Рішення № 41195059, 03.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/90/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2014 Справа № 908/3567/14

За позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" (70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Металістів, 1)

про стягнення 8 542 грн. 67 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Дунаєнко О.О., дов. № 8 від 08.01.2014 р .

від відповідача: Касянова Я.С., дов. № 7/8-82 від 21.08.2014 р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" про стягнення 8 542 грн. 67 коп. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 17.09.2013р. по 18.08.2014р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 24.09.2014р., справу № 908/3567/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 25.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3567/14, присвоєно справі номер провадження 27/90/14 та призначено судове засідання на 03.11.2014р.

До початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 03.11.2014р. представник позивача надав суду письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог та у зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 579 грн. 79 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 628, 629, 630 від 22.10.2014р. просить суд стягнути з відповідача 7 962 грн. 88 коп. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята та задоволена судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач у справі вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 962 грн. 88 коп. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідач надав до канцелярії суду письмовий відзив, в якому позовні вимоги у сумі 7 962 грн. 88 коп. визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 02.01.2006р. між КП "Водоканал" (Водоканал) та Державним підприємством "Підприємство Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" (Абонент) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5053а/4.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 договору КП "Водоканал" забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчика м. Вільнянськ вул. Металістів, 1 (населення, виробництво).

Крім умов договору, сторони керуються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно розділу 2 договору, даний договір укладається з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було заявлено письмово однією із сторін.

Оскільки жодна із сторін не виявила намірів про розірвання зазначеного договору, він пролонгований до 31.12.2014р.

На виконання умов договору, в період з 17 вересня 2013 року по 18 серпня 2014 року позивач надавав вищевказані послуги відповідачу.

Відповідно до розділу 5 «Порядок розрахунків» договору, основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення.

Відповідно до додаткової угоди № 1/14/02/13 до договору від 14.02.2013р. Акти виписуються 15 - 20 числа кожного місяця.

За вищевказаний період відповідачу були виписані наступні акти: акт-рахунок № 5053а/4 від 17.10.2013р. на суму 296,06 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 15.11.2013р. на суму 1326,12 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 12.12.2013р. на суму 1406,30 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 20.01.2014р. на суму 1542,30 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 17.02.2014р. на суму 1603,68 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 20.03.2014р. на суму 1233,60 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 18.04.2014р. на суму 308,40 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 19.05.2014р. на суму 246,72 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 19.06.2014р. на суму 185,04 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 18.07.2014р. на суму 178,87 грн.; акт-рахунок № 5053а/4 від 18.08.2014р. на суму 215,88 грн.

Отже, за період з 17 вересня 2013 року по 18 серпня 2014 року позивач надав відповідачу послуги з відпуску води та приймання стоків на загальну суму 8 542,67 грн.

Всі акти були складені у присутності відповідальної особи відповідача - головного енергетика Кривоший Г.І., та підписані ним без зауважень, а отже із розрахунками, викладеними в актах, відповідач згоден в повному обсязі.

Згідно п. 3.2.1 договору абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Розділом 5 Договору передбачено, що абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу в сумі, вказаній в акті.

Відповідач лише частково здійснив оплату за отримані послуги у розмірі 579 грн. 79 коп., що підтверджується заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог та платіжними дорученнями №№ 628, 629, 630 від 22.10.2014р., в результаті чого заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 17.09.2013р. по 18.08.2014р. склала 7 962 грн. 88 коп.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 6 від 23.03.12р. «Про судове рішення», якщо про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Згідно п. 6.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому договорі нормативними документами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, заяви позивача про зменшення розміру суми позовних вимог та враховуючи визнання позову відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 962 грн. 88 коп. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 17.09.2013р. по 18.08.2014р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 03.11.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 55" (70002 Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Металістів, 1, код ЄДРПОУ 08680075) на користь Комунального підприємства "Водоканал" (69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121) 7 962 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 88 коп. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 04.11.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.