Постанова № 41187110, 24.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 жовтня 2014 р. № 820/15904/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Сотнікової Є.Ф.,

представника позивача 1 - Страхової Г.О.,

представника позивача 2 - Таран О.О.,

представника відповідача -Круглової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Харківський завод "Оргтехніка" до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області про скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Харківський завод "Оргтехніка", звернувся до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати п. 1.1., 1.2., 1.3. розпорядження про усунення порушень санітарного законодавства № 48 від 29.07.2014 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 25.07.2014 р. заступником начальника відділу санітарного нагляду Управління організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області було складено Акт перевірки дотримання санітарного законодавства щодо проведеної перевірки ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка». 29.07.2014 р. заступником президента з питань ОП та ОНС було надано мотивовані заперечення стосовно виявлених порушень пп. 2.1.2, 2.1.6, 2.1.7 ДПС 2.2.7.029-99, зазначених в акті перевірки. Однак, не зважаючи на надані заперечення заступником головного державного санітарного лікаря Харківської області 29.07.2014 р. було винесено розпорядження про усунення порушень санітарного законодавства № 48 від 29.07.2014 р. Позивач вважає, що п. 1.1., 1.2., 1.3. розпорядження є незаконними та необґрунтованими, в зв'язку з чим такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та поданих до суду запереченнях проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення планової перевірки санітарного законодавства ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» було встановлено порушення ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення». В результаті виявлених порушень санітарного законодавства, заступником головного державного санітарного лікаря Харківської області Тонкошкур Т.І. було винесене розпорядження про усунення порушень санітарного законодавства від 29.07.2014 №48. Відповідач вважає оскаржуване розпорядження прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, доводи та обґрунтування, зазначені позивачем, не вказують на наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 25.07.2014 року на підставі Наказу № 367 від 10.06.2014 р. та направлення на перевірку № 353 від 02.07.2014 р. Головним управлінням Держсанепідслужби у Харківській області проведена планова перевірка ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка», а саме: адміністративно-побутових приміщень, транспортну дільницю, енерго-ремонтну службу (м. Харків, пр. Гагаріна, 20) ливарно-складального цеху (майданчик №2, м. Харків, пров. Серіковський, 1-А)

За результатами зазначеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка», яким встановлені порушення ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення».

29.07.2014 року на підставі даного акту відповідачем винесене Розпорядження про усунення порушень санітарного законодавства № 48, яким зобов'язано ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка», зокрема, забезпечити виконання наступних заходів: п. 1.1. скласти спеціальні паспорти на кожне місце зберігання відходів згідно з вимогами п.2.1.2 ДСП 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення»; п.1.2. забезпечити проведення лабораторного контролю за станом навколишнього середовища в районі розміщення місць зберігання відходів на майданчику № 2 по пров. Серіковський, 1-А, відповідно до п.2.1.6 ДСП 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення». Періодичність контролю, місця виміру і перелік шкідливих речовин, які контролюються, узгодити з Харківським міським управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області; п.1.3. Розробити та узгодити з Харківським міським управлінням з ХМУГУ Держсанепідслужби України інструкції стосовно видалення і способу знешкодження токсичних промислових відходів згідно з вимогами п.2.1.6 ДСП 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення».

Що до позовних вимог про скасування п.1.1., 1.2., 1.3. вказаного розпорядження суд зазначає наступне:

Пунктом 2.1. ДСанПіН 2.2.7.029-99 встановлені гігієнічні вимоги до збирання та тимчасового зберігання промислових відходів на промислових майданчиках.

Підпунктом 2.1.1. ДСанПіН 2.2.7.029-99 встановлено, що кожне промислове підприємство повинне розробити інструкцію та план заходів щодо збирання і тимчасового розміщення (зберігання) промислових відходів на промислових майданчиках відповідно І, II та III класів небезпеки. Відходи в міру їх накопичення збирають у тару, призначену для кожного класу з дотриманням правил безпеки, а потім доставляють для тимчасового зберігання на промисловий майданчик (цех, ділянка, склад) і залишають на відведеному місці для подальшого перевезення на об'єкти утилізації, місця знешкодження або захоронення.

Пп. 2.1.2. ДСанПіН 2.2.7.029-99 зазначено, що на кожне місце (об'єкт) зберігання відходів повинен бути складений спеціальний паспорт, у якому зазначаються технічні характеристики місця, найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць (об'єктів).

Згідно статті 1 Закону України «Про відходи», поводження з відходами - це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Зберігання відходів це - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Судом встановлено, що ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» не здійснює діяльності, пов'язаної з поводженням з відходами, не займається зберіганням відходів, спеціально відведених місць чи об'єктів (місць розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо) не має. Вказані дії в розумінні Закону України «Про відходи» здійснюється іншим суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄДИНІ ЕКОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» на підставі договору №1217/5У від 17.12.2013 р. та ліцензій на поводження з небезпечними відходами, які надають такому суб'єкту повноваження здійснювати поводження з відходами.

Так на виконання умов вказаного договору підприємством за поточний рік було передано лампи люмінесцентні згідно акту надання послуг № ОУ-31-03/10 від 31.03.2014 р. та № ОУ-22-08/3 від 22.08.2014 р.

Згідно листів Міністерства екології та природних ресурсів від 04.08.2011 р. N 14364/07/10-11, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 04.08.2011 р. N 7/12-8463 та Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПС України від 16.12.2011 р. N 258 місця тимчасового зберігання відходів не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.

Відповідно да листа Департаменту дозвільно - ліцензійної діяльності та регуляторної політики Мінприроди від 07.1-.2-14р № 7/2971-14 щодо паспортів місць зберігання відходів, форма паспортів для місць тимчасового зберігання відходів перед їх передачею на видалення та утилізацію не встановлено, процедура погодження та затвердження відсутні.

Отже, з огляду на вищевикладене та з урахуванням положень договору №1001/4ОУ від 01.10.2013 р. про надання послуг щодо поводження з відходами суд приходить до висновку, що позивач не здійснює діяльності пов'язаної з поводженням з відходами, не займається зберіганням відходів, та не має спеціальних місць зберігання відходів. В зв'язку з чим у нього немає підстав складати паспорти на кожне місце зберігання відходів, здійснювати лабораторний контроль за станом навколишнього середовища в районі місць зберігання відходів, узгоджувати з територіальним органом Держсанепідслужби періодичність контролю, місця виміру та перелік шкідливих речовин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пункти 1.1., 1.2., 1.3. розпорядження є безпідставним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (частина 2 статті 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 3 статті 86).

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності винесеного ним припису.

Частина 2 статі 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача щодо скасування п.п. 1.1., 1.2, 1.3 Розпорядження Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області про усунення порушень санітарного законодавства № 48 від 29.07.2014 р. правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Харківський завод "Оргтехніка" до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області про часткове скасування розпорядження задовольнити.

2. Скасувати п. 1.1., п.1.2, п.1.3 Розпорядження Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області про усунення порушень санітарного законодавства № 48 від 29.07.2014 р.

3. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 29.10.2014р.

Суддя Рубан В.В.