Рішення № 4119328, 31.03.2009, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-1104/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Амброскіна В.Л.,

при секретареві: Карагодіної В.А.,

за участю позивача ОСОБА_1., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Моноліт», про стягнення заборгованості по заробітної платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернулась до суду з вищевказаними позовними вимогами. В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що позивачка працювала в Концерні «Моноліт» на посаді завідуючого канцелярії, та 14.07.2008 року звільнилася з роботи за власним бажанням. Відповідач заробітну плату позивачу виплачував не регулярно та не в повному обсязі, та на день звільнення не виплатив заборгованість по заробітній платі та не провів повний розрахунок із позивачем. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітної платі яка складає 1990 грн. 76 коп., а також стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку на день винесення рішення судом в розмірі 10168 грн. 34 коп..

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Концерну «Моноліт» у судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, причину неявки у судове засідання не повідомив та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, у зв'язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши інші докази, що є у матеріалах справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до ксерокопії трудової книжки на ім'я ОСОБА_1., випливає, що вона з 30.10.2007 року працювала в Концерні «Моноліт» на посаді завідувача канцелярії та 14.07.2008 року звільнилася з роботи за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України, про що було видано наказ №77-к від 14.07.2008 року. Згідно довідки про заборгованість наданої відповідачем, випливає, що на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість по заробітної платі в розмірі 1990 грн. 76 коп., та середньомісячна заробітна плата позивача становила 1173 грн. 27 коп.. Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розрахована позивачем складає 10168 грн.34 коп., та розраховувалась виходячи із середньоденного заробітку в розмірі 55 грн. 87 коп. (середньомісячна заробітна плата 1173 грн. 27 коп. розділена на середню кількість робочих днів - 21) за 182 робочих дня затримки розрахунку, тобто з 15.07.2008 року по час судового розгляду справи.

Дані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичної особи, поданою згідно вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Крім того, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяті календарних днів.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівнику сум у строки зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітної платі в розмірі 1990 грн. 76 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на час винесення рішення по даній справі в розмірі 10168 грн. 34 коп. є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.115, 116, 117 та 221 КЗпП України, а також ст.ст.11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну «Моноліт» (р/р НОМЕР_1 у ЗАТ «ОТП Банк» м.Запоріжжя, МФО 313872, ЄДРПОУ-31686246) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платі в сумі 1990 грн. 76 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10168 грн. 34 коп., а всього 12159 грн. 10 коп..

Стягнути з Концерну «Моноліт» судові витрати на користь держави в розмірі 151 грн. 59 коп..

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.Л. Амброскін

.