Постанова № 41175035, 28.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р. Справа № 804/11253/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формаліт» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 28 689,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формаліт» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 28 689,21 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачені суми грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 1 863,27 та з податку на прибуток в розмірі 27 005,94 грн., самостійно визначені останнім в податкових деклараціях, а також визначені контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішення, які не були оскаржені відповідачем. До канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, ТОВ «Формаліт», про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮОФОП, направлена повістка суду, проте відповідне поштове відправлення із повісткою повернуто суду за закінченням терміну зберігання. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідач в судове засідання не прибув, заперечення проти позову не надав.

З огляду на приписи ч.4 ст.128 КАС України розгляд справи не відкладається та справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34544563, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває в ОДПІ, є платником податку на додану вартість.

За матеріалами справи сума податкового боргу за даним позовом структурно складається з: 1) грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 1 683,27 грн., з яких: - 266 грн. самостійно визначені відповідачем в податковій декларації з ПДВ від 20.05.14 №9028825096; - 358 грн. самостійно визначені відповідачем в податковій декларації з ПДВ №9019351118 від 11.04.14; - 283,73 грн. нараховані контролюючим органом штрафні санкції, що визначені в податковому повідомлені-рішенні від 14.04.14 №0000791501; - 617,53 грн. - несплачена відповідачем частина грошових зобов'язань від 7 600 грн., що визначені контролюючим органом в податковому повідомлені-рішенні від 12.03.14 №0000692204; - 158,01 грн., нарахована контролюючим органом за період з 29.03.14 по 20.05.14 пеня; 2) грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 27 005,94 грн., що самостійно визначені відповідачем в податковій декларації з податку а прибуток підприємств №9090706747 від 26.02.14.

За приписами ст.203 ПК України, яка визначає порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом п.54.1 ст. 54 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені обчислена платником податків самостійно та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, вважається узгодженою. Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 ПК України - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - є податковим боргом.

Даними облікової картки платника податків - відповідача (довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.7) підтверджується, що відповідачем з не сплачені грошові зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 683,27 грн., в тому числі пеня в сумі 158,01 грн., та з податку на прибуток в розмірі 27 005,94 грн. Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.04.14 №0000791501 та від 12.03.14 №0000692204 в адміністративному або судовому порядку або доказів сплати грошових зобов'язань за такими рішеннями відповідачем до суду не надано. Отже у відповідача, з огляду на наведені вище законодавчі приписи, виникла сума податкового боргу в розмірі 28 689,21 грн.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача з повідомленням про вручення направлена податкова вимога від 29.04.14 №131-25 на суму 34 667,47 грн. (а.с.13). Доказів оскарження такої вимоги в судовому порядку або її відкликання з підстав, визначених ст.60 ПКУ, відповідачем до суду не надано.

Положеннями ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що визначені законом строки оплати податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток 28 689,21 грн., спливли, означена сума податкового боргу залишилась не сплаченою відповідачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формаліт» (код ЄДРПОУ 34544563) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Формаліт», на суму податкового боргу в розмірі 28 689,21 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень) 21 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев