Ухвала суду № 41180195, 31.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про вжиття заходів до забезпечення позову

Справа № 910/23264/14

31.10.14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-будівельна фірма «СІЕНДЖІ»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА Україна»

про

стягнення 6 031 000,00 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісно-будівельна фірма «СІЕНДЖІ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА Україна» про стягнення 6 031 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правова підстава володіння та користування грошовими коштами у розмірі 6 031 000,00 грн., отриманими відповідачем згідно Генерального договору №003-08-25 від 05.05.2008 відпала, оскільки позивач листом №22/09 від 22.09.2014 відмовився від вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.11.2014.

До позовної заяви позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми 6 031 000,00 грн., а саме на грошові кошти та у тому числі на майно, належне боржнику:

- Автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію (АГНКС), місце розташування: с. Пилиповичі 49км+560 м ліворуч дороги Київ-Ковель, Бородянський район, Київська обл.;

- АГНКС «Глибочиця», місце розташування: вул. Жовтнева, 128, м. Мена, Чернігівська обл.:

- АГНКС «Нова Каховка», місце розташування: вул. Індустріальна, 1-Д, м. Нова Каховка, Херсонська обл.

- земельні ділянки за вказаними адресами;

- нерухоме майно (земельна ділянка, будівля, приміщення, інше нерухоме майно) за адресою: вул. Чигоріна, 2, м. Київ;

- рухоме майно(автотранспортні засоби тощо);

- інше нерухоме і рухоме майно боржника.

Заява позивача мотивована тим, що заявлена до стягнення грошова сума є значною, а відповідачем можуть вчинятися дії з метою реорганізації, ліквідації останнього або дії спрямовані на уникнення обов’язку щодо повернення безпідставно утримуваних коштів, а тому, у разі задоволення позовних вимог можуть виникнути перешкоди при виконанні судового рішення в частині стягнення коштів.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 6 031 000,00 грн., у зв’язку з тим, що правова підстава володіння та користування ними згідно Генерального договору №003-08-25 від 05.05.2008 відпала.

В обґрунтування можливої реорганізації або ліквідації відповідача, позивач вказує на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 у справі №15/166-б було ліквідовано банкрута Приватне акціонерне товариство «Торгівельно-енергетична компанія «Ітера Україна» як юридичну особу, яке мало таку саму адресу, що й відповідач.

При цьому, позивач вказує на те, що оскільки заявлена до стягнення з відповідача грошова сума є значною, є необхідність крім накладення арешту на грошові кошти відповідача, вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно боржника.

В той же час суд відзначає, що в пункті 1 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено альтернативні способи забезпечення позову, тобто накладення арешту на грошові суми виключає одночасне застосування такого способу забезпечення як накладення арешту на майно.

З огляду на те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідачів сума є значною, беручи до уваги те, що відповідачем не повернуто позивачеві грошові кошти, обґрунтованим є припущення, що майно відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду.

Суд вбачає наявність зв’язку між зазначеними заходами забезпечення позову (накладання арешту на гроші кошти) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову – забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в цій частині.

Суд відзначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В задоволенні заяви позивача про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, необхідно відмовити з огляду на передчасність вжиття вказаних заходів до забезпечення позову у зв’язку з відсутністю інформації стосовно недостатності у ТОВ «ТЕК «Ітера Україна» грошових коштів для виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог у даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-будівельна фірма «СІЕНДЖІ» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА Україна» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2; ідентифікаційний код 32668118), які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми 6 031 000 (шість мільйонів тридцять одна тисяча) грн. 00 коп.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4.Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 31.10.2014, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 31.10.2015.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісно-будівельна фірма «СІЕНДЖІ» (01315, м. Київ, вул. Святошинська, 34; ідентифікаційний номер 33778270);

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетична компанія «ІТЕРА Україна» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 2; ідентифікаційний код 32668118)

Суддя А.В. Яковенко