Постанова № 41178953, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11135/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О

за участю:

представника позивача Остапенко Ю.А.

представника відповідача Іванюк Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Служби зовнішньої розвідки України до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просить:

визнати незаконними і протиправними дії (бездіяльність) відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, а саме головного державного виконавця Артемчука Т.В. по винесенню :

- пункту 2 постанови від.27.06.2014 року ВП № 43239002 про закінчення виконавчого провадження;

- постанови від 12.06.2014 року ВП №43239002 про стягнення з боржника виконавчого збору;

- вимоги від 12.06.2014 року № Т_6665/5-505/14 стосовно виконання вимог виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду № 826/17649/13-авід 18.04.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до СЗРУ вчинити певні дії;

зобов'язати Державну виконавчу службу України скасувати:

- пункт 2 постанови від 27.06.2014 року ВП №43239002 про закінчення виконавчого провадження;

- постанову від 12.06.2014 року ВП № 43239002 про стягнення з боржника виконавчого збору;

- вимогу від 12.06.2014 року №Т-6665/5-505/14 стосовно виконання вимог виконавчого листа, виданого на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/17649/13-а від 18.04.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до СЗРУ вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову в частині задоволення позовних вимог, якою в частині задоволених вимог відмовити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. за результатами розгляду виконавчого листа № 826/17649/13-а, виданого 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом про зобов'язання Службу зовнішньої розвідки України здійснити відповідний перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_4 для призначення пенсії, скласти та направити ГУ ПФУ в м. Києві грошовий атестат стосовно ОСОБА_4 з урахуванням норм грошового забезпечення, встановлених наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2014 року № 43239002, якою було встановлено позивачу 7-денний термін з моменту винесення постанови для добровільного виконання (а.с.49-51, ).

Вказану постанову було направлено виконавцем на адресу боржника супровідним листом №Т-6665/5-505/14 від 08.05.2014 року та отримано останнім 16.05.2014 року (а.с.51, 52).

Враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2014 року № 43239002 була винесена 08.05.2014 року, тобто у передостанній робочий день перед офіційно вихідними днями (з 09.05.2014 року по 11.05.2014 року), що зумовило отримання вказаної постанови боржником лише 16.05.2014 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. було прийнято постанову від 20.05.2014 року про відкладення провадження виконавчих дій до 23.05.2014 року (а.с.53-54).

Крім цього, в подальшому, державним виконавцем під час проведення виконавчих дій було встановлено, що у виконавчому листі № 826/17649/13-а, виданому 18.04.2014 року Окружним адміністративним судом м. Києва, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 43239002, був невірно зазначений код ЄДРПОУ боржника, що унеможливило виконання даного виконавчого листа та застосування до боржника заходів примусового виконання, а тому державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. було прийнято постанову від 27.05.2014 року про відкладення провадження виконавчих дій до вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому листі, але на строк не більше 10-ти днів, тобто до 05.06.2014 року (а.с.64).

Вказана постанова направлена на адресу позивача супровідним листом №Т-6665/5-505-14 від 27 травня 2014 року та надійшла на адресу боржника 02.06.2014 (а.с. 66, 16).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року у порядку письмового провадження було виправлено помилку у виконавчому листі № 826/17649/13-а, виданому 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом та вказано вірний код ЄДРПОУ Служби зовнішньої розвідки України - 33240845 замість 13304598 (а.с.69-70).

Службою зовнішньої розвідки України (боржником) 11.06.2014 року було виконано виконавчий лист №826/17649/13-а, виданий 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом, та направлено ГУ ПФУ в м. Києві грошовий атестат стосовно ОСОБА_4 для здійснення перерахунку пенсії з проханням вважати недійсним раніше виданий атестат та додаток до нього № 4805 від 30.04.2014 року (а.с.83, 84, 87).

Проте, виконавчу службу повідомлено про виконання вказаного вище виконавчого листа Службою зовнішньої розвідки України листом від 18.06.2014 року р№17/1647 (а.с.12).

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. 12.06.2014 року прийнято вимогу № Т-6665/5-505/14 про зобов'язання Служби зовнішньої розвідки України виконати вимоги виконавчого листа № 826/17649/13-а, виданого 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом та винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн., оскільки, на думку відповідача, Службою зовнішньої розвідки України не було виконано рішення суду в добровільному порядку, що не відповідає дійсним обставинам справи (а.с.77-79).

В подальшому, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2014 року № 43239002, в якій зазначено, що листом від 11.06.2014 № 17/1647 повідомлено, що Службою зовнішньої розвідки України здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_4 для призначення пенсії.

Вважаючи, що винесені державним виконавцем постанова та вимога прийнято незаконно, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що винесенні пункт 2 постанови від 27.06.2014 року ВП №43239002 про закінчення виконавчого провадження; постанова від 12.06.2014 року ВП № 43239002 про стягнення з боржника виконавчого збору та вимога від 12.06.2014 року №Т-6665/5-505/14 є протиправним, як і дії по їх винесенню, оскільки примусове виконання ще не було розпочато, а рішення було виконано позивачем добровільно.

Апеляційний суд не може погодитись із наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 Закону № 606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, приписами ч. 1 ст. 11 Закону № 606 зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, у процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 13 ч. 2 ст. 11 Закону №606).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках (ч. 1 ст. 19 Закону № 606).

При цьому, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону № 606).

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону № 606, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Враховуючи наведені норми відповідачем було винесено постанову від 20.05.2014 року про відкладення провадження виконавчих дій до 23.05.2014 року.

Тобто позивачу було встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду з 08.05.2014 року, та продовжено його постановою державного виконавця до 23.05.2014 року.

Частиною 2 ст. 259 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року було виправлено помилку у виконавчому листі № 826/17649/13-а, виданому 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом та вказано вірний код ЄДРПОУ Служби зовнішньої розвідки України - 33240845 замість 13304598.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. до 04.06.2014 року не вчинялись дії щодо примусового виконання судового рішення. При цьому, позивачем 11.06.2014 року направлено ГУ ПФУ в м. Києві грошовий атестат стосовно ОСОБА_4 для здійснення перерахунку пенсії з проханням вважати недійсним раніше виданий атестат та додаток до нього № 4805 від 30.04.2014 року.

Водночас судом першої інстанції не враховано, що строк для добровільного виконання виконавчого документа позивачу було встановлено до 23.05.2014 року, при цьому докази щодо добровільного виконання рішення суду позивачем з цього часу і до винесення ухвали суду про виправлення помилки у виконавчому листі від 04.06.2014 року відсутні. Крім того, колегія суддів відзначає, що навіть зважаючи на ухвалу суду від 23.05.2014 року, позивачем все одно пропущено встановлений законом семиденний строк самостійного виконання рішення суду, так як останнє виконано лише 11.06.2014 року.

Крім того, колегією суддів встановлено, водночас не прийнято до уваги судом першої інстанції, що про направлення листа до ГУ ПФУ в м. Києві від 11.06.2014 року на виконання рішення суду, позивачем повідомлено відповідача, як уже було встановлено раніше, лише листом від 18.06.2014 року.

Тобто, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Службою зовнішньої розвідки України (боржником) було виконано виконавчий лист № 826/17649/13-а, виданий 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом в 7-миденний термін на виконання рішення суду в добровільному порядку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 606, якою передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Тобто в даному випадку з 12.06.2014 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. могла бути розпочата процедура примусового виконання судового рішення.

За таких обставин, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчук Т.В., не маючи документального підтвердження повного виконання рішення суду, правомірно 12.06.2014 року прийняв вимогу № Т-6665/5-505/14 про зобов'язання Служби зовнішньої розвідки України виконати вимоги виконавчого листа № 826/17649/13-а, виданого 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом, та виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитьсь із судом першої інстанції та вважає помилковими його висновки про те, що винесена старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчуком Т.В. вимога № Т-6665/5-505/14 про зобов'язання Службу зовнішньої розвідки України виконати вимоги виконавчого листа № 826/17649/13-а, виданого 18.04.2014 року Київським апеляційним адміністративним судом, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн. та п. 2 резолютивної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2014 року № 43239002 є протиправними, оскільки винесені з порушеннями норм чинного законодавства.

Згідно ч. 5, ст. 12 Закону № 606 сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Статтею 32 Закону № 606 передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 606 відповідно до цього Закону, зокрема постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону № 606, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом, виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відтак колегія суддів вважає, що винесенні пункт 2 постанови від 27.06.2014 року ВП №43239002 про закінчення виконавчого провадження; постанова від 12.06.2014 року ВП № 43239002 про стягнення з боржника виконавчого збору та вимога від 12.06.2014 року №Т-6665/5-505/14 є правомірними, а дії по їх винесенню є такими, що не суперечать нормам чинного законодавства. Відтак не знайшли свого підтвердження доводи позивача про необхідність визнання спірних дій та рішень виконавчої служби протиправними та необхідність їх скасування.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Служби зовнішньої розвідки України до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Служби зовнішньої розвідки України - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.

Повний текст виготовлено 30 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.