Постанова № 41187452, 30.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 жовтня 2014 р. №820/17282/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Коломєйцевої О.П., відповідача - Онищенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Завод"Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель", з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів , в якому просить суд, скасувати, як незаконне податкове повідомлення-рішення СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів за формою "В-4" від 02.10.14 р. № 0000374000 відносно ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про зменшення суми від'ємного значення ПДВ за червень 2014 р. у розмірі 13257,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та вважає висновки акту перевірки, щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу необґрунтованими.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Завод"Південкабель" з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ в сумі 2998 972,0 грн. та достовірності бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2014 року в сумі 3360362,00 грн., за результатами якої складено акт № 272 /28-09-40-14/00214534 від 19.09.2014 року.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було винесено податкове повідомлення-рішення №0000374000 від 02.10.14 року про зменшення суми від'ємного значення ПДВ за червень 2014 р. у розмірі 13257,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, юридичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 272/28-09-40-14/00214534 від 19.09.2014 року висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту за червень 2014 р. на суму 13257,13 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за червень 2014 року на 13 257,13 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Завод"Південкабель" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000374000 від 02.10.14 року про зменшення суми від'ємного значення ПДВ за червень 2014 р. у розмірі 13257,00 грн. є висновок відповідача про неправомірність декларування позивачем у червні 2014 року податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних ТОВ "Будтрейд -7" № 60 від 27.06.2014 року та №61 від 27.06.2014 року.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Завод"Південкабель" ( як замовником) та ТОВ "Будтрейд-7" ( як підрядником) було укладено договір підряду №1 від 17.04.2014 року . Предметом договору є виконання ремонтно-будівельних робіт будівель та споруд заводу, а також ремонт, наладка верстатів, обладнання та інші роботи не заборонені законодавством України .

Факт виконання робіт підрядником ТОВ "Будтрейд" підтверджуються первинними документами : рахунками - фактури, договірною ціною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. від 27.06.2014р. на загальну суму 4734,79 грн., в тому числі ПДВ на суму 789,13 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт №2 за червень 2014 року від 27.06.2014р. на суму 4734,79 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за червень 2014 року від 27.06.2014р. на суму 74808 грн., податковими накладними № 60 від 27.06.2014 року та №61 від 27.06.2014 року ( а.с. 26-28, 38- 49)

Податкова накладна № 60 від 27.06.2014 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.07.2014 р., що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних. (а.с. 30 )

Оплата за отримані послуги (роботи) за договором №1 від 17.04.2014 року була проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №3560 від 15.07.2014 року, №3679 від 18.07.2014 року , №3660 від 18.07.2014 року , наявними в матеріалах справи.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що вказана сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними, які не мають недоліків, податкова накладна № 60 від 27.06.2014р. зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, актів виконаних робіт.

Факт придбання послуг (робіт) документально підтверджено первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором; рахунками - фактури, договірною ціною, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних ТОВ "Будтрейд-7" був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано. Проте позивачем подано до суду на підтвердження вищезазначеного виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ "Будтрейд-7" , витяг з реєстру платників податку на додану вартість.

Придбання позивачем послуг (робіт) у ТОВ "Будтрейд-7", було обумовлено необхідністю ремонту будівлі Публічного акціонерного товариства "Завод"Південкабель", згідно проекту плану ремонту зданій та споруд на 2014 рік.

З матеріалів справи вбачається, що факт переміщення будівельних матеріалів підтверджується накладними на внутрішнє переміщення матеріалів з відміткою про їх отримання та ввезення на територію позивача згідно накладної, листом № 7 від 17.04.2014 року ТОВ "Будтрейд-7" повідомила позивача про перелік осіб, які виконуватимуть ремонтно-будівельні роботи згідно договору № 1 від 17.04.2014р.

Судом встановлено, що ТОВ "Будтрейд-7" має відповідну ліценцію на будівельну діяльність серії АВ №289429 від 14.02.2014 р.

Таким чином, зазначене підприємство має право здійснювати вказану діяльність та наявність такої ліцензій підтверджує відповідність його організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам. Доказів скасування зазначеної ліцензій відповідачем до суду не подано.

Окрім того, судом встановлено, що згідно Довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Будтрейд-7" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ "Завод"Південкабель" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПАТ "Завод"Південкабель" із ТОВ "Будтрейд-7", їх вид, обсяг, якість та розрахунки та відображення в податковому обліку таких операцій (а.с. 50-52)

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаним іншого результату, ніж виконання будівельних робіт. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вищевказаним договором, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у ТОВ "Будтрейд-7".

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму, яка підтверджена податковими накладними, складеними контрагентом позивача, у зв'язку з придбанням позивачем послуг (робіт) які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про завищення суми податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки висновок податкового органу про завищення податкового кредиту за червень 2014 року не знайшов свого підтвердження, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача, що вказане порушення призвело до завищення від'ємного значення за червень 2014 року на суму 13257,13 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000374000 від 02.10.14 р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів за формою "В-4" від 02.10.14 р. № 0000374000 відносно ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про зменшення суми від'ємного значення ПДВ за червень 2014 р. у розмірі 13257,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" (61099, м. Харків вул. Автогенна 7, код ЄДРПОУ 00214534) судові витрати у розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 3 листопада 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.