Ухвала суду № 41179601, 22.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7655/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Бабенка К.А., Борисюк Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» (далі - Відповідач) у якому просило стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 82 151,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» зареєстроване 25 березня 1991 року в УПФУ в Подільському районі м. Києва як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва виявлено, що державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІ БМВ» має заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року в розмірі 82 151,52 грн.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про наявність заборгованості з проханням погасити відповідну суму боргу, проте, станом на час розгляду справи сума заборгованості не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку платника та довідкою Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва № 6958/11 від 21.05.2014 року.

Повідомлення отримані відповідачем, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень, наявними в матеріалах справи.

Не погоджуючись з несплатою відповідачем суми заборгованості та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» встановлено, що пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

За змістом ч. 8 ст. 24 вказаного Закону встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за рахунок державного бюджету фінансується різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових працівників відповідних наукових установ, які фінансуються за рахунок державного бюджету. У випадку роботи наукового працівника на державному підприємстві, яке не фінансується з державного бюджету, то така різниця має фінансуватися на 50 відсотків з держбюджету та на 50 відсотків за рахунок такого підприємства (не бюджетної наукової установи).

Згідно з п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі по тексту - Порядок), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року, за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наведений Порядок визначає процедуру фінансування різниці між сумою пенсій виключно для наукових працівників не бюджетних державних підприємств та установ.

Згідно з п. 8 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III -IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що Державне підприємство "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІ БМВ" частково фінансується з державного бюджету, внаслідок чого відповідач не відноситься ані до бюджетних ані до не бюджетних установ, відтак не підпадає під регулювання Порядку фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищий навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Судом першої інстанції досліджено список працівників відповідача, яким було виплачено пенсії, щодо компенсації яких заявлено позовні вимоги, останні набули наукового стажу, на підставі якого було призначено пенсію під час роботи у відповідача.

На підставі викладених даних відповідачем надано розрахунок суми компенсації різниці пенсій наукових співробітників за період з 01.02.14 по 30.04.14, розрахований з урахуванням вищезазначеної частки бюджетного фінансування.

Відповідно до частки бюджетного фінансування по кожному пенсіонеру із зазначенням періоду роботи на підприємстві, з урахуванням відсотка бюджетного фінансування, витрати на відшкодування наукових пенсій за спірний період повинні складати 25 995, 01 грн.

Таким чином, державним підприємством "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІ БМВ" за спірний період було відшкодовано державі різницю фактичних витрат на виплату пенсій в розмірі 25 995, 01 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження правомірності стягнення з відповідача суми компенсації різниці у розмірі 82 151,52 грн., що в свою чергу свідчить про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.