Постанова № 41177908, 30.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2014 р.Справа № 5017/2653/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду №2504 від 15.10.2014р.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Шмигановська І.С. довіреність № 4 від 30.12.13р.

від відповідача: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

від Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області: не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби

на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.09.2014р. про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо повернення наказу господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.2013р. та зобов'язання ВПВР ГУЮ в Одеській області прийняти до виконання вищезазначений наказ та відкрити виконавче провадження по його виконанню

по справі № 5017/2653/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Державного підприємства "Підприємство південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)"

про стягнення 576 558,43 грн.

суб'єкт оскарження Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області

В С Т А Н О В И В :

28.07.2014р. ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" подало до господарського суду Одеської області скаргу на дії органу ДВС у порядку ст.121-2 ГПК України, в який просить, з врахуванням поданих скаржником 03.09.2014р. уточнень, визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо повернення наказу господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.2013р., зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі по тексту Відділ примусового виконання рішень) прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.2013р. та відкрити виконавче провадження по виконанню зазначеного наказу, розглянути питання про винесення окремої ухвали щодо невиконання Відділом примусового виконання рішень ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2014р. у справі №5017/2653/2012.

В обґрунтування скарги ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" зазначає на те, що Відділ примусового виконання рішень листом №09.1-11689/В-8 неправомірно відмовив у задоволенні заяви про відновлення виконавчого провадження згідно ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2014р., оскільки відповідно до ст.ст.25, 26 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець мав протягом трьох робочих днів винести постанову або про відкриття виконавчого провадження або про відмову у відкритті виконавчого провадження. Посилання ж Відділу примусового виконання рішень у вказаному листі на те, що до заяви стягувачем було додано копію ухвали суду від 30.05.2014р. незасвідчену належним чином та на ній відсутня відмітка про набрання нею законної сили, є неправомірними, так як представник Відділу приймав участь у судовому засіданні 30.05.2014р., отже був обізнаний із прийняттям судом такої ухвали і набранням чинності, і у порядку ст.87 ГПК України міг скористатись наявним у нього правом на отримання копії зазначеної ухвали.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2014р. (суддя Малярчук І.А.) скаргу ПАТ ЕК «Одесаобленерго» задоволено, визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо повернення наказу господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.2013р.; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.2013р. та відкрити виконавче провадження по виконанню зазначеного наказу.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що органом ДВС неправомірно повернуто заяву №21/554 від 10.06.2014р. ПАТ „ЕК „Одесаобленерго", оскільки, як вбачається із листа ДВС №09.1-11689/В-8 у останнього відсутні претензії щодо відповідності наказу суду вимогам Закону України „Про виконавче провадження", та неправомірно оформлено таке повернення листом замість прийняття постанови.

У винесенні окремої ухвали на адресу Відділу примусового виконання рішень судом 1 інстанції відмовлено із посиланням на те, що не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про доцільність винесення даної ухвали з приводу невиконання ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2014р. у справі №5017/2653/2012, оскільки даною ухвалою суд не зобов'язував орган ДВС вчиняти дії щодо відновлення виконавчого провадження, а лише визнав недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень ВП №42237753 від 26.03.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області до складу якого входить Відділ примусового виконання рішень, звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу господарського суду, оскільки місцевий господарський порушив норми процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області посилається на те, що суд 1 інстанції в порушення ст.121-2 ГПК України та ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» розглянув скаргу ПАТ ЕК «Одесаобленерго» на дії органу, а саме Відділу примусового виконання рішень, який не є органом державної виконавчої служби.

Крім того, апелянт зазначає на те, що він листом №11689/В-8 правомірно відмовив у задоволенні заяви ПАТ ЕК «Одесаобленерго» про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.12 р., оскільки ухвала господарського суду Одеської області від 30.05.14 р., на підставі якої заявник просив відновити виконавче провадження, не була завірена належним чином та відсутня відмітка про набрання нею чинності.

Скаржник також вважає, що суд 1 інстанції в оскаржуваній ухвалі не мав права зобов'язувати Відділ примусового виконання рішень до вчинення тих дій, які згідно із законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

ПАТ ЕК "Одесаобленерго" у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу місцевого господарського суду без змін, вважаючи її обгрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Представники відповідача та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли, тобто без поважних причин не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

19.02.2013р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі № 5017/2653/2012 видано відповідні накази.

22.04.2014р. за вх.№2-1545/14 до суду надійшла скарга ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області у порядку ст.121-2 ГПК України, в якій скаржник просив суд визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області №42237753 від 26.03.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

За результатами розгляду скарги позивача від 22.04.2014р., суд ухвалою від 30.05.2014р. визнав доводи ПАТ „ЕК „Одесаобленерго", викладені у скарзі від 22.04.2014р. за вх.№2-1545/14, правомірними, визнав недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області ВП №42237753 від 26.03.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

12.06.2014р. ПАТ ЕК «Одесаобленерго» направило заяву разом із судовим наказом до ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області про відновлення виконавчого провадження згідно ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2014р.

18.07.2014р. на адресу ПАТ „Одесаобленерго" з ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області надійшов лист №09.1-11689/В-8, яким відмовлено у задоволенні зазначеної заяви.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За положеннями ч.1 ст.19 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Положення ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України „Про виконавче провадження" передбачають, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Як передбачено п.1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.9.13. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК України.

Таким чином, з врахуванням того, що ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2014р. було визнано недійсною постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області №42237753 від 26.03.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, орган ДВС повинен був прийняти та розглянути заяву ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" про примусове виконання наказу суду від 19.02.2013р. у справі №5017/2653/2012, за результатами чого винести мотивовану постанову щодо результатів розгляду такої заяви або про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу.

Як зазначалося вище, 12.06.2014р. ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" направило заяву №21/554 від 10.06.2014р. разом із судовим наказом до ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області про відновлення виконавчого провадження згідно ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2014р. 18.07.2014р. на адресу ПАТ „Одесаобленерго" з ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області надійшов лист №09.1-11689/В-8, яким відмовлено у задоволенні зазначеної заяви, з підстав того, що ухвала суду від 30.05.2014р. не засвідчена належним чином та відсутня відмітка дати набрання законної сили. При цьому, як вбачається із ухвали суду від 30.05.2014р. представник ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області був присутній у судовому засіданні та знав що судом визнано недійсною постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області №42237753 від 26.03.2014р., правом на отримання копії відповідної ухвали ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області не скористався.

З огляду на вищенаведене, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що органом ДВС неправомірно повернуто заяву №21/554 від 10.06.2014р. ПАТ „ЕК „Одесаобленерго", оскільки, як вбачається із листа ДВС №09.1-11689/В-8 у останнього відсутні претензії щодо відповідності наказу суду вимогам Закону України „Про виконавче провадження", та неправомірно оформлено таке повернення листом замість прийняття постанови.

Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд обґрунтовано, визнав неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо повернення наказу господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.2013р., та зобов'язав ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області №5017/2653/2012 від 19.02.2013р. та відкрити виконавче провадження по виконанню зазначеного наказу.

При цьому вимоги ПАТ ЕК «Одесаобленерго» про винесення окремої ухвали на адресу ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області з приводу невиконання ухвали господарського суду Одеської області від 30.05.2014р. у справі №5017/2653/2012, судом 1 інстанції правомірно залишені без задоволення, оскільки даною ухвалою суд не зобов'язував орган ДВС вчиняти дії щодо відновлення виконавчого провадження, а лише визнав недійсною постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області ВП №42237753 від 26.03.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Доводи Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про те, що суд 1 інстанції в порушення ст.121-2 ГПК України та ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» розглянув скаргу ПАТ ЕК «Одесаобленерго» на дії органу, а саме Відділу примусового виконання рішень, який не є органом державної виконавчої служби, судова колегія не приймає до уваги оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до господарських судів, а представляти ці органи мають органи, зазначені у ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» (аналогічної правової позиції з цих питань дотримується і Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12 р.)

Посилання скаржника на те, що суд 1 інстанції в оскаржуваній ухвалі не мав права зобов'язувати Відділ примусового виконання рішень до вчинення тих дій, які згідно із законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби не заслуговують на увагу, так як вони суперечать положенням ст.121-2 ГПК України. У даному випадку господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п.9.13 Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.12 р.)

За таких обставин, апеляційна скарга Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, ухвала господарського суду Одеської області від 03.09.14 р. - без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106, 121-2 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 03.09.14 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 31.10.2014 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.