Ухвала суду № 41191255, 23.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 638/10863/14-ц Головуючий І інстанції - Гайдук Л.П.

Провадження: 22-ц/790/5809/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Коровіна С.Г., Овсяннікової А.І.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС», в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № HAE1RX11260153 від 03.07.2006 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 1092,28 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено договір поруки № б/н від 01.09.2010 року з поручителем ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС», в особі філії «ТОВ «Українське Фінансове Агентство ««ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова». Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконала. У зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 12 листопада 2013 року складає 22363,99 грн., та яка складається з: 768,01 грн. - заборгованість за кредитом, 6934,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13002,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1041,14 грн. - штраф (процентна складова).

Просив стягнути з ОСОБА_3 на їх користь заборгованість у розмірі 12363,99 грн. та судові витрати; стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 10000 грн.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 липня 2014 року у відкритті провадження в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС», в особі філії «ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Позовну заяву в частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, справу повернути для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи ПАТ КБ «ПриватБанк» у відкритті провадження в частині позовних вимог до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення заборгованості та повертаючи позовну заяву в частині ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 15, 16, ч. 1 ст. 109, 115, п. 4 ч. 3 ст. 121, п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України та тих обставин, що спір між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз'яснив право позивача звернутися до Господарського суду Харківської області. А відповідач ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, що не входить до території Дзержинського району м. Харкова.

З такими висновками суду першої інстанції, судова колегія не погоджується і вважає, що суд постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно п. 4 ч. 2 ст.307 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Спір у справі стосується стягнення заборгованості за кредитним договором № HAE1RX11260153 від 03.07.2006 року, який було укладено між ПАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_3

Як вбачається з позовної заяви, договір поруки було укладено 01.09.2010 року між кредитором (ПАТ КБ «ПриватБанк») та поручителем (Філія ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова), отже цей договір є додатковим (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору та укладений саме на забезпечення виконання основного.

Розгляд справ за позовами, що виникають при укладанні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватися у точній відповідальності із Законом.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто, критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи господарського судочинства є одночасно як суб'єктний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки у справах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15-16 частини 2 статті 118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особо-позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Отже, пред'явлення позову до солідарних боржників є правом Банку, яким позивач і скористався.

За таких обставин постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 липня 2014 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя -

Судді колегії -