Ухвала суду № 41187904, 13.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2014 рокусправа № 808/4914/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком № 2, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області (далі - позивач або УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області) звернулось з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» (далі - відповідач або ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр»), в якому просило стягнути з ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах по списку № 2 в розмірі 5 977,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на відповідача покладено обов'язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже, ПАТ «Мелітопольський компресор» повинно було відшкодувати фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгової пенсії за списком № 2 у сумі 5 977,95 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Янцівський гранітний кар'єр» на користь управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за квітень 2013 року в розмірі 5 977,95 грн.

Рішення суду мотивовано наявністю обов`язку відповідача відшкодовувати органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та невиконанням відповідачем цього обов`язку.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення

норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_1 з 18.11.2008 року (протокол від 23.02.2010 №91), ОСОБА_2 з 05.10.2008 року (протокол від 28.10.2008 №496), ОСОБА_3 з 27.08.2008 року (розпорядження від 23.09.2008 №135770) та ОСОБА_4 з 04.06.2009 року (протокол від 17.07.2009 №414) були призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача про підтвердження трудового стажу.

Згідно з розрахунком позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за квітень 2013 року по вищезазначеним пенсіонерам (відповідно до частки ПАТ "ЯГК") складає 5 977,95 грн. (відповідні довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії та розрахунки надані позивачем, перевірені судом та долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до норм Законів України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" та від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягали фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 03 червня 1999 року № 4-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року № 16-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 29 листопада 2001 року № 998/6189, які втратили чинність.

В постанові Верховного суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10 за позовом виробничого підприємства "Рембудмонтаж" до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії викладена правова позиція про те, що порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.

На даний час порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В пункті 6.1 Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою про вручення - 26.04.2013 року.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та довідками про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень 2013 року по вищезазначеним пенсіонерам у сумі 5 977,95 грн., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції та не були оскаржені відповідачем. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаним пенсіонерам визначено з дотриманням вимог "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції. Фактична виплата пенсій вказаним особам підтверджується довідками УПФУ, а також наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та банківських виписок.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком № 2 у заявленому розмірі. Відповідач, у свою чергу, не надав доказів відшкодування позивачу вказаних витрат.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний кар'єр» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком № 2 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: Д.В. Чепурнов