Ухвала суду № 41177166, 16.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/837/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" та Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" до Кагарлицького відділення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та зоб'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" звернувся до суду з позовом до Кагарлицького відділення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0004561600 та зобов'язати відповідача відобразити у даних картки особового рахунку сплату податкових зобов'язань відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях за 2009-2010 роки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення Кагарлицького відділення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 31 серпня 2012 року № 0004561600 в частині застосованої штрафної санкції у сумі 61928 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім) гривень 98 копійок.

Зобов'язано Кагарлицьке відділення Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області відобразити у даних картки особового рахунку Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» сплату податкових зобов'язань відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях № 23 від 09 грудня 2009 року, № 564 від 10 грудня 2009 року, № 569 від 14 грудня 2009 року, № 588 від 17 грудня 2009 року, № 596 від 21 грудня 2009 року, № 602 від 22 грудня 2009 року, № 611 від 29 грудня 2009 року, № 11 від 11 січня 2010 року, № 15 від 14 січня 2010 року, № 27 від 18 січня 2010 року, № 34 від 20 січня 2010 року, № 35 від 25 січня 2010 року, № 38 від 26 січня 2010 року, № 41 від 27 січня 2010 року, № 43 від 28 січня 2010 року, № 83 від 03 лютого 2010 року, № 89 від 05 лютого 2010 року, № 91 від 08 лютого 2010 року, № 97 від 10 лютого 2010 року, № 98 від 11 лютого 2010 року, № 110 від 12 лютого 2010 року, № 113 від 15 лютого 2010 року, № 119 від 17 лютого 2010 року, № 122 від 19 лютого 2010 року, № 134 від 24 лютого 2010 року, № 140 від 25 лютого 2010 року, № 146 від 26 лютого 2010 року, № 184 від 19 березня 2010 року, № 186 від 23 березня 2010 року, № 194 від 25 березня 2010 року, № 212 від 30 березня 2010 року, № 228 від 08 квітня 2010 року, № 232 від 09 квітня 2010 року, № 236 від 13 квітня 2010 року, № 19 від 07 травня 2010 року, № 22 від 13 травня 2010 року, № 37 від 18 травня 2010 року, № 42 від 21 травня 2010 року, № 45 від 25 травня 2010 року, № 56 від 28 травня 2010 року, № 58 від 31 травня 2010 року, № 80 від 08 червня 2010 року, № 85 від 11 червня 2010 року, № 95 від 16 червня 2010 року, № 111 від 21 червня 2010 року, № 112 від 22 червня 2010 року, № 123 від 24 червня 2010 року, № 127 від 29 червня 2010 року, № 147 від 08 липня 2010 року, № 164 від 22 липня 2010 року, № 168 від 28 липня 2010 року, № 169 від 29 липня 2010 року, № 187 від 06 серпня 2010 року, № 211 від 20 серпня 2010 року, № 213 від 25 серпня 2010 року, № 223 від 30 серпня 2010 року, № 243 від 10 вересня 2010 року, № 258 від 15 вересня 2010 року, № 271 від 21 вересня 2010 року, № 287 від 29 вересня 2010 року, № 299 від 08 жовтня 2010 року, № 314 від 18 жовтня 2010 року, № 330 від 26 жовтня 2010 року, № 337 від 28 жовтня 2010 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Також, відповідач - Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 серпня 2012 року Кагарлицьким відділенням Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 31 серпня 2012 року № 390\16-00\20622074.

Перевіркою виявлено порушення позивачем граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 203.2 ст. 203 розділу 2 Податкового кодексу України.

У зв'язку з наведеним, відповідачем змінено призначення платежів КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 року в загальній сумі 645 153,91 грн. та використано їх для погашення зобов'язань по деклараціям з податку на додану вартість за листопад 2009 року - вересень 2011 року.

31 серпня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004561600, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 129 030,78 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань в розмірі 645 153,91 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 01 січня 2011 року спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) це податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вищевказаного Закону, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В силу п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Тобто, положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку, за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім того, жодною нормою вищевказаного Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань, для погашення по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

При цьому, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Разом з тим, п.п. 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-III, з урахуванням положень п.п. «б» п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до положень пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Системний аналіз вказаної норми дає змогу зробити висновок, що нею передбачено не право, а встановлений законом обов'язок податкової служби здійснювати зарахування платежів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, КП Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" подано до відповідача податкові декларації за листопад 2009 року - листопад 2010 року та проведено розрахунки за поданими деклараціями у строки, встановлені п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. Закону України № 2181-III, що підтверджується платіжними дорученнями за 2009 та 2010 роки.

Так, у вищевказаних платіжних дорученнях позивачем надано повну інформацію щодо призначень платежів, які не можуть бути змінені рішенням отримувача коштів.

При цьому, згідно даних облікової картки КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», кошти сплачені позивачем згідно вказаних вище платіжних доручень, були перераховані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу платника податків за минулі податкові періоди у порядку календарної черговості його виникнення без повідомлення та згоди позивача.

У зв'язку з вищенаведеним, після закінчення граничного терміну сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість за листопад 2009 року - листопад 2010 року у КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» виникла заборгованість з податку на додану вартість у сумі 309 644,91 грн.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що чинним до 01 січня 2011 року законодавством не передбачено заборони для позивача як платника податків розпоряджатися своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, на момент нарахування і сплати позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за листопад 2009 року - листопад 2010 року відповідач був позбавлений права самостійно змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних дорученнях, зокрема, з метою погашення податкового боргу, та змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Таким чином, відповідачем неправомірно змінено призначення платежів КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» на погашення заборгованості з податку на додану вартість за 2009 та 2010 роки.

Разом з тим, з 01 січня 2011 року діють норми Податкового кодексу України, якими встановлений обов'язок податкової служби здійснювати зарахування платежів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З огляду на вищенаведене, на момент реалізації позивачем права на сплату податку на додану вартість за зобов`язаннями, що виникли у 2011-2012 роках, зміна податковим органом призначення платежу та зарахування коштів в рахунок погашення податкового зобов'язання є правомірною.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем невірно визначено суму податкових зобов'язань КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» з податку на додану вартість за листопад 2009 року - листопад 2010 року, внаслідок чого безпідставно перераховано на погашення податкового боргу вказаних періодів кошти у сумі 309 644,91 грн., в той час як залишок несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання, з урахуванням платіжних доручень, становить 335 509,00 грн.

Оскільки податкове зобов'язання КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень-вересень 2011 року становило 335 509,00 грн., а за листопад 2009 року - листопад 2010 року заборгованість відсутня, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач був наділений правом змінити призначення платежів за 2011, 2012 роки у сумі, достатній для погашення такого зобов'язання, тобто 335 509,00 грн.

Згідно ст. 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року № 0004561600 підлягає скасуванню в частині застосованої штрафної санкції у сумі 61 928,98 грн.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" та Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 22.10.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.