуванні ТОВ «Агровіт» (код ЄДРПОУ 34334001).

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :