Ухвала суду № 41178947, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9907/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Андреєва К.В.,

від відповідача Чайка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київресурсбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київресурсбуд» до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Радченко Альони Леонідівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Тамаєвої Валенити Русланівни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Радченко Альони Леонідівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Тамаєвої Валенити Русланівни, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Радченко Альони Леонідівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 13 травня 2014 року № 12991097, ОСОБА_6 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11 червня 2014 року № 13684616;

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві провести державну реєстрацію припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Київресурсбуд» (03062, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34487783) на будівлі № 3 літ. Ж, № 6 літ. Г, № 7 літ. В, № 8 літ. Д, № 9 літ. Г, Г", № 10 літ. Ж', № 11 літ. И, № 15 літ. Л, № 16 літ. Б, № 18 літ. З, № 19 літ. Е, № 21 літ. К, К', які входили до складу цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1;

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві видати товариству з обмеженою відповідальністю «Київресурсбуд» (03062, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34487783) Свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, до складу якого входять будівля під літ. «а'» площею 23.80 кв.м., «а» площею 26,00 кв.м. та нежиле приміщення № 2 адміністративної будівлі № 2 (літера А') площею 82,60 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та видати Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд визнав законними обидва оскаржувані рішення відповідача, які прямо суперечать одне одному.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07 травня 2014 року позивач через уповноваженого представника звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та пакетом документів для припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна на об'єкти нерухомого майна, які входять до цілісного майнового комплексу, а саме на будівлі № 3 літ. Ж, № 6 літ. Г, № 7 літ. В, № 8 літ. Д, № 9 літ. Г, Г", № 10 літ. Ж', № 11 літ. И, № 15 літ. Л, № 16 літ. Б, № 18 літ. З, № 19 літ. Е, № 21 літ. К, К', за адресою: АДРЕСА_1, які знищені.

Дана заява була прийнята та зареєстрована за реєстраційним номером 6511289.

13 травня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Радченко Альоною Леонідівною прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12991097 (далі - Рішення № 12991097).

Вказаним рішенням, позивачу відмовлено у державній реєстрації на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відмову у державній реєстрації на нежитлові приміщення державний реєстратор мотивував тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. А саме, в технічному паспорті зазначено, що був проведений ремонт (реконструкція), тому заявник повинен був подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а заяву було подано про припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна.

04 червня 2014 року позивач повторно через уповноваженого представника звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та пакетом документів щодо права власності для реєстрації припинення права власності на об'єкти нерухомого майна, які входять до цілісного майнового комплексу, а саме на будівлі № 3 літ. Ж, № 6 літ. Г, № 7 літ. В, № 8 літ. Д, № 9 літ. Г, Г", № 10 літ. Ж', № 11 літ. И, № 15 літ. Л, № 16 літ. Б, № 18 літ. З, № 19 літ. Е, № 21 літ. К, К', за адресою: АДРЕСА_1, які знищені.

Дана заява була прийнята та зареєстрована за реєстраційним номером 6886482.

11 червня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 13684616 (далі - Рішення № 13684616).

Вказаним рішенням позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, на цілісний майновий комплекс, що розташований: АДРЕСА_1.

Відмову у державній реєстрації права власності, державний реєстратор мотивував тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Заявником подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) замість заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв'язку із знищенням об'єкта нерухомого майна). Згідно відомостей, що містяться у технічному паспорті від 09.04.2014 р. вбачається, що цілісний майновий комплекс не знищено, а реконструйовано, оскільки зазначений об'єкт продовжує існувати.

Вважаючи вказані рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову та апеляційної скарги, позивач вказував, що оскаржувані рішення держаних реєстраторів суперечать одне одному, оскільки в першому випадку заявнику було відмовлено з тих підстав, що ним подано заяву про державну реєстрацію припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна, та вказано на необхідність подання заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень. При повторному зверненні до реєстраційної служби із заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень відмову мотивовано необхідністю подання заяви про припинення прав та їх обтяжень.

В запереченнях на позовну заяву та спірних рішеннях суб'єкт владних повноважень зазначив, що обидві відмови у реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна (цілісний майновий комплекс) мотивовані тим, що позивачем було здійснено реставрацію цілісного майнового комплексу, що має інший порядок реєстрації, а державними реєстраторами було встановлено, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку проведення державної реєстрації прав власності з видачею Свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна має відбуватись у відповідності до приписів п. 50 Порядку № 868, оскільки позивачем було здійснено реконструкцію цілісного майнового комплексу.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).

У відповідності до ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Приписами частини другої статті 15 Закону № 1952-IV визначено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

У відповідності до ч. 7 ст. 15 Закону № 1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Абзацом першим частини 3 статті 16 Закону № 1952-IV визначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 1, 2, 3 ст. 17 Закону № 1952-IV визначено, що текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю.

Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні правовідносини склалися між сторонами у зв'язку з відмовою відповідачів здійснити реєстрацію припинення права власності на частину нежитлових приміщень, які входили до складу цілісного майнового комплексу, що був придбаний товариством з обмеженою відповідальністю «Київресурсбуд» згідно договору купівлі-продажу № 159 від 05.02.2013, внаслідок їх знищення.

Державними реєстраторами при перевірці відповідності заявлених до реєстрації прав поданим документам було встановлено, що за результатами технічної інвентаризації, проведеної 09.04.2014, частина цілісного майнового комплексу була знесена (знищена), а частина будівель зазнала змін, пов'язаних зі зміною геометричних розмірів та зміною основних техніко-економічних показників, що підтверджується експлікацією приміщень до плану поверхів громадського будинку АДРЕСА_1, де була внесена примітка про зменшення та збільшення загальної площі приміщень, що свідчить про реконструкцію об'єкта, а не про проведення поточного ремонту, на що вказує в своєму позові та в апеляційній скарзі позивач.

Перевіряючи наведені доводи сторін, колегія суддів виходить з такого.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868 (далі по тексту - Порядок).

Процедуру державної реєстрації припинення права власності на об'єкт нерухомого майна у зв'язку з його знищенням визначено п. 60 Порядку, яким встановлено наступне.

Для проведення державної реєстрації припинення права власності на об'єкт нерухомого майна у зв'язку з його знищенням заявник подає органові державної реєстрації прав документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на знищений об'єкт нерухомого майна, заявник не подає.

Державний реєстратор одночасно з прийняттям відповідного рішення про державну реєстрацію припинення права власності приймає рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, відкритих щодо такого об'єкта нерухомого майна.

Державний реєстратор оформляє рішення про закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на знищений об'єкт нерухомого майна в одному примірнику.

Державний реєстратор закриває розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на знищений об'єкт нерухомого майна після долучення до неї відповідних документів.

У разі наявності державної реєстрації інших речових прав або їх обтяжень на таке нерухоме майно орган державної реєстрації прав у день прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію припинення права власності надсилає правонабувачеві такого майна, обтяжувачеві чи особі, в інтересах якої встановлено обтяження, письмове повідомлення про проведення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з його знищенням.

З матеріалів справи вбачається, щ позивачем при зверненні до державного реєстратора разом із заявою було подано технічних паспорт на об'єкт нерухомого майна.

З вказаного технічного паспорта відповідачами було встановлено, що цілісний майновий комплекс було реконструйовано.

Наведене підтверджується відомостями технічного паспорта на цілісний майновий комплекс, з якого судом встановлено, що частина цілісного майнового комплексу була знесена (знищена), а частина будівель зазнала змін, пов'язаних зі зміною геометричних розмірів та зміною основних техніко-економічних показників, що підтверджується експлікацією приміщень до плану поверхів громадського будинку АДРЕСА_1, де була внесена примітка про зменшення та збільшення загальної площі приміщень.

Таким чином, для визначення правомірності оскаржуваних рішень відповідачів необхідним є з'ясування питання щодо проведення реконструкції цілісного майнового комплексу.

Поняття цілісний майновий комплекс визначено в постанові НБУ від 25.01.2012 N 23 «Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», згідно з яким цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виокремлюються в самостійні об'єкти.

З витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 від 05.02.2013 вбачається, що вказаний майновий комплекс, що складається з окремих будівель, зареєстрований як один об'єкт за реєстраційним номером НОМЕР_1.

Визначення поняття реконструкція наведено в п. 1 Порядку, згідно з яким реконструкція - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єкта містобудування.

Крім цього, поняття реконструкція наведено у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Щодо віднесення окремих об'єктів соціальної сфери до об'єктів реконструкції та капітального ремонту» від 08.08.2012 р. № 7/17-12928, в якому зазначено, що реконструкцією є перебудова існуючих об'єктів і споруджень (будов) цивільного або виробничого призначення пов'язана зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, зміною окремих конструкцій і їхніх елементів, зміною основних техніко-економічних показників (площа будови, поверховість, загальна площа приміщення, корисна площа, будівельний обсяг будівлі).

Відповідно до листа Державного комітету з будівництва та архітектури «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» від 30.04.2003 N 7/7-401 поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки загальна площа будівель цілісного майнового комплексу була змінена, що підтверджують порівняльними даними з договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 05.02.2013 р. та експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку «А'», «а», «а'» згідно з технічним паспортом внаслідок збільшення та зменшення площі окремих приміщень та знищення частини приміщень - складових цілісного майнового комплексу, у спірних правовідносинах мала місце реконструкція в розумінні Порядку.

Процедуру державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйовані об'єкти нерухомого майно визначає п. 49 Порядку, яким передбачено наступне.

У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування);

документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції, заявникові не повертаються.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач повинен був звернутися до державного реєстратора в порядку, визначеному п. 49 Порядку.

Згідно з п. 20 Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 28 Порядку передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Оскаржувані рішення відповідача прийняте на підставі п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV.

Подані позивачем документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Виходячи з цього, у державного реєстратора наявні правові підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права та прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київресурсбуд» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. ГубськаУхвалу в повному обсязі виготовлено 03.11.2014

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.