Ухвала суду № 41194735, 30.10.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/6608/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/1024/14 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія ст.121 ч.2 КК України Бахаєв І.М. Доповідач у 2-й інстанції

Імберова Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Імберової Г.П.

суддів Жовніренко В.П., Мульченка В.В.

при секретарі Торбач Ю.О.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080140002480, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 липня 2014 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Цюрупинськ Херсонської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Сєвальнєв О.А.,

захисник ОСОБА_3

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.2 ст.121 КК України на ст.124 КК України і призначити йому покарання в межах санкції вказаної статті, посилаючись на те, що суд у вироку не вірно виклав об'єктивну сторону злочину, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що під час розмови з ОСОБА_5 останній почав кричати на нього, і коли він повернувся щоб піти, потерпілий взяв дерев'яну палку та наніс йому не менше трьох ударів, після чого ОСОБА_4 у відповідь завдав тілесних ушкоджень потерпілому. Ці покази обвинуваченого підтверджуються висновками судово-медичної експертизи №280, відповідно до яких у обвинуваченого були виявлені тілесні ушкодження. Отже достовірно встановлено, що ОСОБА_4 сам зазнав нападу з боку ОСОБА_5, тобто знаходився в стані необхідної оборони, але перевищив її межі.

В разі визнання апеляційним судом правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, захисник просить призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК України, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий, добровільно звернувся до працівників міліції із зізнанням у вчиненні злочину, визнав вину і давав послідовні і правдиві покази, щиро розкаявся.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану, а вирок суду залишити без змін, вважаючи його законним, постановленим на підставі належної оцінки наявних доказів у провадженні.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 липня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 10.05.2014р.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишений у вигляді тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_4 витрати на проведення експертиз: 491 грн. 40 коп. та 491 грн. 40 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник підтримав апеляційну скаргу, прокурор заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні; обвинувачений та потерпілий до апеляційного суду не з'явилися, про час та дату розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Вислухавши доповідача, захисника, прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як зазначено у вироку, 10 травня 2014 року, приблизно, о 01 годині, знаходячись біля господарчої будівлі, розташованої на полі №5, поблизу с.Новгородківка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння, в ході раптово виниклої сварки на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_5, 1952 р.н., який є особою похилого віку, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, вихопив з рук ОСОБА_5 дерев'яну палку, якою умисно наніс два удари ОСОБА_5 по голові, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження: забиті рани, синці, крововиливи в м'які тканини голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; забиту рану лобно-тім'яної області справа, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Відразу ж після цього, ОСОБА_5, рятуючись від посягань ОСОБА_4, забіг до власного тимчасового житла - господарчої будівлі, на що ОСОБА_4, переслідуючи потерпілого, також увірвався у вказане житло, де з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, взяв зі столу кухонний ніж.

10 травня 2014 року, приблизно, о 01 год. 05 хв., знаходячись у господарчій будівлі, що належить ОСОБА_5, розташованій на полі №5, поблизу с.Новгородківка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_4, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, під час того, як ОСОБА_5 виштовхував його з власного житла, став кухонним ножем умисно наносити потерпілому хаотичні удари по верхнім кінцівкам, тулубу та голові, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження: різану рану голови; різану рану лівої кісті; колото-різану рану правого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; різану рану лівої кісті, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; одиночне сліпе колото-різане поранення лівого надпліччя з локалізацією шкірної рани на передньо-верхній його поверхні, з пошкодженням лівої підключичної вени, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Після цього ОСОБА_5, рятуючись від противоправних дій ОСОБА_4, вибіг з приміщення будівлі і побіг вздовж польової дороги в бік с.Новгородківка Мелітопольського району Запорізької області. ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, відразу наздогнав ОСОБА_5 біля вищевказаної господарчої будівлі, та збивши з ніг, став боротись з потерпілим на землі, під час чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження: садна голови; крововиливи тулубу, рук, ніг; садна правого надпліччя, тулубу, ніг, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; повні поперечні переломи 3-5 ребер з права по серединно-ключичній лінії, які кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження, після чого, злякавшись наближення сторонніх осіб, з місця вчинення злочину втік.

10.05.2014р, приблизно, о 2 годині на місці вчиненого злочину внаслідок отриманого при вищевказаних обставинах тяжкого тілесного ушкодження - одиночного сліпого колото-різаного поранення лівого надпліччя з локалізацією шкірної рани на передньо-верхній його поверхні, з пошкодженням лівої підключичної вени, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати, настала смерть потерпілого ОСОБА_5

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При цьому, відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Однак суд першої інстанції зазначені вимоги закону залишив поза увагою, оскільки при розгляді провадження допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, згідно зі ст.103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії та у журналі судового засідання.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження відповідно до ст.107 КПК України є обов'язковим. Крім цього, під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, а у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.

Статтею 412 КПК України до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону віднесено відсутність у матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, що є безумовним скасуванням судового рішення і призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що, незважаючи на наявність у матеріалах кримінального провадження відповідного технічного носія інформації (оригінального диска, а також резервної копії), якість запису не дає можливості зробити висновок про ведення належної фіксації судового процесу, оскільки запис не відтворює пояснення обвинуваченого, дослідження доказів, дебати, останнє слово, що позбавляє апеляційний суд можливості перевірити доводи захисника, викладені в апеляційний скарзі, щодо кваліфікації дій обвинуваченого, міри покарання та інше, і прийняти законне рішення.

За таких обставин апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції, в ході якого необхідно усунути вищевикладені порушення та перевірити доводи захисника, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Крім цього, враховуючи, що судом першої інстанції міра запобіжного заходу ОСОБА_4 залишена до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою, а вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду, колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

При цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що вказує на те, що продовжує існувати обґрунтований ризик того, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до 03.12.2014 року.

Керуючись ст.ст.331, 404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 липня 2014 року відносно ОСОБА_4 скасувати та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді в іншому складі.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 строк тримання під вартою до 03.12.2014 року.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

Г.П. Імберова В.П. ЖовніренкоВ.В. Мульченко