Ухвала суду № 41184130, 27.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 371/245/14-ц Головуючий у І інстанції Капшук Л. О.Провадження № 22-ц/780/5745/14 Доповідач у 2 інстанції Журба С.О.Категорія 56

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю „Комфі Трейд", про захист прав споживача, зобов'язання провести гарантійний ремонт мобільного пристрою, стягнення пені,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував наступним:

10 липня 2012 року він за 6999,00 гривень придбав в магазині «Комфі», який належить ТОВ «Комфі Трейд», мобільний пристрій моделі Samsung GT-I9300 Galaxy S III, серійний номер НОМЕР_1. Згідно гарантійного талону придбаного пристрою гарантійний термін на нього становить 1 рік.

У травні 2013 року в роботі мобільного пристрою відбувся збій, у зв'язку з чим він звернувся до сервісного центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ФОП ОСОБА_2.), який займається обслуговуванням мобільних пристроїв, проданих торгівельною мережею ТОВ „Комфі Трейд". 23 травня 2013 року сервісним центром було проведено оновлення програмного забезпечення мобільного пристрою. Після повернення працівниками сервісного центру мобільного пристрою позивачу, на його екрані (сенсорі) було виявлено пляму невідомого походження. 24 травня 2013 року позивач звернувся до сервісного центру „ІНФОРМАЦІЯ_1" із заявкою на проведення гарантійного ремонту. В усній формі працівники сервісного центру повідомили, що у мобільному пристрої зламався сенсорний екран, і що за його ремонт необхідно сплатити 2500 гривень. 31 травня 2013 року позивач подав заяву до сервісного центру, в якій просив повідомити письмово про причини виникнення вказаної поломки мобільного пристрою та безкоштовно усунути вказані недоліки згідно гарантійних зобов'язань. 22 червня 2013 року він знову звернувся до відповідача з відповідною скаргою. 02 липня 2013 року ФОП ОСОБА_2 було надано письмову відповідь на заяву від 24 травня 2013 року, якою було відмолено у проведенні ремонту мобільного пристрою у зв'язку з тим, що пошкодження такого пристрою виникло вже після його повернення.

Бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні гарантійного ремонту мобільного пристрою у встановлений п. 9 ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів" 14-денний термін, позивач вважає протиправною. У разі затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. На підставі наведеної норми, виходячи з тривалості затримки, який склав 256 днів (з 8 червня 2013 року по 18 лютого 2014 року) та вартості товару позивач розрахував розмір неустойки, яка має бути йому виплачена - 17917,44 грн. Враховуючи викладене, позивач просив зобов'язати відповідача провести безкоштовний гарантійний ремонт належного йому мобільного пристрою, зокрема усунути поломку у вигляді плями на сенсорному екрані пристрою, стягнути пеню за затримку усунення недоліків мобільного пристрою в сумі 17 917,44 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1900,00 грн.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 11 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтувала скаргу тим, що 23 травня 2013 року позивач звернувся до сервісного центру, оскільки були проблеми із загальними функціями пристрою. У центрі було проведено платний ремонт телефону та здійснено оновлення програмного забезпечення. Телефон позивачу повернуто, претензій він не мав. 24 травня 2013 року позивач звернувся зі скаргою на появу плями невідомого походження та вимогою усунути її безкоштовно, на що йому відмовлено, запропоновано проведення платного ремонту, оскільки центр не несе відповідальності за появу нових несправностей в апараті. Зазначає, що пляма не може бути наслідком проведення попереднього ремонту. Вважає, що позивач не має права на гарантійний ремонт пристрою, оскільки поломка сталася з його вини.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Судом встановлено, що 10 липня 2012 року позивач придбав в магазині «Комфі», який належить ТОВ «Комфі Трейд», мобільний пристрій моделі Samsung GT-I9300 Galaxy S III, серійний номер НОМЕР_1. Згідно гарантійного талону гарантійний термін на пристрій становить 1 рік. Мобільний пристрій було придбано за кошти в сумі 6 999 гривень. Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.

23 травня 2013 року позивач звернувся до сервісного центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ФОП ОСОБА_2.), який займається обслуговуванням мобільних пристроїв, проданих торгівельною мережею ТОВ „Комфі Трейд". 23 травня 2013 року сервісним центром було проведено діагностику пристрою та встановлено, що необхідно провести оновлення програмного забезпечення. Зазначене оновлення було проведено, а телефон повернуто позивачеві. Вартість роботи склала 160 гривень. Позивач отримав мобільний телефон, претензій до сервісного центру не мав. Зазначені обставини підтверджені квитанцією № 5728151, додатковою угодою до квитанції, копією касового чеку № 27 від 23 травня 2013 року.

24 травня 2013 року позивач повторно звернувся до сервісного центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» із заявкою на проведення гарантійного ремонту. Телефон прийнято згідно талону № BT2QKMI/ 5729757, в якому зазначено, що ремонт є платним.

31 травня 2013 року позивач подав до сервісного центру заяву, в якій просив повідомити письмово про причини виникнення плями на сенсорі мобільного пристрою та безкоштовно усунути вказані недоліки згідно гарантійних зобов'язань на такий пристрій. Не отримавши відповіді на заяву, 22 червня 2013 року по вказаному питанню позивач надіслав скаргу.

02 липня 2013 року сервісним центром було надано письмову відповідь на заяву позивача від 24 травня 2013 року, якою було відмовлено у проведенні ремонту мобільного пристрою із посиланням на ті обставини, що пошкодження пристрою виникло вже після повернення його позивачу.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг. Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 8 вищевказаного Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

23 травня 2013 року ОСОБА_3, реалізуючи своє право вибору виконавця гарантійних зобов'язань, звернувся до сервісного центру, де було проведено оновлення програмного забезпечення. 24 травня 2013 року позивач звернувся до сервісного центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» з вимогою усунути пляму на сенсорі, на що йому було повідомлено про можливість проведення платного ремонту, оскільки відповідач вважав, що пошкодження не охоплюється гарантійними зобов'язаннями. 31 травня 2013 року позивач подав до сервісного центру заяву, в якій просив повідомити письмово про причини виникнення плями на сенсорі мобільного пристрою та наполягав на безкоштовному усуненні вказаних недоліків згідно гарантійних зобов'язань на такий пристрій.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживача» при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка у розмірі одного відсотка вартості товару.

Зважаючи на наведені норми, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача як з організації, що здійснює гарантійне обслуговування товарів, і яка не виконала гарантійного ремонту у встановлений законом термін, суми пені за весь час такої затримки та зобов'язання провести гарантійний ремонт виробу.

З вищевказаними висновками суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи їх виваженими та обґрунтованими. При цьому колегія суддів критично відноситься до посилань відповідача на те, що виявлені пошкодження товару виникли з вини позивача та не підлягають гарантійному ремонту. Статтею 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

У відповідності до положень п. 4 ст. 17 Закону України „Про захист прав споживачів" у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи.

З наведеної норми вбачається, що обов'язок доведення того, що недоліки товару виникли з вини споживача, покладається на продавця (виконавця, підприємства, яке виконує його функції), а вданому випадку на відповідача як організації, що здійснює сервісне та гарантійне обслуговування даного виду товару. Законодавець встановив й спосіб доведення таких обставин - шляхом організації проведення відповідної експертизи, чого в даному випадку здійснено не було. При цьому колегія суддів не приймає твердження відповідача (з посиланням на ст. 17 Закону України „Про захист прав споживачів" та п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджених постановою КМУ № 506 від 11.04.2002 року) щодо того, що він має права на проведення вищезгаданої експертизи виключно після надходження відповідної письмової заяви споживача, оскільки таке твердження не відповідає положенням наведеної норми Закону України „Про захист прав споживачів", яка має вищу в порівнянні з підзаконним актом юридичну силу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність посилань відповідача на те, що дане пошкодження виробу сталося з вини позивача через порушення правил експлуатації виробу і не підпадає під гарантійні зобов'язання. За таких умов такі посилання не можуть бути прийняті судом. Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

З огляду на неведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив її обставини, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: