Ухвала суду № 41188954, 02.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року м. Київ К/800/36682/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року

у адміністративній справі № 813/3794/13-а (11841/13)

за позовом Львівської філії Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Захід»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року задоволено позовні вимоги Львівської філії Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Захід» (далі - ЛФ ВАТ «Свемон-Захід» ) до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2009 року за № №0002022320/0/22643/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 97 327, 50 грн., в т.ч. за основним платежем 64 885, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 32 442, 50 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта №382/23-2/25554573 від 16 вересня 2009 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання ЛФ ВАТ «Свемон-Захід» вимог податкового законодавства, ДПІ у Личаківському районі м. Львова зроблено висновки про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 64885 грн., та в результаті допущених порушень було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2009 року №0002022320/0/22643/0.

Як вважає податковий орган, позивач, всупереч вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», за період, що перевірявся, здійснював будівництво ліній електрозв'язку за цінами нижчими ніж звичайні ціни на такі послуги.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновків, що податковим органом не доведено той факт, що ціни визначені позивачем у договорах по операціях з будівництва ліній електрозв'язку, не відповідають рівню звичайних цін. Отже, враховуючи положення п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», такі ціни відповідають рівню справедливих ринкових цін, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню , а податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

На підтвердження здійснюваних операцій позивачем суду надано документи, що стосується перевіряємого періоду: договір №1/05 від 28.05.2008 року на виконання робіт по будівництву об'єкту; договір підряду №23-ПТО/СВ від 20.08.2007 року.; субпідрядний договір №23-ЛФ від 20.08.2007 року.; договір підряду №4 від 17.09.2007 року на виконання робіт по винесенню кабелів зв'язку з території будівництва автобази на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області; договір генпідряду №12510 від 18.05.2007 року з протоколом узгодження договірної ціни до нього від 18.05.2007 року; договір підряду №5/У від 15.05.2008 року на будівництво волокно-оптичних ліній зв'язку між БС в м. Стрий Львівської області з протоколом узгодження ціни до нього; договір субпідряду №5/У-Л від 15.05.2008 року на будівництво волокно-оптичних ліній зв'язку між БС в м. Стрий Львівської області з протоколом узгодження договірної ціни до нього; договір субпідряду №30-СП від 27.05.2008 року на реконструкцію зонової первинної мережі зв'язку Волинської області на дільниці Горохів-Локачі; субпідрядний договір №30-СП-ЛФ Реконструкція ЗПМ зв'язку Волинської області на дільниці «Горохів-Локачі» від 02.06.2008 року з розрахунком договірної ціни; договір субпідряду №2004-27-Д від 19.11.2007 року на реконструкцію зонової первинної мережі зв'язку Івано-Франківської області на дільниці Івано-Франківськ - Жидачів дільниця «РМ Тязів - РМ Галич» -2п.к. з протоколом узгодження договірної ціни; субпідрядний договір від 01.08.2008 року №2004-27-ЛФ Реконструкція ЗПМ зв'язку Івано-Франківської області на дільниці Івано-Франківськ - Жидачів дільниця «РМ Тязів - РМ Галич» -2п.к. з розрахунком договірної ціни; договір №БВ/047-07 на виконання підрядних робіт від 08.05.2007 року з протоколом узгодження договірної ціни; субпідрядний договір №БВ/047-07-ЛФ від 15.12.2007 року з розрахунком договірної ціни; додаткова угода №12510/45 від 02.09.2008 року до договору генерального підряду на будівництво кабельних мереж зв'язку №12510 від 18.05.2007 року; додаткова угода розпорядження від 02.09.2008 року №45/6-Л до договору №12510/1-Л від 10.09.07р. на виконання робіт; договір підряду №1330-27 на реконструкцію зонової первинної мережі зв'язку Івано-Франківської області від 17.07.2008 року з протоколом узгодження вартості договору; субпідрядний договір №27-ЛФ Реконструкція ЗПМ зв'язку Івано-Франківської області на дільниці «Івано-Франківськ - Жидачів» від 01.08.2008 року; додаткова угода №1 від 10.10.2008 року до договору №27-ЛФ від 01.08.2008 року з розрахунком договірної ціни

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

За змістом пп. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Отже, якщо податковий орган не доведе зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відповідачем не проводився повний аналіз цін на послуги даного виду, не було досліджено договори із аналогічними умовами, не були використані статистичні дані внутрішнього ринку, не дотримані вимоги щодо пояснення звичайної ціни та не досліджена маркетингова політика по наданню даного виду послуг. В акті перевірки, та в інших документах, які знаходяться в матеріалах справи, податковий орган не зазначив, яка повинна бути вартість виконаних робіт (наданих послуг).

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ЛФ ВАТ «Свемон-Захід» та скасування податкового повідомлення-рішення.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій скасуванню, оскільки прийняті із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з вірною правовою оцінкою обставин у справі.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: В.П.Юрченко

Н.Є.Блажівська

М.В.Сірош