Ухвала суду № 41188098, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2946/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Дорога А.Ю.

представника відповідача Рябошапка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 листопада 2012 року № 0006632220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відповідачем у період з 11.05.2012 по 15.05.2012 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магірус ЛТД" за період з 1 січня 2012 року по 31 січня 2012 року, за результатами якої складено акт від 15 травня 2012 року № 103/1-22-20-37414393, яким встановлено порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7 статті 201, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на загальну суму 103 263 грн.

На підставі зазначеного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 7 червня 2012 року № 00002072220, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 103 263 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 816 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 3014010100.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 13 серпня 2012 року № 4962/10/12-114 скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 7 червня 2012 року № 00002072220 в частині основного платежу у розмірі 27 672,60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 6 918,15 грн., а скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" від 15 червня 2012 року № 138 (вхідний Державної податкової служби у м. Києві № 2786/10 від 15 червня 2012 року) залишено без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 23 жовтня 2012 року № 4107/0/61-12/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 7 червня 2012 року № 00002072220 з урахуванням рішення Державної податкової служби в м. Києві, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

20 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі складеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0006632220, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" суму грошового зобов'язання в розмірі 94 488 грн., з якої: за основним платежем - 75 590,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 897,60 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач також оскаржив в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 22 січня 2013 року № 660/10/12-1-03 залишено без розгляду скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" від 3 грудня 2012 року № 180 (вхідний Державної податкової служби у м. Києві від 3 грудня 2012 року № 6362/10) на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 0006632220.

Вважаючи, що дане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги мотивував тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки ним повторно визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" грошове зобов'язання на підставі акту перевірки від 15 травня 2012 року № 103/1-22-20-37414393.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що позовні вимоги, виходячи з їх меж, предмету та наведених позивачем підстав, задоволенню не підлягають, при цьому виходив з такого.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з положеннями пунктів 56.1-56.3 та 56.6 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони).

Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (пункту 56.6 статті 56 Податкового кодексу України).

Як було зазначено вище, прийняте контролюючим органом на підставі акту перевірки позивача податкове повідомлення-рішення від 7 червня 2012 року № 00002072220 було скасовано в частині основного платежу у розмірі 27 672,60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 6 918,15 грн., за результатами його оскарження в адміністративному порядку.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Таким чином, оскільки за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 7 червня 2012 року № 00002072220 Державною податковою службою в м. Києві зменшено суму грошового зобов'язання, позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення № 0006632220 від 20 листопада 2012 року, яке містить суму грошового зобов'язання, зменшеного на розмір тієї частини основного платежу та штрафних санкцій, в якій їх було скасовано за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 00002072220 від 07.06.2012.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем у судовому порядку було оскаржено також і податкове повідомлення-рішення від 7 червня 2012 року № 00002072220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року у справі № 2а-15269/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 7 червня 2012 року № 00002072220, яка набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 7 червня 2012 року № 00002072220 є відкликаним, а тому не порушує права, свободи та інтереси позивача.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже вірним є висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача щодо повторного визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" суми грошового зобов'язання на підставі акту перевірки від 15 травня 2012 року № 103/1-22-20-37414393.

Також колегія суддів, дослідивши зміст позовної заяви, зважаючи на предмет та підстави позову, вважає вірним зауваження суду першої інстанції, що правильність нарахування податкових зобов'язань в даному випадку не підлягають оцінці, оскільки в позовній заяві зазначені доводи не наведені, відповідні докази на підтвердження обґрунтування господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магірус ЛТД" суду першої інстанції надано не було.

Підставою позову в даному випадку є те, що спірним податковим повідомленням-рішенням, на переконання позивача, було повторно визначено Товариству з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" грошове зобов'язання на підставі акту перевірки від 15 травня 2012 року № 103/1-22-20-37414393.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В апеляційній скарзі позивач, крім іншого, посилається на те, що ним у квітні 2013 року було подано суду першої інстанції уточнену позовну заяву із доводами і відповідними доказами на підтвердження обґрунтувань господарських взаємовідносин із ТОВ "Магірус ЛТД".

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що такі доводи апелянта не відповідають дійсності з огляду на відсутність у справі вказаної уточненої заяви (як і будь-якої іншої заяви) з відповідними обґрунтуваннями та доказами.

Відповідно до частин першої та другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивачем докази на підтвердження обґрунтування господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магірус ЛТД" суду першої інстанції взагалі надано не було, хоча за змістом частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. При цьому, обґрунтувань щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0006632220, а позовні вимоги, виходячи з їх меж, предмету та наведених позивачем підстав, задоволенню не підлягають.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РРС Комунікації" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 31 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.