Рішення № 41180193, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17006/14 15.10.14За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України

про стягнення 68517,56 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Кучкова Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (далі - Відповідач) заборгованості та санкцій за Договором № 1310102 від 01.10.2001 на постачання теплової енергії у гарячій воді, всього в сумі 68517,56 грн.

Заявою від 19.09.2014 Позивачем було виправлено допущену в позові описку в складових суми боргу, в 3% річних, і натомість вірним розміром 3% річних є 5229,07 грн.

Заявою від 06.10.2014 Позивач повідомив суд про погашення Відповідачем 19.08.2014 суми основного боргу в розмірі 51626,18 грн., у зв'язку з чим Позивач просить суд припинити провадження у справі в цій частині, та натомість стягнути з Відповідача санкції та суму сплаченого Позивачем судового збору.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам вищенаведеного договору допустив виникнення заборгованості за спожиту теплову енергію, що стало підставою для звернення Позивача до суду та нарахування санкцій за ст. 625 ЦК України та пені.

Відзиву на позов Відповідач не подав. У судові засідання представники Відповідача не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи. А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судові засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Позивач (Постачальник), та Відповідачем (Споживач, Абонент) було укладено договір № 1310102 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Строк дії Договору сторонами встановлено до 31.12.2001, з можливістю наступної пролонгації за згодою сторін.

Тарифи на теплову енергію, порядок отримання Споживачем документів від Постачальника та порядок розрахунків з Постачальником встановлені Додатками № 3 та №4Б до Договору.

Зобов'язання за Договором щодо постачання теплової енергії у гарячій воді виконувались Позивачем належним чином та в повному обсязі, що підтверджується залученими до матеріалів справи відомостями обліку (обліковими картками) споживання теплової енергії за період з жовтня 2011 року по травень 2014 року (включно).

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами існує спір або розбіжності щодо обсягів та якості поставленої Позивачем Відповідачу теплової енергії по Договору, за вищевказані періоди.

Суд перевірив, вважає обґрунтованим та таким, що виконаний арифметично правильно, наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача, відповідно до якого заборгованість за поставлену по Договору теплову енергію (період нарахування заборгованості 01.10.2011 - 01.07.2014) становить 51626,18 грн.

При цьому, суд приймає до уваги та визнає обґрунтованими пояснення Позивача, щодо порядку проведення розрахунків між сторонами.

Так, при зарахуванні коштів, сплачених Відповідачем за споживання теплової енергії, Позивач керувався Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованою Мінюстом 29.03.2004 за № 377/8976 (далі - Інструкція), та внутрішнім Положенням ПАТ «Київенерго» про порядок відображення коштів, які надходять від споживачів теплової та електричної енергії (далі - Положення), складеним на підставі вищезазначеної Інструкції та чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції, реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документ, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

При цьому, Положенням передбачено, що при перерахуванні коштів за електричну та теплову енергію платіжним дорученням, споживач в реквізиті «призначення платежу» повинен надати повну інформацію, а саме: за що здійснено платіж, період споживання, підстава для сплати (номер, дата договору, рахунка, рішення (наказу, постанови, ухвали, суду, мирової угоди). Якщо у призначенні платежу Споживача зазначено неповну інформацію про платіж, то кошти зараховуються як оплата найдавнішого боргу, в тому числі такого, строк позовної давності якого сплинув на момент здійснення такого платежу.

В зв'язку з викладеним, платежі, здійснені Відповідачем без зазначення повної інформації про призначення платежу, були зараховані Позивачем в якості оплати наявних боргів за попередні періоди.

Факт наявності у Відповідача заборгованості за поставлену по Договору теплову енергію в сумі 51626,18 грн., яка не була погашена на час подання позову, Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги відповідно до ст.ст. 265, 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, в цій частині визнаються судом обґрунтованими.

Сума заборгованості в розмірі 51626,18 грн. з Відповідача не стягується, оскільки була сплачена Відповідачем в добровільному порядку на користь Позивача після подання останнім даного позову до суду (підтверджується відомостями Позивача про надходження коштів та визнано ним в заяві від 06.10.2014), та отже провадження у справі в частині стягнення 51626,18 грн. заборгованості припиняється на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Разом з цим, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України по обом Договорам;

- пені відповідно до п. 3.5 додатку №4Б до Договору, на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Перевіривши наведені Позивачем у додатках до позову розрахунки вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 5229,07 грн. 3% річних, 3414,63 грн. пені та 8247,68 грн. інфляційних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, та задовольняє їх частково, з урахуванням припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу.

Оскільки станом на час надходження позову до суду та винесення судом ухвали про порушення провадження у справі предмет спору існував, не був спростований Відповідачем, та останній є винним у виникненні даного спору та зверненні Позивача до суду з даним позовом, то судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України стягується з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 80 (1-1), 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (м. Київ, вул. Інститутська, 8; ідентифікаційний код 22869342) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 5229 (п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 07 коп. 3% річних, 3414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 63 коп. пені, 8247 (вісім тисяч двісті сорок сім) грн. 68 коп. інфляційних, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 51626,18 грн. боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2014

Суддя Сташків Р.Б.