Постанова № 41179696, 30.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

. Миколаїв.

30 жовтня 2014 року Справа № 814/3152/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РАДОМ-Н", вул. Космонавтів, 88, кв. 21,Миколаїв,54028

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н» (надалі також - позивач, підприємство), відповідно до уточнених позовних вимог, посилаючись на протиправність оспорюваних дій, звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі також - відповідач, ДПІ, контролюючий орган), в якому просило:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо відмови у прийнятті та відмови в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, заборони прийому звітності по електронній пошті стосовно податкової накладної №8 від 26.09.2014р. для платника податків;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області внести відомості, що містяться у податковій накладній №8 від 26.09.2014р. до Єдиного реєстру податкових накладних для платника податків.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши, що причиною оспорюваних дій слугував висновок контролюючого органу про незнаходження позивача за юридичною адресою та розірвання з цих підстав договору в односторонньому порядку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач 18.09.2014р. уклав з ТОВ «ТД «Євгройл» договір №2509, за умовами якого ТОВ «ТД «Євгройл» приймало від позивача олію соняшникову, що підтверджується специфікацією №1. Строк поставки олії соняшникової визначений - не пізніше 30.09.2014р.

26.09.2014р. позивач, виконуючи поставку партії олії соняшникової за угодою з ТОВ «ТД «Євгройл», склав податкову накладну №8 на загальну суму 191 592грн. в т.ч. ПДВ - 31 932грн.

06.10.2014р. позивач на виконання положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України надіслав податкову накладну №8 від 26.09.2014р. Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області засобами телекомунікаційного зв'язку.

06.10.2014р. відповідач о 11.год. 06хв. надіслав позивачу квитанцію №1, в якій зазначив про неприйняття документа (податкової накладної), вказавши: «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: '37518667', код ДПІ: '1402'. Можливо, відсутній договір з МДЗУ. Для з'ясування зверніться до ДПІ за місцем реєстрації».

06.10.2014р. позивач (лист №06/14-1) звернувся до відповідача за роз'ясненням з приводу заборони прийому звітності по електронній пошті, підстав такої заборони та вимогою терміново усунути причини можливого збою в програмному забезпеченні відповідача, оскільки протиправні дії контролюючого органу унеможливлюють здійснення господарської діяльності та як наслідок призводять до збитків позивача. Відповідач не надав відповіді на лист від 06.10.2014р. №06/14-1 позивачу.

За змістом заперечень відповідача договір підприємства з податковим органом від 18.07.2014р. №180720141 про визнання електронних документів розірваний ДПІ в односторонньому порядку на підставі п.4 розділу 6 цього договору та приписів п.3 ст.651 ЦК України. Дату розірвання договору відповідач не вказує.

Дії щодо заборони прийому звітності по електронній пошті стосовно податкової накладної №8 від 26.09.2014р. для платника податків (позивача), відмови у її прийнятті та не реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган мотивував тим, що позивач не перебуває за юридичною адресою, що в свою чергу слугувало підставою для розірвання договору від 18.07.2014р. №180720141 про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Досліджуючи обставини, з якими законодавець пов'язує наявність протиправних дій з боку контролюючого органу, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1).

Згідно з п. 19-1.1.1. ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують функції, зокрема щодо адміністрування податків, зборів, платежів.

В силу положень ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді; одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

За змістом ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах, що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; за результатами податкового контролю.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок), продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Згідно з п.9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Суд досліджуючи податкову накладну №8 від 26.09.2014р., на предмет відповідності її вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України з урахуванням положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008р. «Про подання електронної податкової звітності», приходить до висновку про її відповідність вимогам законодавства, що не заперечується відповідачем.

Доводи відповідача про правомірність дій контролюючого органу з неприйняття податкової накладної, що обумовлене порушенням суб'єктом господарювання істотних умов Договору (зазначення а Договорі адреси підприємства, яке не відповідає адресі місцезнаходження), не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та приписах чинного законодавства.

Так, згідно п.4,5 розділу 6 договору від 18.07.2014р. №180720141 про визнання електронних документів орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації; у разі припинення дії Договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Приписами пункту 5 розділу III Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008р., «Про подання електронної податкової звітності» визначено, що платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору; надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Відповідно до п.2 ст.214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Статтею ст.214 ЦК України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що ДПІ не надано належні та допустимі докази того, що контролюючий орган вчинив дію по відмові від договору №180720141 від 18.07.2014р. про визнання електронних документів у формі, в якій було вчинено правочин, оскільки за положеннями п.16 Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади, затверджених постановою КМУ N1453 від 28.10.2004р., оформлення і реєстрація електронних документів, що складаються в органі виконавчої влади, за винятком особливостей їх підписання або затвердження, здійснюється у тому ж порядку, що й для документів на папері. До візуальної форми подання електронного документа за складом та розміщенням реквізитів встановлюються ті ж вимоги, що й для документа на папері. Зазначене кореспондується з положеннями ст.9 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», які визначено, що електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

У відмові від договору №180720141 про визнання електронних документів з боку відповідача мало б передувати ряд дій та відповідних його рішень в межах наданих повноважень та у спосіб встановлений законодавством України.

Встановлення місця знаходження суб'єкта господарювання мало здійснюватись в рамках положень розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України №1588 від 09.12.2011р. (далі - Порядок), відповідно до якого за наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням, то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Згідно пунктів 12.4 та 12.5 Порядку щодо платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження, підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження платника податків за встановленою формою. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Вказані приписи законодавчих актів контролюючим органом не виконані.

При цьому жодних дій щодо зміни місця своєї реєстрації позивач не здійснював.

За таких обставин, підстав для розірвання договору про визнання електронних документів від 18.07.2014р. №180720141 не існувало.

Відповідач, направивши квитанцію №1 про неприйняття документа (податкової накладної №8) 06.10.2014р. володів інформацією щодо місця реєстрації Позивача, а тому і в цій частині дії контролюючого органу є протизаконними.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв не в спосіб, що передбачений законами України, і не мав передбачених законодавством підстав для застосування до позивача заходів з заборони прийому звітності по електронній пошті стосовно податкової накладної №8 від 26.09.2014р.,платника податків, відмови у її прийнятті та не реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо відмови у прийнятті та відмови у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та заборони прийому звітності засобами телекомунікаційного зв'язку (електронною поштою) податкової накладної №8 від 26.09.2014року Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області внести відомості, що містяться у податковій накладній №8 від 26.09.2014року до Єдиного реєстру податкових накладних платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОМ-Н».

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДОМ-Н" 73 гривні 08 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний