Постанова № 4119778, 08.07.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 р.

№ 9/297-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Міщенко П.К.

Малетич М.М.

За участю представників сторін:

від позивача Дороніна О.М. (дов. від 19.06.09р.), Демчук О.В. (дов. від 04.06.09р.)

від відповідача Лихина М.М. (дов. від 19.01.09р.)

розглянувши касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню і газифікації "Криворіжгаз" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.09р.

у справі № 9/297-08

за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до ВАТ по газопостачанню і газифікації "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг

про стягнення 4 500 218,66грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.08р. у справі № 9/297-08 (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 609 648,57грн. основного боргу, 407 551,03грн. пені, 1 100 030,33грн. інфляційних збитків, 71 928,97грн. 3% річних та судові витрати, в частині стягнення 2 065 054,24грн. основного боргу провадження у справі припинено, в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.09р. (головуючий Дмитренко А.К., судді Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.) вказане рішення скасовано в частині відмови у стягненні 7% штрафу і 54 931,14грн. основного боргу, з відповідача на користь позивача стягнуто 609 648,57грн. основного боргу, 407 551,03грн. пені, 1 100 030,33грн. інфляційних збитків, 71 928,97грн. 3% річних, 191 074,38грн. 7% штрафу, 25 500грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 2 119 985,38грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 19.03.09р. скасувати, прийняти нове рішення. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 258, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 03.07.09р. № 02.02-10/283 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя –Мамонтова О.М., судді –Міщенко П.К. і Малетич М.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30.12.03р. між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (Замовник) укладено договір на транспортування природного газу № 11-1017 зі строком дії до 31.12.04р., за умовами якого виконавець зобов'язався здійснити транспортування природного газу від пунктів прийому-передачі газу в газотранспортну систему до газорозподільчих станцій для потреб населення в обсягах, визначених п.п. 2.1-2.2 договору, а замовник - оплатити послуги по транспортуванню газу.

31.10.06р. сторони уклали додаткову угоду № 6, якою пролонгували дію договору № 11-1017 в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.07р., а в частині проведення розрахунків до 31.01.08р.

Послуги з транспортування газу оформлюються замовником і виконавцем актами здачі-прийомки послуг, які є підставою для проведення розрахунків (п.п. 4.1, 4.3 договору).

Відповідно п. 6.2 вказаного договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 31.10.06р.), замовник здійснює оплату транспортування газу шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок виконавця в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 року № 759 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств". Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

За період з січня по грудень 2007 року позивач за договором № 11-1017 транспортував відповідачу природного газу обсягом 241782,573 тис. м. куб., загальною вартістю 19 781 299,88грн., що підтверджується щомісячними актами здачі-прийомки послуг №№ 1-12 (а.с. 26-37, т. 1).

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації "Криворіжгаз" розрахувалось за надані ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" послуги частково на суму 17 051 665,93грн., заборгованість станом на 10.07.08р. склала 2 729 633,95грн.

18.08.08р. ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Криворіжгаз" про стягнення 2 729 633,95грн. боргу, 407 551,03грн. пені (з 01.03.07р. по 10.07.08р.), 1 100 030,33грн. інфляційних збитків, нарахованих за січень 2007 року - червень 2008 року, 71 928,97грн. 3 % річних (з 01.01.07р. по 10.07.08р.), 191 074,38грн. 7 % штрафу в порядку ст. 231 ГК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.08р. у справі № 9/297-08 позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 609 648,57грн. основного боргу, 407 551,03грн. пені, 1 100 030,33грн. інфляційних збитків, 71 928,97грн. 3% річних та судові витрати, в частині стягнення 2 065 054,24грн. основного боргу провадження у справі припинено, в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.09р. вказане рішення скасовано в частині відмови у стягненні 7% штрафу і 54 931,14грн. основного боргу, з відповідача на користь позивача стягнуто 609 648,57грн. основного боргу, 407 551,03грн. пені, 1 100 030,33грн. інфляційних збитків, 71 928,97грн. 3% річних, 191 074,38грн. 7% штрафу, 25 500грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 2 119 985,38грн. основного боргу провадження у справі припинено. Стягнення штрафу апеляційною інстанцією мотивовано невідповідністю розміру пені, встановленої договором, положенням ч. 2 ст. 231 ГК України.

Судом першої інстанції встановлено, що після звернення позивача до суду відповідач платіжним дорученням № 269 від 21.08.08р. перерахував позивачу 54 931,14грн., а після порушення провадження у справі додатково розрахувався на суму 2 065 054,24грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно припинив провадження у справі в частині стягнення 2 119 985,38грн. основного боргу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суди вірно задовольнили позовні вимоги щодо стягнення 609 648,57грн. основного боргу, 1 100 030,33грн. збитків від інфляції та 71 928,97грн. 3 % річних.

Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) сторони погодили, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в п. 6.2 договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальні та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно пункту першого ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Суди безпідставно не застосували до вимог про стягнення пені скорочений строк позовної давності за заявою відповідача (а.с. 87, т. 1), поданою, як того вимагає ч. 3 ст. 267 ЦК України, до винесення судом рішення.

Викладені доводи судів першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на п. 2 додаткової угоди № 1 від 22.03.04р., стосовно збільшення за взаємною згодою сторін строку позовної давності у тому числі щодо пені, помилкові, оскільки стаття 259 ЦК України передбачає зміну тривалої позовної давності (більш тривалої порівняно із загальною позовною давністю).

Приймаючи до уваги приписи ст. 258 ЦК України, дату звернення позивача до суду, пеня за визначений позивачем період (станом на 10.07.08р.) складає 266 604,57грн.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 ГК України).

Господарський суд першої інстанції правильно зазначив, що положення вказаної норми не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки сторони в договорі № 11-1017 (пунктом 7.3) обумовили відповідальність у вигляді пені за прострочення платежу, а тому суд обґрунтовано відмовив позивачу у стягненні 7% штрафу. Проте, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржена постанова підлягає частковому скасуванню, в зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню і газифікації "Криворіжгаз" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.09р. у справі № 9/297-08 скасувати частково.

Абзац другий резолютивної частини постанови скасувати повністю.

Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Криворіжгаз" (50051, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, код ЄДРПОУ 03341397) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 609 648 грн. 57 коп. основного боргу, 1 100 030 грн. 33 коп. інфляційних збитків, 71 928 грн. 97 коп. 3 % річних, 266 604 грн. 57 коп. пені, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити у стягненні 191 074грн. 38коп. штрафу та 140 946грн. 46коп. пені.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.09р. у справі № 9/297-08 залишити без змін.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Криворіжгаз" (50051, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, код ЄДРПОУ 03341397) 1 660грн. 10 коп. державного мита за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.М. Мамонтова

Судді: П.К. Міщенко

М.М. Малетич