Ухвала суду № 41191276, 30.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/7360/14 Головуючий 1-ї інстанції - Погасій О.Ф.

Справа № 643/13809/14-ц Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 30» жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Костенко Т.М., Бородіна М.М.,

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2014 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

14 липня 2014 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» ( далі - ТОВ «Вердикт Фінанс») - Муха Павло Валерійович звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором.

14 липня 2014 року представник ТОВ «Вердикт Фінанс» - Муха П.В. звернувся до Московського районного суду м. Харкова з заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт, вилучити та передати на зберігання ОСОБА_5 предмет застави, а саме: автомобіль марки MAN, модель: 18:224, тип: вантажний фургон, 2000 року випуску, шасі:НОМЕР_1, державний реєстраційний номер:НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_1, а також комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію від зазначеного транспортного засобу.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2014 року заяву представника ТОВ «Вердикт Фінанс» - Мухи П.В. задоволено.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2014 року скасувати та зупинити виконання оскаржуваної ухвали. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що на дату звернення позивача до суду спір був урегульований рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року. Вказує на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, по справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Також апелянт зазначає про відсутність доказів та будь-якої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення. Висновки суду щодо задоволення заяви про забезпечення позову від 18 вересня 2014 року вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Вердикт Фінанс» - Рябченко Т.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову шляхом накладення арешту, вилучення та передачі на зберігання ОСОБА_5 предмета застави, а саме: автомобіля марки MAN, модель: 18:224, тип: вантажний фургон, 2000 року випуску, шасі:НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснив реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, внаслідок чого, згідно ч.2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», боржник зобов'язаний передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

Невжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що погодитись з даними висновками суду першої інстанції в повному обсязі не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення на їх користь 2000, 00 грн. заборгованості за кредитним зобов'язанням та звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1603/0907/ 98-002 від 06 вересня 2007 року на предмет застави, а саме: автомобіль марки MAN, модель: 18:224, тип: вантажний фургон, 2000 року випуску, шасі:НОМЕР_1, державний реєстраційний номер:НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_1 (а. с. 3 - 8).

Як вбачається з тексту позовної заяви, договір застави від 06 вересня 2007 року був укладений між АКБ «ТАС-Комерцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до вимог частин 1,3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, до апеляційної скарги ОСОБА_1 додав копію рішення Київського районного суду міста Полтави від 20 серпня 2010 року, яке набрало чинності, із якого вбачається, що договір застави від 06 вересня 2007 року, укладений між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 розірваний з часу передачі заставного майна стягувачу ( а. с. 19 - 20).

Суду першої інстанції викладені обставини відомі не були, у зв'язку з чим не були предметом дослідження.

Разом з тим, з'ясування обставин по виконанню цього рішення має істотне значення для правильного вирішення заяви про забезпечення позову.

Крім того, з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів не вбачається чи є ТОВ «Вердикт Фінанс» правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» або ПАТ «»Сведбанк», та чи мають вони право вимоги по кредитному договору №1603/0907/98-002 від 06 вересня 2007 року, укладеному між АКБ «ТАС - Комерцбанк» та ОСОБА_1, договору застави від 06 вересня 2007 року, укладеному між вищезазначеними сторонами та ОСОБА_2

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ст.312 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне передати заяву про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції, так як необхідно перевірити вище викладені обставини, після чого ухвалити судове рішення по заяві ТОВ «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, п. 3 ч. 2 ст. 307, п. 3 ст. 312, ст.. 313, ч. 1 ст. 314, ст.. 315, ст.. 317, ст.. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2014 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду заяви ТОВ «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає відповідно до п.2 ч.1 ст.324 ЦПК України.

Головуючий -

Судді: