ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/60794/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом АКБ «Східно-Європейський банк» до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою АКБ «Східно-Європейський банк» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року,
встановив:
У липні 2013 року АКБ «Східно-Європейський банк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 18 грудня 2012 року № 03/12, яким нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення відповідач прийняв із порушенням вимог Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній станом на момент ліквідації; далі - Закон № 2121-III) та Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній станом на момент ліквідації; далі - Закон № 2343-XII), оскільки штрафні санкції були застосовані до Банку у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та процедури ліквідації.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Банк просить скасувати судові рішення та задовольнити позов. Посилається на те, що нарахування штрафних санкцій (пені) в період дії у Банку мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставним та суперечить приписам законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 2009 № 756 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АКБ «Східно-Європейський банк» банківська ліцензія Банку на здійснення всіх банківських операцій відкликана з 21 грудня 2009 року та ініційована процедура його ліквідації.
За результатами проведеної відповідачем перевірки Банку щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 23 грудня 2005 року по 4 грудня 2012 року був складений акт перевірки від 4 грудня 2011 року № 240, відповідно до якого виявлена несвоєчасна сплата внесків протягом 2009 року. На підставі цього акта, Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості рішенням від 18 грудня 2012 року № 03/12 нарахував Банку пеню у розмірі 122,95 грн за період з 15 січня по 17 грудня 2009 року.
Рішенням Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 31 січня 2013 року № 522 та листами Полтавського обласного центру зайнятості від 8 травня 2013 року № ОЦЗ-15-1698/0-13 і Державного центру зайнятості від 27 червня 2013 року № ДЦ-04-3797ЮК-13 відмовлено в задоволенні скарги Банку на рішення від 18 грудня 2012 року № 03/12.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 91 Закону № 2121-III з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що банківська ліцензія Банку на здійснення всіх банківських операцій відкликана з 21 грудня 2009 року та ініційована процедура його ліквідації, тоді як нарахування пені відповідачем здійснено за період з 15 січня по 17 грудня 2009 року, тобто до дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора.
Підпунктом 7.1 пункту 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339, встановлено, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум фінансових санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, територіальні органи Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах мають право перевіряти правильність нарахування, своєчасність і повноту перерахування страхових внесків, у тому числі, коли за даними перевірки була підтверджена наявність заборгованості зі сплати страхових внесків, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та застосувати фінансові санкції у порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків. Строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Законом.
За правилами статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач з урахуванням встановленого перевіркою факту простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків протягом 2009 року та приписів пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в межах власних повноважень, визначених законом, здійснив нарахування пені позивачу за період до початку ліквідаційної процедури банку.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.
Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу АКБ «Східно-Європейський банк» залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.
Судове рішення № 41174025, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/4426/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: