Постанова № 41187457, 29.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2014 р. №820/16577/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Макаренко О.А., Балаж Р.І., відповідача - Коваленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" , з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення-рішення №0001002211 від 22.05.2014, №0001611702 від 21.05.2014 р., №0004181702 від 01.08.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через заборгованість бюджету ( а саме Повітряних Сил Збройних Сил України) перед підприємством, позивач був позбавлений можливості перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб належним чином. Щодо встановлення в акті перевірки порушення ДП «ЧАРЗ» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України позивач вважає, що порушення не мало місця з огляду на те, що за результатами роботи ДП «ЧАРЗ» отримано чистий прибуток в розмірі 1501 тис. грн. (рядок 220 «Звіту про фінансові результати» за 2012р.). Нараховані дивіденди в розмірі 225,15тис грн. («Розрахунок частки чистого прибутку, що підлягає сплаті до держбюджету» рядок 07-225 тис. грн. та рядок 09 - 223,65 тис грн.). нарахована сума авансового внеску під час виплати дивідендів - 46,65 тис. грн. (Декларація по податку на прибуток за 2012 рік рядок - 20АВ - 46967грн., рядок 22 - 46652 грн.). В декларації по податку на прибуток рядки 33-34 (розрахунок авансового внеску податку на прибуток), податок на прибуток в 2012 році не нараховувався.

Відповідач, Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазнаючи, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у зв'язку з порушенням підприємством строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у спірному періоді, були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позов просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач, Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

З матеріалів справи вбачається, що Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Чугуївський авіаційний ремонтний завод» код за ЄДРПОУ 08305644 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт № 202/20-29-22/08305644 від 24.04.2014р.

На підставі акту перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001002211 від 22.05.2014 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств що перебувають у державній власності в загальному розмірі 70450,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 46967,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23483,50 грн.; №0001611702 від 21.05.2014 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в загальному розмірі 604042,19 грн., у т.ч. за основним платежем - 2914,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -601127,26 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень слугували відображені в акті перевірки № 202/20-29-22/08305644 від 24.04.2014 р. висновки відповідача про порушення Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" п.п.169.1.3 «в» п.169.1 ст.169, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями - неправомірне застосування податкової соціальної пільги без наявності заяви та підтверджуючих документів (Чорнобильця 1 або 2 групи) у 21 випадку по 1 особовому рахунку (ОСОБА_4), в результаті не утримано податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2914,93грн., у т.ч. за 2012р. на суму 1386,43грн., за 2013р. на суму 1528,50грн; п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 «а» ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями - несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 910701,03грн, у т.ч. по строку виплати заробітної плати 30.06.2012р. несвоєчасно перераховано податку на суму 109571,44грн, по строку виплати заробітної плати 24.07.2012р. несвоєчасно перераховано податку на суму 153112,64грн, по строку виплати заробітної плати 30.01.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 131639,94грн, по строку виплати заробітної плати 04.02.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 279,32грн, по строку виплати заробітної плати 15.02.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 101,67грн, по строку виплати заробітної плати 20.02.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 88,60грн, по строку виплати заробітної плати 02.03.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 31738,25грн, по строку виплати заробітної плати 11.03.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 70,86грн, по строку виплати заробітної плати 30.03.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 34946,11грн, по строку виплати заробітної плати 12.04.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 450,60грн, по строку виплати заробітної плати 30.04.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 44223,71грн, по строку виплати заробітної плати 30.05.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 41056,25грн, по строку виплати заробітної плати 07.06.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 2368,97грн по строку виплати заробітної плати 30.06.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 49355,19 грн.; п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 зі змінами та доповненнями та п.3.2 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. за №1020 - подання податкових розрахунків про суми нарахованих (виплачених) доходів і утриманих з них податків з фізичних осіб за формою №1-ДФ за 2-4кв. 2012р. та 1-4кв. 2013р. з недостовірними відомостями та помилками, а саме: невірне відображення ознаки доходу (за оренду рухомого майна), нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб ОСОБА_5 (р. н. - НОМЕР_1), ОСОБА_6 (р.н. - НОМЕР_2), ОСОБА_7 (р.н. - НОМЕР_3) та ОСОБА_8 (р.н.-НОМЕР_4) (необхідно відобразити з ознакою «106», тоді як у розрахунках відображено з ознакою «102»), в 1-4кв.2013р. не відображення суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь ОСОБА_5 (р. н. - НОМЕР_1) (щоквартально по 300,00грн, податок на доходи фізичних осіб-45,00грн); невірне відображення суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства в 4кв.2013р. (ознака «101») (за результатами перевірки встановлено, що сума нарахованої заробітної плати складає 1334948,68грн, тоді як в податковому розрахунку відображено на суму 1349801,88грн, розбіжність в сумі 4877,72грн є аліментами і повинна відображатись з ознакою «140», в сумі 9975,48грн є доходом, нарахованого громадянам за умовами трудових угод і повинна відображатись з ознакою «102»); п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України №2755 від 21.12.2010р. та наказу Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 ( зі змінами та доповненнями) «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» в результаті чого не задекларована загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за 2012рік у сумі 46967 грн.

Зазначені рішення були оскаржені до Головного управління Міндоходів у Харківській області. За результатами розгляду скарги 22.07.2014 р. було прийнято рішення №4689/10/20-40-10-04-17, яким податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.05.2014 №0001611702, від 22.05.2014 № 0001002211, № 0000311501 залишені без змін, збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7111,31 грн. (штрафні (фінансові) санкції), визначене в податковому повідомленні-рішенні від 21.05.2014 №0001611702 та зобов'язано Чугуївську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винести та направити нове рішення.

За результатами подальшого оскарження рішенням, Державної фіскальної служби України 13.08.2014 р. було прийнято рішення №1518/6/99-99-10-01-15, яким в задоволенні скарги Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" було відмовлено, податкові повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.05.2014 року №0001611702 та від 22.05.2014 року №0001002211, №0000311501 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін.

За результатами адміністративного оскарження було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004181702 від 01.08.2014 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в загальному розмірі 57111,31 грн., у т.ч. за основним платежем - 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57111,31 грн.

Перевіряючи вищевказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Щодо податкових повідомлень - рішень №0001611702 від 21.05.2014 року, №0004181702 від 01.08.2014 р.

Перевіркою з питання правомірності та правильності застосування податкової соціальної пільги встановлено порушення п.п.169.1.3 «в» п.169.1 ст.169, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України - у 21 випадку по 1 особовому рахунку (ОСОБА_4) неправомірно застосовувалась податкова соціальна пільга без наявності заяви та підтверджуючих документів (Чорнобильця 1 або 2 групи), в результаті не утримано податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2914,93грн. у т.ч. за 2012р. на суму 1386,43грн., за 2013р. на суму 1528,50 грн.

Встановлено подання розрахунків за формою 1-ДФ з недостовірними відомостями та помилками, а саме: невірне відображення ознаки доходу (за оренду рухомого майна), нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб ОСОБА_5 (р. н. - НОМЕР_1), ОСОБА_6 (р.н. - НОМЕР_2), ОСОБА_7 (р.н. - НОМЕР_3) та ОСОБА_8 (р.н.-НОМЕР_4) (необхідно відобразити з ознакою «106», тоді як у розрахунках відображено з ознакою «102»), в 1-4кв.2013р. не відображення суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь ОСОБА_5 (р. н. - НОМЕР_1) (щоквартально по 300,00грн, податок на доходи фізичних осіб-45,00грн); невірне відображення суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства в 4кв.2013р. (ознака «101») (за результатами перевірки встановлено, що сума нарахованої заробітної плати складає 1334948,68грн, тоді як в податковому розрахунку відображено на суму 1349801,88грн, розбіжність в сумі 4877,72грн є аліментами і повинна відображатись з ознакою «140», в сумі 9975,48грн є доходом, нарахованого громадянам за умовами трудових угод і повинна відображатись з ознакою «102»).

Також, перевіркою з питання повноти та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за перевіряємий період встановлено порушення п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 «а» ст.171 Податкового кодексу України - несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 910701,03грн, у т.ч. по строку виплати заробітної плати 30.06.2012р. несвоєчасно перераховано податку на суму 109571,44грн, по строку виплати заробітної плати 24.07.2012 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 153112,64грн, по строку виплати заробітної плати 30.01.2013р. несвоєчасно перераховано податку на суму 131639,94 грн., по строку виплати заробітної плати 04.02.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 279,32 грн., по строку виплати заробітної плати 15.02.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 101,67 грн, по строку виплати заробітної плати 20.02.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 88,60 грн., по строку виплати заробітної плати 02.03.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 31738,25 грн., по строку виплати заробітної плати 11.03.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 70,86грн, по строку виплати заробітної плати 30.03.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 34946,11 грн, по строку виплати заробітної плати 12.04.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 450,60 грн., по строку виплати заробітної плати 30.04.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 44223,71 грн., по строку виплати заробітної плати 30.05.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 41056,25 грн., по строку виплати заробітної плати 07.06.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 2368,97 грн. по строку виплати заробітної плати 30.06.2013 р. несвоєчасно перераховано податку на суму 49355,19 грн.

Представники позивача у судовому засіданні та письмових поясненнях підтвердили, що зауважень, щодо фактичних обставин справи та даних наведених в акті перевірки, щодо порушення позивачем застосування податкової соціальної пільги по 1 особовому рахунку (ОСОБА_4) без наявності заяви та підтверджуючих документів (Чорнобильця 1 або 2 групи) та факту подання податкових розрахунків про суми нарахованих (виплачених) доходів і утриманих з них податків з фізичних осіб за формою 1-ДФ за 2-4 кв.2012 та 1-4 кв.2013р. з недостовірними відомостями та помилками у нього відсутні, зазначені порушення мали місце. (а.с. 1-2 т. 2)

На виконання приписів ч. 1 ст. 71 КАС України докази, що підтверджують наявність заяви та підтверджуючих документів для застосування податкової соціальної пільги гр. ОСОБА_4, подання розрахунків за формою 1-ДФ за 2-4 кв.2012 та 1-4 кв.2013р. з достовірними відомостями та без помилок або своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб позивачем до суду не подано.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, окрім того доказів що спростовують такі обставини до суду не подано.

Згідно п.п. а та б п. 176.2. ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. (п.п.169.2.2 ст. 169 Податкового кодексу України)

Згідно п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. ( п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України)

Приписами п. 36.1 та п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на його фінансовий стан, оскільки така обставина з огляду на положення вищезазначених норм не є підставою звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб.

З огляду на положення вищезазначених норм та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про правомірність визначення податкового зобов'язання та застосування штрафної фінансової санкції за порушення позивачем порядку застосування податкової соціальної пільги, яке призвело до заниження податкового зобов'язання, застосування штрафної фінансової санкції за подання податкових розрахунків про суми нарахованих (виплачених) доходів і утриманих з них податків з фізичних осіб за формою 1-ДФ з недостовірними відомостями та помилками та застосування штрафної фінансової санкції за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001002211 від 22.05.2014 року судом встановлено.

Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" є державним підприємством.

Відповідно до Постанови КМУ від 23 лютого 2011 р. N 138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями» та п.153.3 ст. 153 Податкового Кодексу України №2755 від 21.12.2010 р. позивач здійснює оподаткування дивідендів.

Підприємством надано до Чугуївської ОДПІ «Розрахунок частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами їх об»єднаннями» №9086697205 від 06.02.2013р. відповідно до якого відображена частина прибутку, що підлягає сплаті у сумі 223650,0 грн.

Вказана сума виплаченого доходу відображена в обов'язковому додатку до декларації з податку на прибуток АВ - «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів» та нарахована сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному періоді у сумі 46967,0грн.

Нарахована сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що відображена в додатку АВ, відображена у ряд. 20 податкової декларації з податку на прибуток за 2012рік №9091260831 від 25.03.14р. у сумі 46967,0грн.

Відповідно до наказу Мінфіну України від 28.09.2011р. № 1213 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» рядок 33 декларації є загальною сумою нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний період та складається сумарно із рядку 14 та рядку 20 декларації. ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" надана декларація з податку на прибуток в якій задекларовано в рядку 14 - прочерк, в рядку 20 - 46967,0грн., при цьому по рядку 33 відсутні нарахування.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку.

Відповідно до підпункту 153.3.1 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Підпунктом 153.3.2 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої.

Відповідно до підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

В силу положень підпункту 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів).

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже виходячи з положень чинного законодавства та фактичних обставин справи суд доходить до висновку, що позивачем не задекларована загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за 2012 рік у сумі 46967грн. та не відображена у рядку 33 декларації з податку на прибуток, яка підлягає до сплати в бюджет авансовими внесками в розмірі 3914,00 грн. та відображається у рядку 34 декларації з податку на прибуток, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України №2755 від 21.12.2010р. та наказу Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства».

Як свідчать матеріали справи на протязі 2013р. щомісячний авансовий внесок по податку на прибуток позивачем було сплачено, але в декларації з податку на прибуток сума авансового внеску не відображені у зв'язку з чим вказані суми авансових внесків по особовому рахунку підприємства по сплаті податку рахуються як переплата та не можуть бути зменшені за рахунок авансового внеску при виплаті дивідендів, оскільки не є задекларованими платником податку.

При цьому повноваженнями податкового органу не передбачено самостійне внесення змін до податкової звітності та визначення нарахованого податкового зобов'язання платника податку, без проведення контрольних заходів у формі перевірок та прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0001002211 від 22.05.2014 року, яким визначено податкове зобов'язання платника податку. Отже позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Окрім того суд зазначає, що Законом України від 04.07.2013 р. N 403-VII, що набрав чинності 04.08.2013 р., до Податкового кодексу України було внесено зміни, які прямо дозволили платникам податків враховувати сплату авансового внеску під час виплати дивідендів в оплату щомісячних авансів з податку на прибуток.

Так, у зміненій згаданим Законом редакції Податкового кодексу України абзацами п'ятим та шостим пункту 57.1 статті 57 встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таким чином, внесені до Податкового кодексу України зміни прямо дозволяють зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах.

Отже суд приходить до висновку, що позивач в подальшому має право зарахувати сплачені авансові внески при виплаті дивідендів в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, за умови, що такі внески є задекларованими самостійно платником податку або контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки.

Згідно ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 статті 2 КАС України).

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав до суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0001002211 від 22.05.2014, №0001611702 від 21.05.2014 р., №0004181702 від 01.08.2014 р. не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки, предметом позову є вимоги майнового характеру на суму 731604,00 грн., отже 2% від вказаної суми складає 14632,00 грн.

Враховуючи, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 4872,00 грн., а позивачем згідно платіжного доручення №1390 від 28.08.2014 року сплачено судовий збір у сумі 1827,00 грн., таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" решту суми судового збору в розмірі 3045,00 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 128, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (Харківська область, м. Чугуїв мікрорайон "Авіатор" 162, код 08305644) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) судовий збір в сумі 3045,00 грн. (три тисячі сорок п'ять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.