Ухвала суду № 41189065, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/23830/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Волошина В.М.,

представника позивача Глушець І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 по справі №2-а-10466/09/2170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2009, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.12.2008 №0006072301/0. У задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2008 №0006062301/0 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2009 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» 18.04.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.04.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту «б» пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 8 Інструкції «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2011 №110, частини п'ятої статті 11, статті 71, частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Херсонській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2008 року, за результатами якої складено акт від 02.12.2008 №69/23-213-32125693.

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлену до відшкодування суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 54046,00грн.; підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено бюджетне відшкодування (р.2 та р.3 додатку 3 Декларації з ПДВ за червень 2008 року) на 15487,00грн.; підпункту «б» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 15487,00грн.

На підставі акту від 02.12.2008 №69/23-213-32125693 державною податковою інспекцією у місті Херсоні було прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.12.2008 №0006072301/0, якими встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на 54046,0 грн. і застосовано штрафну санкцію у сумі 21618,4 грн., та від 10.12.2008 №0006062301/0, яким позивачу збільшено розмір бюджетного відшкодування за червень 2008 року на 15487,00грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2008 №0006072301/0.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. А у підпункті 7.7.2. вказано, що у строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Судами встановлено, що за результатами декларації з податку на додану вартість поданої за червень 2008 року позивач отримав від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 54046,00грн. і це від'ємне значення було перенесено до складу податкового кредиту липня 2008 року. Відповідно до поданої декларації за липень 2008 року позивач отримав від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 41119,00грн. і отримав право на бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 54046,00грн., при цьому розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року складено не було.

Таким чином, не надавши відповідачеві розрахунок бюджетного відшкодування за липень 2008 року, позивач втратив право на отримання бюджетного відшкодування за результатами декларації поданої за липень 2008 року у сумі 54046,00грн.

Згідно з підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до пункту 6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 №110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за №268/5459, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з пунктом 8 зазначеної Інструкції у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства .

Штрафні санкції згідно з цим абзацом застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 цієї Інструкції.

У разі, якщо в результаті перевірки зменшується сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються.

Судами встановлено, що позивач не отримував задеклароване бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2008 року на розрахунковий рахунок, тому штрафні санкції за виявлене завищення суми бюджетного відшкодування застосовані безпідставно.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав часткового задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2008 №0006072301/0 є правильним.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 по справі №2-а-10466/09/2170 скасувати, залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2009.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв