Ухвала суду № 41176774, 16.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1392/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2012 року № 0000752220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період із 21 червня по 03 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого закондавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 1657/22-522-35207422 від 09 липня 2012 року.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на прибуток за IV квартал 2009 року у розмірі 79 728,00 грн., чим порушено підпункт 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 4.1, підпункт 5.2.1 п. 5.2, підпункт 5.3.9 п. 5.3, підпункт 5.4.6 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, підпункт 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі встановлених порушень, відповідачем складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2012 року № 0000752220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 79728,00 грн. за основним платежем та у розмірі 19932,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

В силу п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про заниження позивачем суми податку на прибуток ґрунтуються на встановленому у ході перевірки факті не підтвердження позивачем його фінансово-господарських відносин із ТОВ "Укрфасадпроект" та ТОВ "Будремпроект-Новація".

Судом встановлено, що між ТОВ "Трансбуд-РК" та ТОВ "Укрфасадпроект" укладено Договір про співробітництво № 01/06С від 03 січня 2008 року, згідно умов якого, сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей.

Також, 26 травня 2008 року між ТОВ "Трансбуд-РК" та ТОВ "Укрфасадпроект" укладено Договір б/н про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Крім того , 03 січня 2008 року між ТОВ "Трансбуд-РК" та ТОВ "Укрфасадпроект" укладено Договір купівлі-продажу б/н будівельних матеріалів.

Так, згідно п. 1.1. ст. 1, п. 2.2 ст. 2 Договору купівлі-продажу б/н, ТОВ "Укрфасадпроект" зобов'язалось передати у власність позивача, а позивач - прийняти та оплатити будівельні матеріали, перелік, кількість та вартість яких вказуються ТОВ "Укрфасадпроект" у рахунку на оплату та у видаткових накладних.

Оплата за товар здійснюється позивачем шляхом 100% передплати згідно з виставленим ТОВ "Укрфасадпроект" рахунком за заявкою позивача протягом 10-ти днів з моменту отримання.

Згідно п. 1.1 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п.3.1 ст. 3 Договору про перевезення, позивач зобов'язався надавати для перевезення вантажі, а ТОВ "Укрфасадпроект" - виконувати для позивача перевезення.

Перевезення вантажів ТОВ "Укрфасадпроект" здійснюється лише на підставі заявок, що подає позивач за обумовленою сторонами формою, не пізніше 24 годин до дня що передує дню перевезення.

У разі термінового перевезення вантажів за згодою ТОВ "Укрфасадпроект" позивач подає заявку у той самий день.

За узгодженням із ТОВ "Укрфасадпроект" заявка на перевезення вантажів може бути подана телефонограмою, листом-заявою або по міжмашинних зв'язках "ЕОМ-ЕОМ", або у телефонному режимі із повідомленням усіх потрібних відомостей.

Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції і послуги, пов'язані з перевезенням, та строки розрахунків визначаються шляхом проведення розрахунку згідно з виставленим ТОВ "Укрфасадпроект" рахунком-фактурою по кожній окремій операції щодо перевезення вантажу.

Як доказ фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано копії платіжних доручень, а також видаткових накладних, з яких не зрозуміло на виконання умов якого договору вони складені.

Водночас, позивачем не надано: рахунків-фактур, обов'язкова наявність яких обумовлена умовами договору купівлі-продажу та договору про перевезення; заявок або інших документів, які б підтверджували подання позивачем заявки на перевезення вантажів за договором про переведення; товарно-транспортних накладних, які є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; банківських виписок, які б підтверджували рух коштів на рахунку позивача.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ "Укрфасадпроект", оскільки позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували реальність вказаних операцій.

Також, позивачем не надано жодних документів, які б свідчили про здійснення між позивачем та ТОВ "Будремпроект-Новація" будь-яких господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що валові витрати позивачем сформовано на підставі формально складених первинних документів, а позивачем у свою чергу не надано належних доказів на підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" та відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-РК" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.