Рішення № 41181751, 21.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17638/14 21.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Антисептик» До Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг»Простягнення 15 158, 62 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Науменко В.А. - представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму боргу за виконану роботу в розмірі 14 045, 22 грн. за Контрактом №14/08-А від 14.08.2013р., пеню в розмірі 917, 15 грн., 3% річних в розмірі 196, 25 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 827, 00 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 26.08.2014 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 18.09.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На призначені судові засідання 18.09.2014р. та 21.10.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 09.09.2014р., 26.09.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Контракт №14/08-А на виконання вогнезахисної обробки металевих конструкцій повітроводів (надалі - Контракт) на об'єкті: «Коригування проекту будівництва офісного центру з приміщеннями для обслуговування населення та підземним паркінгом по вул. Дорогожицькій, 8 у Шевченківському районі м. Києва» та додаткова угода до Контракту.

Судом встановлено, що по закінченню виконання робіт з вогнезахисного оброблення 31 січня 2014 року були підписані Акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 34 045, 22 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Відповідно до п. 2.2.4 Контракту, Відповідач зобов'язався провести оплату виконаних підрядних робіт Позивачем не пізніше 15-ти банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт

Станом на 07.08.2014р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 14 045, 22 грн.

Отже, матеріали справи свідчать, що Позивач виконав замовлені Відповідачем роботи якісно, у встановлений Договором строк і тому Відповідач зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт.

Однак, Відповідач покладеного на нього обов'язку за договором щодо оплати не виконав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами контракту №14/08-А від 14 серпня 2013 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 2.2.4 Контракту, Відповідач зобов'язався провести оплату виконаних підрядних робіт Позивачем не пізніше 15-ти банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та п. 2.2.4 контракту, відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт в термін встановлений договором, відповідачем надано не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 14 045,22 грн., а позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5.2. Контракту за порушення Відповідачем строку оплати виконаних підрядних робіт, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.2. Контракту, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 917, 15 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 196,25 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги підлягають задоволенню повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК Інжиніринг» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67; Код: 14278213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антисептик» (07500, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Новопрорізна, буд. 8-А; Код: 38306566) суму основного боргу за виконану роботу в розмірі 14 045, 22 грн. (чотирнадцять тисяч сорок п'ять грн. 22 коп.), пеню в розмірі 917, 15 грн. (дев'ятсот сімнадцять грн. 15 коп.), 3% річних в розмірі 196, 25 грн. (сто дев'яносто шість грн. 25 коп.) а також 1 827, 00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.10.2014р.

Суддя І.І.Борисенко