Постанова № 4119703, 09.07.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2009 р.

№ 19/64 (14/174)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Кота О.В.,

суддів:

Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянув касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009р.

та рішення

господарського суду Чернігівської області від 17.12.2008р.

у справі

№19/64(14/174)

за позовом

Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Прогрес"

до

Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго"

про

стягнення на суму 21489,98грн.,

за участю представників:

- позивача: Аніщенко О.Г., дов. №232/138 від 10.03.2009р.;

- відповідача: Скорик М.О., дов. №17/6890 від 04.12.2008р.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.07.2009р. №02.02-10/288 у зв’язку з відпусткою судді Демидової А.М. змінено склад колегії суддів та призначено колегією суддів у складі: Кот О.В.- головуючий, Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. для розгляду касаційної скарги у справі №19/64(14/174).

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008р. Державне підприємство науково-виробничий комплекс "Прогрес" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" про стягнення 21489,98грн. безпідставно отриманих відповідачем від позивача коштів за вересень –жовтень 2008р. на підставі ст.1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.12.2008р. у справі №19/64(14/174) (суддя Кочергіна Л.Р.) позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" на користь Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Прогрес" 21489,98грн., 214,89грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009р. у справі №19/64(14/174) (колегія суддів у складі головуючого судді Ропій Л.М., суддів Буравльова С.І., Поляк О.І.) рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2008р. у справі №19/64(14/174) змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" (14000, м.Чернігів, вул.Горького, 40; рахунок №26006001000005 в ЧФ ВАТ Банк "БІГ Енергія", МФО 353508; код ЄДРПОУ 22815333) на користь Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Прогрес" (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 29; рахунок № 26005302835244 в Промінвестбанку м. Ніжин, МФО 353434; код ЄДРПОУ 14307297) 21380,84грн., 213,80грн. державного мита, 117,40грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити.". Господарському суду Чернігівської області доручено видати наказ, справу №19/64(14/174) повернуто до Господарського суду Чернігівської області.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2008р. у справі № 19/64(14/174) та прийняти нове рішення, яким в позові Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Прогрес" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" заборгованості на суму 21489,98грн. відмовити повністю.

Позивач не скористався правом, наданим статтею 1112 ГПК України, та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає перегляду оскаржених судових актів в касаційному порядку.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивач, як постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом згідно з ліцензією, виданою Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 30.10.2002р., уклав 20.07.2004р. договір №2309/01 з Державним підприємством "Енергоринок", який за преамбулою цього договору діє на підставі ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 16.06.2000р. ПСО №1078.

Як зазначено попередніми судовими інстанціями, за умовами п.1.1 та 2.4.2 цього договору Державне підприємство "Енергоринок" зобов’язалось продавати, а Державне підприємство науково-виробничий комплекс "Прогрес" зобов’язався купувати електричну енергію відповідно до умов цього договору. Державне підприємство "Енергоринок" продає електричну енергію постачальнику на межі балансової належності електричних мереж в точках поставки електричної енергії відповідних споживачів згідно з обсягом погодинного споживання з урахуванням нормативних технологічних втрат електричної енергії на її транспортування місцевими (локальними) електричними мережами (далі –нормативні технологічні втрати електроенергії) на підставі показів розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії (за виключенням умов, передбачених п.3.2 цього договору) для подальшого продажу її споживачам за умови виконання постачальником вимог, у тому числі –укладення постачальником договору з відповідною електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої знаходяться споживачі постачальника (далі –ЕК), на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Умовами п.п.4.1, 4.2 цього договору визначено, що вартість електроенергії, купленої позивачем у Державного підприємства "Енергоринок" в розрахунковому місяці, визначається за середньозваженою ціною відповідно до п.4.2 та фактичними обсягами електроенергії, купленої позивачем у Державного підприємства "Енергоринок" (п.3.18 цього договору); середньозважена за розрахунковий місяць оптова ринкова ціна на купівлю електричної енергії позивачем у Державного підприємства "Енергоринок" розраховується на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у Державного підприємства "Енергоринок" та погодинних ринкових цін продажу енергії з Оптового ринку електричної енергії (ОРЕ), що визначаються відповідно до Правил ОРЕ України; після закінчення розрахункового місяця середньозважена ціна уточнюється ДПЕ відповідно до Правил ОРЕ України.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з’ясовано, що за умовами п.1.1 договору №43 від 25.01.2008р., в редакції, прийнятій постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. у справі № 12/77, відповідач (компанія) зобов’язався передавати електричну енергію, куповану позивачем (постачальником) за нерегульованим тарифом (ПНТ), на Оптовому ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ) місцевими (локальними) електромережами для потреб позивача та надавати інформаційні послуги відповідно до умов цього договору, а позивач зобов’язався здійснювати оплату за отримані послуги з передачі електроенергії та інформаційні послуги відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.2.7 даного договору визначено, що позивач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість інформаційних послуг та послуг з передачі електроенергії на умовах і в терміни, передбачені цим договором.

За умовами п.6.3 вказаного договору обсяг електроенергії, фактично спожитої позивачем, визначається як обсяг електричної енергії, спожитої по розрахункових приладах обліку (додаток № 2 до цього договору), приведеним до межі балансової належності електричних мереж споживача; приведення обсягів споживання електроенергії до межі балансової належності проводиться з використанням Методики по визначенню втрат електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач, затвердженої Міністерством енергетики України 18.12.1998р. (далі - Методика).

З додатку №1 до зазначеного договору "Однолінійна схема", судами з’ясовано погодження сторонами надання послуг, передбачених договором №43, відповідно до вказаної однолінійної схеми, за якою електрична енергія постачається місцевими (локальними) електромережами лише до Бази відпочинку "Берізка", а решту електричної енергії, купленої на ОРЕ, позивач отримує безпосередньо з магістральних електромереж, без використання місцевих (локальних) електромереж.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутній та сторонами не погоджувався згаданий у договорі №43 додаток № 2.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції вказано, що п.6.4, п.6.5 даного договору передбачено, що розрахунковим місяцем вважається календарний місяць, в якому відповідач здійснює послуги з інформаційного обслуговування позивача та послуги з передачі електроенергії. За підсумками розрахункового місяця складаються та підписуються кожною стороною акт виконаних робіт з передачі електричної енергії та акт виконаних робіт з інформаційних послуг.

Як вірно встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем за платіжним дорученням №4303 від 19.09.2008р. перераховано відповідачу 11159,82грн. із зазначенням призначення платежу: "За передачу електроенергії в жовтні місяці 2008р. згідно із договором №43 від 25.01.2008р. ПДВ 1859,97" та за платіжним дорученням №4905 від 23.10.2008р. перераховано 10371,98грн. із зазначенням призначення платежу: "Передоплата за передачу електроенергії в вересні 2008р. на підставі дог. 43 від 25.01.08р., дод. від опл. 25.01.2008р. по строку оплати 23.10.08р. ПДВ 1965,64".

Як з’ясовано апеляційним господарським судом, сторонами складено акти прийому-передачі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України від 01.10.2008р. №49 та від 01.11.2008р. №50 з додатками до них - розрахунками обсягів приймання-передачі електричної енергії з Оптового ринку за вересень та жовтень місяці 2008р. З цих розрахунків судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу у вересні 2008р. відпущено електричну енергію з Оптового ринку всього у обсязі 256170кВт/год., у тому числі на 2 класі напруги місцевими (локальними) електромережами напругою менше 35кВ - 631кВт/год. та 1 класу напруги –239913 кВт/год. і у жовтні 2008р. позивачу відпущено з Оптового ринку, всього 307085кВт/год., у тому числі на 2 класі напруги місцевими (локальними) електромережами –337кВт/год. напругою менше 35кВ та на 1 класі напруги –283243 кВт/год., із зазначенням про відсутність у матеріалах справи доказів відповідача щодо надходження електричної енергії у вересні –жовтні 2008р. відповідно 631кВт/год. та 337кВт/год. з магістральної мережі напругою 330кВ.

Судом апеляційної інстанції з довідок Куликівського району електричних мереж Відкритого акціонерного товариства "Чернігівобленерго" від 01.10.2008р. та від 31.10.2008р. встановлено, що позивачем (по базі відпочинку) за постачанням ДП "Енергоринок" за нерегульованим тарифом по другому класу за вересень та жовтень 2008р. спожито відповідно 631кВт/год. та 337кВт/год.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, чинна нормативна база визначає порядок оплати передачі електроенергії, не відокремлюючи випадку, коли електроенергія постачається споживачу, приєднаному до магістральних мереж.

Врахувавши положення п.5 Порядку закупівлі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 18.08.1999р. №1058, ч.9 ст.17 Закону України "Про електроенергетику", судом апеляційної інстанції зазначено, що у разі живлення споживача безпосередньо від магістральних електромереж, участь місцевих (локальних) електромереж відповідача у транспортуванні електроенергії відсутня. У цьому разі відповідач не надає послуг з передачі електроенергії власними мережами, а отже не може вимагати плати за такі послуги.

Судом апеляційної інстанції також вказано, що оплата вартості переданої магістральними електромережами електроенергії, купованої незалежними постачальниками на Оптовому ринку електричної енергії України, та компенсації втрат в цих мережах відбувається згідно з Правилами Оптового ринку електричної енергії України на розподільчий рахунок ДП "Енергоринок" незалежно від того, до чиїх мереж приєднаний споживач.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що при оплаті електроенергії, купованої на Оптовому ринку електроенергії (у ДП "Енергоринок"), постачальник електроенергії вже сплачує за передачу електроенергії магістральними (високовольтними) та міждержавними електромережами, тому оплаті за передачу підлягає саме послуга відповідача з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, а не факт споживання електроенергії споживачем, незалежно від участі у електропостачанні місцевих (локальних) електромереж.

Врахувавши затверджений відповідачу Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ВАТ "Чернігівобленерго" від 20.03.2008р. №370 (чинної у спірний період) тариф на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами на рівні, зокрема, для 2 класу напруги –129,96грн./МВт.год. (без ПДВ), положення статті 1212 ЦК України, зазначивши, що за отримані послуги з передачі електроенергії за договором №43 позивач повинен був сплатити відповідачу, з врахуванням ПДВ, за вересень 2008р. –98,4грн. та за жовтень 2008р. - 52,56грн., суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про безпідставне утримання відповідачем грошових коштів за платіжними дорученнями позивача від 23.10.2008р. №4905 на суму 10273,58грн. та від 19.09.2008р. №4303 на суму 11107,26грн.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та/або матеріального права Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" суду касаційної інстанції не наведено.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009р. у даній справі, якою змінено рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2008р. з викладенням його резолютивної частини в редакції суду апеляційної інстанції, ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 17.12.2008р. у справі №19/64(14/174) залишити без змін.

Головуючий суддя:

О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук