Постанова № 41187869, 03.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 листопада 2014 року 10:51 справа №826/12761/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ”

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Є.НОТ”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Солом’янському районі), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача при проведенні зустрічної звірки ТОВ “Є.НОТ” щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року; 2) визнати протиправними дії відповідача при складанні акта від 14 липня 2014 року №666/26-58-11-01-17/37605639 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Є.НОТ” щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року; 3) визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ТОВ “Є.НОТ” з контрагентами, нікчемними в силу закону; 4) визнати протиправними дії відповідача по коригуванню показників податкової звітності ТОВ “Є.НОТ”, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних “Деталізована інформацію по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, в інформаційній базі даних “Податковий блок” та “Системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем, на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Є.НОТ”; 5) зобов’язати відповідача виключити із інформаційної “Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” інформацію, викладену в акті про неможливість проведення зустрічної звірки; 6) зобов’язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ “Є.НОТ”, в тому числі в електронній базі даних “Деталізована інформацію по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, в інформаційній базі даних “Податковий блок” та “Системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України” суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які позивач зазначив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12761/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 27 жовтня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Солом’янському районі здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ “Є.НОТ”, за результатами яких складено акт від 14 липня 2014 року №666/26-58-22-01-17/31921226 “Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” (податковий номер 31921226) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 по 28.02.2014” (далі по тексту – акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Солом’янському районі щодо проведення зустрічної звірки, оскільки вони вчинені з порушенням встановленого порядку, та зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки викладені суб’єктивні висновки про господарську діяльність підприємства, а такий акт не може бути підставою для зміни задекларованих платником податків показників податкових декларацій з податку на додану вартість.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову просив відмовити у задоволені позовних вимог, з підстав, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, та відсутності порушеного права.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб’єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин ДПІ у Солом’янському районі зустрічної звірки ТОВ “Є.НОТ” не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

На переконання суду, незгода з висновками, викладеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для визнання протиправними дій, факт вчинення яких відсутній; відсутність дій сама по собі виключає їх протиправність.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що ДПІ у Солом’янському районі вчинено протиправні дії по проведенню зустрічної звірки ТОВ “Є.НОТ”, відтак, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Разом з тим, під час розгляду справи суд встановив, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ “Є.НОТ” ДПІ у Солом’янському районі фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами яких і складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Виходячи зі змісту процитованої правової норми, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу, та в приміщенні контролюючого органу.

Зміст акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить, що відповідач провів не передбачену у плані роботи перевірку ТОВ “Є.НОТ”, оскільки відповідачем оцінено реальність господарських операцій та встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту, а по тексту всього акта йде мова саме про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону; контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації; у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або обов’язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, перелік яких визначений в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також доказів вручення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене, дії ДПІ у Солом’янському районі щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ “Є.НОТ” здійснені не на підставі, не у спосіб та не в межах, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними.

Як встановлює частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведену процесуальну норму, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ДПІ у Солом’янському районі по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ “Є.НОТ” щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

При цьому, на переконання суду, введення платника в оману та приховування під назвою “акт про неможливість проведення зустрічної звірки” фактичних дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не звільняє орган державної податкової служби від виконання приписів Податкового кодексу України, зокрема в частині визначеного порядку та підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у позивача порушеного права внаслідок вчинення оскаржуваних дій, оскільки встановлення обставин невідповідності дій ДПІ у Солом’янському районі вимогам Податкового кодексу України, є безумною підставою для визнання таких дій протиправними.

Як вказану у постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року у справі за позовом АКБ “Мрія” до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, право на судовий захист пов’язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення та дій не ставиться в залежність від наслідків реалізації таких рішень або дій.

У свою чергу частина перша статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача при складанні акта про неможливість проведення зустрічної звірки та щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ “Є.НОТ” з контрагентами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, дії контролюючого органу по складанню актів перевірки чи неможливість проведення зустрічної звірки та зазначенню в таких актах тих чи інших висновків не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов’язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є лише викладенням суб’єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку.

За таких підстав, дії відповідача по складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки та по зазначенню у ньому будь-яких висновків, зокрема про нікчемність укладених правочинів, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а тому, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ “Є.НОТ”, яке відбулось на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, зобов’язання відновити такі показники та виключити інформацію, викладену в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, суд керується наступним.

Як свідчать обставини справи, інформацію про акт перевірки відповідач вніс до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” (далі по тексту – АІС “Податковий блок”).

Згідно з інформаційним повідомленням на офіційному порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html), систему “Податковий блок” введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що сума грошового зобов’язання, яка зазначається у податковій декларації визначається платником податків самостійно, крім випадків, встановлених статтею 54 Податкового кодексу України.

Як свідчить форма податкової декларації з податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678, у рядку 10 платник податків зазначає обсяги придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій; при заповненні рядка 10 платник податку подає також додаток 5 до декларації – “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”, який містить, зокрема інформацію про операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту, в розрізі кожного контрагента.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року ТОВ “Є.НОТ” подавало до ДПІ у Солом’янському районі податкові декларації з податку на додану вартість, в яких декларувало відповідні показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, наприклад: за травень 2013 року позивачем задекларовано податкові зобов’язання на рівні 3 906 712,00 грн. та податковий кредит – 3 868 761,00 грн.; за лютий 2014 року позивачем задекларовано податкові зобов’язання на рівні 6 889 519,00 грн. та податковий кредит – 6 789 528,00 грн.

Зокрема, згідно додатків 5 до вказаних податкових декларації – “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” по контрагенту ТОВ “Грант Тайм” (індивідуальний податковий номер 381230426591) за травень 2013 року задекларовано податковий кредит у розмірі 2 162 538,06 грн.; по контрагенту ТОВ “СК “Тамір” (індивідуальний податковий номер 344081904654) за лютий 2014 року задекларовано податковий кредит у розмірі 2 445 386,10 грн.

З метою встановлення обставин коригування даних податкової звітності судом витребувано у ДПІ у Солом’янському районі відповідну інформацію.

Відповідач надав суду витяг з АІС “Податковий блок” (скріншот) щодо інформації по результатами автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року, з я кого, зокрема вбачається, що задекларована сума податкового кредиту по відносинам із контрагентами ТОВ “Грант Тайм” та ТОВ “СК “Тамір” за перевірений період, зокрема за травень 2013 року та лютий 2014 року, становить 0; крім того, відповідачем зазначено про відхилення задекларованих позивачем сум податкових зобов’язань по відносинам позивача із покупцями; тобто, дані, внесені відповідачем до АІС “Податковий блок” на підставі акта перевірки, відрізняються від показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ “Є.НОТ” за перевірений період.

Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ “Є.НОТ” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період травень 2013 року – лютий 2014 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

ДПІ у Солом’янському районі, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та, оскільки в АІС “Податковий блок” підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що ДПІ у Солом’янському районі зобов’язана вилучити з АІС “Податковий блок” інформацію акта про неможливість проведення зустрічної звірик та відновити показники, задекларовані ТОВ “Є.НОТ” показники у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

Таким чином позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміна контролюючими органами в автоматизованих базах даних показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі актів перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни показників податкової звітності самим платником податків, безпосередньо порушує права та інтереси останнього, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника податків, що підтримано Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 01 квітня 2014 року №К/800/39683/13, від 21 серпня 2014 року №К/800/30213/14 та постановах від 01 квітня 2014 року №К/800/47935/13, від 28 серпня 2014 року №К/800/35272/14.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в електронній базі даних “Деталізована інформацію по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, “Системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, а також про зобов’язання відновити у цих базах показники податкової звітності позивача, оскільки вказані бази даних входять інтегрованої інформаційної системи АІС “Податковий блок”, та фактично дублюють позовні вимоги, розглянуті вище.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом’янському районі не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Є.НОТ” підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини першої 163 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання суб’єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно), є складовою резолютивної частини постанови.

Оскільки дана постанова вимагає від ДПІ у Солом’янському районі вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб’єкта владних повноважень-відповідача строк для подання звіту про виконання вказаної постанови у п’ять днів з дня набрання нею законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо коригування в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року, на підставі акта від 14 липня 2014 року №666/26-58-22-01-17/31921226 “Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” (податковий номер 31921226) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 по 28.02.2014”.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” інформацію, внесену на підставі акта від 14 липня 2014 року №666/26-58-22-01-17/31921226 “Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” (податковий номер 31921226) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 по 28.02.2014”.

4. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок” задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 28 лютого 2014 року.

5. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

6. Вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ”, за результатами якої складено акт від 14 липня 2014 року №666/26-58-22-01-17/31921226 “Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” (податковий номер 31921226) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 по 28.02.2014”.

7. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Є.НОТ” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п’ятдесят чотири копійки).

8. Встановити Державній податковій інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві строк у п’ять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

9. Попередити Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко