Постанова № 41181725, 27.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р. Справа№ 5011-18/8180-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 05.10.2012 року Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2012 року

у справі № 5011-18/8180-2012 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

про стягнення 188 691,77 грн

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Вакуленко О.М. - довіреність від 16.10.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення 188 691,77 грн (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), що становить 165 313,27 грн пені та 23 378,50 грн - 3% річних, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення від 17.09.2007 року, вимог ст. ст. 759, 765 ЦК України, несвоєчасно і неповно сплачував орендну плату, в результаті чого у відповідача за період з квітні 2009 року по серпень 2010 року виникла заборгованість в сумі 321 434,63 грн, що підтверджено Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі № 5011-36/5174-2012, яким зазначену суму заборгованості стягнуто на користь позивача. Посилаючись на приписи ст. ст. 610, 612, 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 165 313,27 грн та 23 378,50 грн - 3% річних за порушення зобов'язань по оплаті орендної плати в строк визначений договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2012 року у справі № 5011-18/8180-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 23 522, 21 грн пені, 15 239, 88 грн. 3% річних з простроченої суми за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року, як встановлено у рішенні господарського суду міста Києва у справі № 5011-36/5174-2012 від 12.06.2012 року. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», через місцевий господарський суд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, порушення норм процесуального та матеріального права. Апелянт стверджує, що суд, в порушення вимог ст. ст. 4-2, 4-3, 34, 82 ГПК України, не прийняв до уваги письмові та усні пояснення і докази відповідача, невірно застосував приписи ст. ст. 258, 261, 263, ЦК України, щодо застосування строку позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення господарського суду від 06.09.2012 року у справі прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року апеляційне провадження у справі № 5011-18/8180-2012 було зупинено до розгляду у судах справи № 5011-36/5174-2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення боргу з орендної плати в сумі 321 434, 63 грн за квітень 2009 - серпень 2010 років включно.

Постановами Вищого господарського суду України від 10.01.2013 року, від 15.08.2013 року, від 19.02.2014 року у справі № 5011-36/5174-2012 рішення господарського суду міста Києва та постанови Київського апеляційного господарського суду скасовані, справу неодноразово передавалося на новий розгляд.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.10.2013 року у справі № 5011-36/5174-2012 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 25 677 грн 59 коп. заборгованості з орендної плати, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

05.06.2014 року Київським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду від 04.09.2014 року відмовлено в задоволені касаційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 року по справі № 5011-36/5174-2012 залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що рішення по справі № 5011-36/5174-2012 набрало законної сили, провадження у справі № 5011-18/8180-2012 підлягає поновленню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 року поновлено апеляційне провадження у справі 5011-18/8180-2012, розгляд справи призначено на 27.10.2014 року.

В судовому засіданні 27.10.2014 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 06.09.2012 року у справі 5011-18/8180-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягнені пені та річних за пропуском строку позовної давності.

Позивач не скористався правом участі в судовому засіданні, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, надіслав заяву від 23.10.2014 року про розгляд справи без його участі, оскільки не має можливості з'явитися у судове засідання за станом здоров'я.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

17.09.2007року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець за договором, позивач у справі) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (нині Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди б/н за реєстровим № 4602, за умовами п.1.1-1.5 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 95,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Договором сторони передбачили що, передача об'єкта оренди у володіння орендаря здійснюється протягом двох робочих днів після підписання цього договору та оформлюється актом-прийому передачі, в якому вказується технічний стан приміщення, характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна орендарю (п. 2.1 договору). Згідно з п. 4.3.1 договору, орендар зобов'язався у повному обсязі та своєчасно вносити орендні платежі.

Відповідно до п. 3.1 договору, розмір щомісячної орендної плати визначено у розмірі 2 398,00 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України на день укладення договору (17.09.2007року) становив 12 109,90 грн.

За умовами договору орендар протягом трьох робочих днів після підписання договору сплачує орендодавцю авансовий платіж, що дорівнює подвійному розміру орендної плати визначеної у п. 3.1 цього договору, який зараховується як орендна плата за перший та останній місяці оплатного користування об'єктом оренди (п. 3.3 договору). Подальше внесення орендних платежів проводиться щомісячно в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним п. 3.4 договору. Розрахунки за орендними платежами здійснюються у національній валюті України за офіційним курсом долара США на дату проведення платежу на рахунок орендодавця.

Договором сторони передбачили майнову відповідальність за порушення зобов'язань по оплаті орендної плати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми орендної плати, визначеної в п. 3.1. цього договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання (п. 7.5. договору). Договір укладений строком на 7 років (п. 8.1 договору).

Відтак, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. ст. 759, 774 ЦК України, ст. ст. 283, 288 ГК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній, оплатний. Двосторонній - оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки по відношенню до іншої сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Нормами ст. 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

На виконання умов договору сторонами 17.09.2007 року було підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди.

Позивач стверджує, що відповідач своє грошове зобов'язання з внесення орендної плати належним чином не виконував, що факт порушення зобов'язання по оплаті за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року включно у розмірі 321 434,63 грн встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі №5011-36/5174-2011, тому просить стягнути з відповідача 165 313,27 грн. пені та 23 378,50 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми (з врахуванням доповнення до позовної заяви), нарахованих згідно умов п. 7.5 договору та вимог ст. 625 ЦК України.

Місцевий господарський суд, посилаючись на Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі №5011-36/5174-2011, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року, відтак набрало законної сили, ч.2 ст.35 ГПК України, згідно якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, приписи ст.ст. 218, 230, 232 ГК України, ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визнав правомірним нарахування позивачем пені та річних, задовольнив позовні вимоги позивача частково в сумі 23 522,21 грн пені та річних в сумі 15 239,88 грн, визначивши, що заборгованість по оплаті орендної плати виникла у відповідача за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року (менший, ніж заявлено позивачем, як встановлено рішенням суду у справі №5011-36/5174-2011).

При цьому місцевий господарський суд, посилаючись на ч. 1 і 2 ст. 258, ч.1 ст. 261 ЦК України дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності на звернення з вимогою про захист свого цивільного права на стягнення пені, оскільки наявність заборгованості відповідача перед позивачем встановлена рішенням господарського суду лише 12.06.2012 року, відтак строк позовної давності починає перебіг саме з даного часу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що факт заборгованості відповідача перед позивачем встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року у справі №5011-36/5174-2011, яке в силу ст. 35 ГПК України, має преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі.

Однак, колегія звертає увагу на те, що Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2013 року у справі № 5011-36/5174-2012 Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду Рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2013 року у справі № 5011-36/5174-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року, позов задоволено повністю, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 борг у розмірі 321 434 грн 63 коп.

Проте, Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2013 року Рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у справі № 5011-36/5174-2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, ВГсуд України наголосив на необхідність дослідження судом правомірності закриття банком рахунку та відкриття нового рахунку клієнту без його згоди, дослідження наявності чи відсутності коштів на р/р 26000651859901, надходження коштів на рахунок позивача та можливість користування ними.

За результатами нового розгляду Рішенням господарського суду м. Києва від 28.10.2013 року у справі № 5011-36/5174-2012 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 25 677,59 грн заборгованості з орендної плати, в іншій частині у задоволені позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року у справі № 5011-36/5174-2012 рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року у справі № 5011-36/5174-2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги, стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 321 434 грн 63 коп. Однак, 29.04.2014 року, Постановою Вищого господарського суду касаційну скаргу задоволено, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року у справі № 5011-36/5174-2012 скасовано, передано справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

05.06.2014 року Київським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року залишено без змін. Дану Постанову апеляційної інстанції залишено без змін Постановою Вищого господарського суду від 04.09.2014 року.

Відтак, остаточним рішенням суду у справі № 5011-36/5174-2012 встановлено, що договором оренди від 17.09.2007 року сторони встановили фіксований розмір орендної плати (п.3.1, п.3.4), який може змінюватися, за погодженням сторін, починаючи з 4-го року користування майном в порядку визначеному п.п. 3.6, 3.7 договору.

У межах розгляду справи № 5011-36/5174-2012 судом було встановлено, що:

- окрім договору оренди між позивачем, як кредитором, та відповідачем, як позичальником, було укладено договір кредиту № 651/4-157 від 18.03.2008 року, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 157000 доларів США. Відповідно до умов кредитного договору (п. 2.8, ст. 2, п. 3.2.2, ст.3), п. 6.1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» кредитор (банк) має право здійснювати договірне списання з поточних рахунків Позичальника, відкритих ним в МОФ АКБ «Укрсоцбанк» (Миколаївська обласна філія), грошових коштів, по мірі їх надходження, для погашення існуючої заборгованості позичальника за кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки, на підставі меморіальних ордерів, оформлених Кредитором, відповідно до умов кредитного договору та у порядку. За умовами п. 2.8 Договору кредиту, Позичальник доручив Кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів по мірі їх надходження, в розмірі існуючої заборгованості за Договором, в тому числі Кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливою неустойкою з поточного рахунку Позичальника відкритого в МОФ АКБ «Укрсоцбанк» на підставі меморіальних ордерів.

- 08.10.2008 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив, у зв'язку з відкриттям поточного рахунку в МОФ АКБ «Укрсоцбанк» перераховувати щомісячні платежі за Договором оренди на відкритий в Миколаївській обласній філії р/р 26009640911411. Зазначений поточний р/р 26009640911411 позивача також зазначено в Додатку № 1 до Договору кредиту.

- 24.04.2009 року у зв'язку з реорганізацію Миколаївської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» створено на її базі Миколаївське відділення ООФ ПАТ «Укрсоцбанк» м. Одеса, що стало підставою автоматичного закриття поточного рахунку клієнта р/р 26009640911411 та відкриття нового р/р 26000651859901, що відповідає Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою правління Національного Банку України № 492 від 12.11.2003 року, оскільки зміна р/р 26009640911411 на р/р 26000651859901 відбулася не за ініціативою відповідача чи позивача як суб'єктів господарювання або за їх волевиявленням, а в зв'язку з реорганізацію філій ПАТ «Укрсоцбанк», тому згоди позивача на автоматичну зміну рахунків відповідно до положень вищевказаної Інструкції не вимагалася.

- залученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів відповідача за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року підтверджується надходження орендної плати від відповідача на р/р 26000651859901, який належить позивачу, що також випискою по особовому рахунку.

Суд першої, апеляційної та касаційної інстанції при прийнятті рішення у справі № 5011-36/5174-2012 встановили, що перераховувавши орендні платежі за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року, відповідач (орендар за договором) у деяких місяцях допускав порушення, сплачуючи встановлену договором орендну плату не в повному обсязі та з порушенням строку її внесення. Зокрема, з 2010 року орендар самостійно зменшив розмір встановленої договором орендної плати на 15% та орендна плата сплачувалась ним на рахунок орендодавця у меншому розмірі.

З огляду на наведене суди дійшли висновку про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року (включно) в сумі 3 212,51 дол. США, що станом на день прийняття рішення судом першої інстанції у справі № 5011-36/5174-2012 в гривневому еквіваленті відповідно до офіційно встановленого НБУ курсу (799,30 грн. за 100 дол. США) становило 25 677,59 грн.

Відтак, рішенням у справі № 5011-36/5174-2012 встановлено що за період з квітня 2009 по серпень 2010 (включно) відповідачем порушено зобов'язання перед позивачем по сплаті орендних платежів в сумі встановленій договором оренди, і його заборгованість на момент звернення позивача з даним позовом становила 3 212,51 дол. США, що в гривневому еквіваленті відповідало 25 677,59 грн.

Місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано, посилаючись на приписи ст.ст. 526, 530, 610-612 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що виконання зобов'язання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є підставою застосування відповідальності, передбаченої умовами договору, вимогами ст.625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», однак розрахував пеню та річні від заявленої позивачем суми боргу 321 434,63 грн, що суперечить рішенню у справі № 5011-36/5174-2012 .

Враховуючи наведене колегія дійшла висновку, що пеня та 3% річних за порушення зобов'язань за договором оренди повинна розраховуватися з моменту порушення права позивача із розрахунку боргу встановленого рішенням суду у справі № 5011-36/5174-2012 - 25 677,59 грн (за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року включно) і становить 1 984,56 грн.

В силу вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.5. договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми орендної плати, визначеної в п. 3.1. цього договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Дана умова договору відповідає вимогам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року нарахував відповідачу 165 313,27 грн. пені, звернувся з даним позовом до суду 21.06.2012 року, вважає, що строк позовної давності щодо стягнення неустойки (штраф пеня) - один рік ним не пропущений, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався коли він дізнався про порушення його права. - з травня 2012 року.

Відповідач у відзиві на позов, в апеляційній скарзі та в судових засіданнях зазначив, що строк позовної давності для стягнення пені за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року згідно договору оренди сплинув ще у квітні 2010 року.

У відповідності до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) встановлено спеціальна (скорочена) позовна давність в один рік.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд помилково визначив початком перебігу строку позовної давності Рішення суду у справі № 5011-36/5174-2012, оскільки, як встановлено судом право позивача щодо повної сплати орендної плати було порушено з січня 2010 року, з моменту коли орендар в односторонньому порядку зменшив розмір орендних платежів при зарахуванні орендної плати на рахунок позивача.

Навіть якщо початком строку позовної давності на нарахування пені вважати серпень 2010 року (момент виникнення заборгованості у повній сумі 25 677,59 грн), в силу вимог ст. 232 ГК України, нарахування такої припиняється через 6 місяців - у лютому 2011 року і, згідно розрахунку колегії становить 1 984,56 грн, однак, право на стягнення такої спливає через рік (ст.258 ЦК України), що за всіма можливими розрахунками є лютий 2012 року.

Враховуючи, що позов про стягнення пені позивачем подано до суду у червні 2012 року, тобто за спливом строку позовної давності, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Крім пені, позивач просив стягнути з відповідача 23 378,50 грн. річних з простроченої суми за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року включно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України оскільки, право кредитора вимагати сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсаційні (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги, що на стягнення річних в порядку ст. 625 ЦК України, згідно ст.257 ЦК України, встановлено загальний строк позовної давності - три роки, колегія визнає правомірним стягнення з відповідача 1 029,92 грн річних нарахованих за період з квітня 2009 року по серпень 2010 року включно з суми заборгованості за даний період - 25 677,59 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, однак під час апеляційного провадження скасовано рішення суду, яке мало суттєве значення для прийняття рішення у даній справі, тому рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2012 року у справі № 5011-18/8180-2012 підлягає зміні.

Судові витрати із сплати судового збору розподіляються відповідно вимог ст.ст.44-49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2012 року у справі № 5011-18/8180-2012 задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2012 року у справі № 5011-18/8180-2012 змінити.

3.Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (інд. 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (інд. 55001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 029 (одна тисяча двадцять дев'ять) грн 92 коп. річних з простроченої суми.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (інд. 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) в дохід Державного бюджету України 20 (двадцять) грн 60 коп. судового збору.»

4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Справу № 5011-18/8180-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

В.Г. Суховий