Ухвала суду № 41199075, 30.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 81675/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Волинь» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Гранд-Волинь» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції у Волинській області (далі Луцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001062302/0 від 18.11.2010 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001062302/0 від 18.11.2010 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Луцька ОДПІ, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Луцька ОДПІ посилається на те, що позивачем порушено вимоги абз. «а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТзОВ «Гранд-Волинь» не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за листопад 2008 року в сумі 18280,35 грн. по постачальнику 1 ланки ДП «Алюпроф-Україна». Тому податкове повідомлення-рішення № 0001062302/0 від 18.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 18280, 35 грн. є правомірним.

Апелянт просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі встановлено, що 9.11.2010 року Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Гранд-Волинь» з питань правових відносин з постачальниками-контрагентами в період з 1.04.2008 року по 30.10.2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за листопад 2008 року, за результатами якої складено акт від 9.11.2010 року №7834/23-3/33273561.

Згідно акта перевірки позивачем до бюджетного відшкодування за листопад 2008 року включено частину залишку від'ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах по одному із основних постачальників ДП «Алюпроф-Україна».

Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.10.2010 року №6299/23-11/21691505 зустрічну перевірку контрагента ДП «Алюпроф-Україна» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТзОВ «Гранд-Волинь» відомостей провести неможливо у зв'язку з тим, що згідно АІС РПП стан платника визначено як «запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)». Остання подана звітність даного підприємства станом на 26.10.2010 року за серпень 2010 року.

Станом на 9.11.2010 року матеріалами перевірки неможливо підтвердити суму, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою ПДВ, тому податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог абз. «а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТзОВ «Гранд-Волинь» не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за листопад 2008 року в сумі 18280,35 грн. по постачальнику 1 ланки ДП «Алюпроф-Україна» (а.с.7-11).

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0001062302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 18280,35 грн.

Висновок Луцької ОДПІ про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту за серпень 2008 року суми коштів, сплачених по операціях з придбання товарів у ДП «Алюпроф-Україна», який є постачальником 1 ланки, базується на тому, що останнє відсутнє за місцезнаходженням, не подає звітності до податкового органу.

Враховуючи відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету та обставини, встановлені в ході дослідження постачальників, податковий орган вважає, що позивач не має права на бюджетне відшкодування заявленої суми ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за листопад 2008 року в сумі 18280,35 грн. по постачальнику 1 ланки ДП «Алюпроф-Україна».

Суд першої інстанції встановив, що позивачем у серпні 2008 року придбано у ДП «Алюпроф-Україна» товар (дверну фурнітуру) загальною вартістю 109682,12 грн., в тому числі ПДВ 18280,35 грн. Факт придбання товару та проведення розрахунків за нього підтверджується податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями.

У податковій декларації з ПДВ за листопад 2008 року до рядка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» позивачем включено ПДВ в сумі 18280,35 грн., що було сплачено ДП «Алюпроф-Україна» у ціні придбаного товару у серпні 2008 року.

Задовольняючи позов ТзОВ «Гранд-Волинь», суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність порушень позивачем податкового законодавства, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно пп. 7.2.6 п.7.2 та пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні, виписані ДП «Алюпроф-Україна», містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до пп.7.7.1 та пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Враховуючи вищенаведені положення, позивачем правомірно у декларації з ПДВ за листопад 2008 року заявлено до бюджетного відшкодування 18280,35 грн. за придбаний в ДП «Алюпроф-Україна» товар.

Податкове законодавство, яке регулювало спірні правовідносини, не ставило у залежність право платника податку на включення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил здійснення господарської діяльності.

Відсутність контрагента позивача за своїм місцезнаходженням в 2010 році, неподання ним податкової звітності в 2010 році не може впливати на формування бюджетного відшкодування ПДВ по реальних господарських операціях, які мали місце в 2008 році. Податковим органом не надано належних доказів того, що контрагент позивача ДП «Алюпроф-Україна» було відсутнє за своїм місцезнаходженням на момент реалізації товарів ТзОВ «Гранд-Волинь».

Тому колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства та правомірно включено до податкового кредиту за листопад 2008 року суми коштів, сплачених по операціях з придбання товарів у ДП «Алюпроф-Україна», тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції в Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року у справі №2а/0370/1197/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський