Ухвала суду № 41180053, 27.10.2014, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" жовтня 2014 р.

Справа № 921/1194/14-г/14

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Руденко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івас" до Відділу з питань освіти Заліщицької РДА про стягнення 2 011 794,40 грн, встановив наступне:

- порушення ст.56 ГПК України;

- порушення п.3 ст.57 ГПК України;

- порушення ст.58 ГПК України.

Згідно із нормами ст.56, п.2 ст.57 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, а докази такого відправлення долучити до позовної заяви.

Однак, жодних документів, які б засвідчували виконання товариством приписів коментованих статей, заявником до позовних матеріалів не долучено.

Разом з тим, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ( п.3 ст.57 ГПК України).

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, для позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду ставка судового збору становить - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2014 року - 1218 грн.

Згідно ст.6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Пунктом 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року N 7 встановлено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Водночас, відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п.2.22. вищеназваної постанови, судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Так, платіжними реквізитами для перерахування судового збору є наступні:

Отримувач коштів - УДКСУ м.Тернополя

Код ЄДРПОУ отримувача - 37977726

Номер рахунку отримувача - 31217206783002

МФО банку отримувача - 838012

Назва банку отримувача - ГУ ДКСУ у Тернопільській області

Код класифікації доходів бюджету - 22030001

Код ЄДРПОУ суду - 03500022.

Проте, в порушення приписів норм чинного законодавства, заявником до позовних матеріалів не додано документів, які б засвідчували сплату ним судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, згідно ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Як вбачається із позовної заяви, товариством заявлено вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов підрядних договорів №58,59,60,61,62,63,64,65,66,67,68,69,70 від 24.12.2012р., щодо своєчасної та повної оплати за проведення капітального ремонту. На підтвердження вказаних обставин та як доказ існування заявлених до стягнення сум боргу, позивач долучає акти приймання виконаних будівельних робіт по кожному із правочинів. Із наведеного слідує, що позовні вимоги випливають із різних підстав (договорів) та обставин, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються різними доказами, що є порушенням ст.58 ГПК України.

У відповідності до п. 3.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12. 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

З огляду на наведене та враховуючи п.3.5. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18, недодержання вимог статей 54,56 та п.2 і 3 ч.1 ст.57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст.63 ГПК України.

Згідно п.4,5,6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та порушено правила об'єднання вимог.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Івас" та долучені до неї документи підлягають поверненню позивачу на підставі п.4,5,6 ст.63 ГПК України, без розгляду.

При цьому слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного, керуючись п.4,5,6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи (разом на 134 арк.) повернути заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Івас" (вул.Ст.Бандери,102, м.Заліщики, Тернопільська обл., 48600) - без розгляду.

Суддя О.В. Руденко